Постанова
Іменем України
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 755/21179/21
провадження № 61-12710св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого: Фаловської І. М.(суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Укрхімтрансаміак",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року у складі судді Яровенко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Немировської О. В., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" (далі - ДП "Укрхімтрансаміак") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення недоотриманої надбавки, премії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що з 16 червня 2017 року до 19 листопада 2021 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП "Укрхімтрансаміак" та займав різні посади.
19 листопада 2021 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням на підставі частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю.
Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки заяву про звільнення за власним бажанням написано внаслідок неправомірних дій відповідача та під психологічним тиском, що є порушенням вимог чинного трудового законодавства.
Крім того, в період виконання трудових обов`язків позивачу незаконно не нараховувались та не виплачувались: надбавка за високі досягнення в праці, а також премія за основні результати господарської діяльності.
Крім того, позивач вказує, що порушення відповідачем його трудових прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, тому підприємство має відшкодувати моральну шкоду.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: визнати незаконним та скасувати наказДП "Укрхімтрансаміак" про звільнення від 19 листопада 2021 року, поновити ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця служби внутрішньої безпеки департаменту відомчої безпекиДП "Укрхімтрансаміак", стягнути з ДП "Укрхімтрансаміак" на користь ОСОБА_1 : недоотриману надбавку за високі досягнення в праці в розмірі 50 834,57 грн, недоотриману премію за основні результати господарської діяльності в розмірі 21 534,48 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 32 078,80 грн, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 622 500 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи залишено без задоволення. Клопотання представника ДП "Укрхімтрансаміак" про залишення позову без розгляду задоволено. Позов ОСОБА_1 до ДП "Укрхімтрансаміак" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення недоотриманої надбавки, премії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. Підстав для розгляду справи по суті за відсутності позивача немає. Неявка позивача не пов`язана з поважними причинами.
У клопотанні про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 зазначав, що у зв`язку з воєнними діями на території Україні існує об`єктивна необхідність в оголошенні перерви в судовому засіданні.
Однак, суд зробив висновок про відмову ОСОБА_1 у задоволенні клопотання, оскільки з огляду на поточну ситуацію, яка склалася, у місті Києві, де знаходиться Дніпровський районний суд міста Києва, немає бойових дій, вказаний суд здійснює свою діяльність у штатному режимі. З метою дотримання розумних строків розгляду справи та недопущення порушення конституційних прав учасників справ на судовий захист, оскільки неодноразове відкладення розгляду справи буде суперечити принципу ефективності судового процесу, який направлено на недопущення затягування строків розгляду справи, підстав для відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнним діями в Україні немає.
Не погодившись з ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
При цьому суд зазначив, що позивач був повідомлений належним чином про судові засідання, призначені на 24 травня 2022 року та 05 липня 2022 року, в судові засідання не з`явився, двічі просив відкласти розгляд справи у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, будь-які конкретні причини неможливості з`явитися до суду не вказував.
У позивача, місцезнаходження якого відповідно до позовної заяви є місто Хмельницький, мали б бути не ілюзорні, а реальні побоювання щодо власної безпеки при переміщенні для участі в судовому засіданні у місті Києві, однак про таке позивач у своїх клопотаннях не зазначав, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції не заявляв.
Надані позивачем до апеляційного суду докази, що 01 липня 2022 року його призвано до Збройних Сил України (далі - ЗСУ), а з 30 серпня 2022 року він перебуває на військовій службі по мобілізації, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки такі докази не подавались до суду першої інстанції. Апеляційний суд переглядає справу з урахуванням тих обставин, які існували на час постановлення ухвали суду першої інстанції і які міг враховувати місцевий суд.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і передати справу за встановленою підсудністю для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Заявник вказує, що суд першої інстанції невірно встановив обставини, які мають значення для переносу розгляду справи, зокрема відсутність бойових дій у місті Києві не означає відсутність воєнних дій (бойові дії та воєнні дії не є тотожними поняттями).
У роз`ясненнях Верховного Суду 04 березня 2022 року, розміщених на офіційному веб-сайті Верховного Суду, зазначено, що учасники судових процесів мають право подавати заяви про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями, та таке право не обмежується наявністю бойових дій на тих чи інших територіях України. Крім того, зазначені роз`яснення Верховного Суду не обмежують учасника справи в кількості наданих заяв про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнними діями.
Суд апеляційної інстанції проігнорував вибіркове застосування судом першої інстанції рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів у воєнний час, а саме проігноровані такі рекомендації Ради суддів України як: розгляд справ по можливості відкладається (за винятком невідкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Висновок апеляційного суду щодо існування у позивача ілюзорних побоювань щодо власної безпеки та необхідності зазначення в клопотанні про відкладення розгляду справи обґрунтувань будь-яких реальних побоювань за об`єктивної наявності очевидної загальнодержавної небезпеки у зв`язку із збройною агресією іншої держави, яка, до того ж, вважається міжнародним злочином проти миру і безпеки людства, є суперечливим.
Крім того, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив позивачу у прийнятті доказів наявності поважних причин неявки в судове засідання.
Зазначаючи, що копія довідки про перебування позивача на військовій службі у ЗСУ з 30 серпня 2022 року не посвідчена у встановленому законом порядку, апеляційний суд не звернув увагу, що ця довідка подана до суду з накладенням електронного підпису заявника.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2023 року ДП "Укрхімтрансаміак" надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відхилити доводи заявника через їх необґрунтованість, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з Дніпровського районного суду міста Києва.
08 лютого 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 08 лютого 2022 року (а.с.245, т.1).
У судовому засіданні, призначеному на 08 лютого 2022 року, клопотання позивача задоволено, оголошено перерву до 22 березня 2022 року об 11:00 год (а.с.12, т.2).
Розгляд справи, призначений на 22 березня 2022 року, знято з розгляду у зв`язку із запровадженням комендантської години. Розгляд справи перенесено на 24 травня 2022 року об 11:00 год (а.с.14, т.2). В цей же день учасникам справи направлена повістка про виклик до суду (а.с.16-17, т.2).
23 травня 2022 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнними діями на території України. Також заявник просить повідомити його про дату та час наступного судового засідання засобами зв`язку, що вказані в цьому клопотанні (а.с.21, т.2).
У судовому засіданні, призначеному на 24 травня 2022 року, оголошено перерву до 05 липня 2022 року (а.с.23, т.2). Про дату, час та місце розгляду справи, призначеної на 05 липня 2022 року, представник відповідача повідомлений під розписку. Позивачу направлена повістка про виклик до суду (а.с.24-25, т.2).
01 липня 2022 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнними діями на території України. Також заявник просить повідомити його про дату та час наступного судового засідання засобами зв`язку, що вказані в цьому клопотанні (а.с.219, т.2).
05 липня 2022 року ДП "Укрхімтрансаміак" подало до суду заяву, в якій просило постановити ухвалу про залишення позову без розгляду (а.с.220, т.2).
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частинами першої, третьої статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.