ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 903/5/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю представників учасників справи:
позивача - Гайдашук Д.А. (самопредставництво),
відповідача - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Верба-ВВ"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Павлюк І.Ю., судді - Дужич С.П., Савченко Г.І.)
від 06.09.2022
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верба-ВВ"
до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства
про захист ділової репутації, стягнення 100, 00 грн моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. 04.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Верба-ВВ" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління) про визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право та недоторканість ділової репутації Товариства, інформації, поширеної прес-службою Управління на власному інформаційному ресурсі (веб-сайті) lisvolyn.gov.ua у мережі Інтернет, у публікації від 14.12.2021 за посиланням https://lisvolyn.gov.ua/?р=59456#more-59459 із назвою "Які факти порушень лісового законодавства найчастіше фіксує державна лісова охорона" (далі - інформація); зобов`язання спростувати та видалити інформацію, а також фотокопії товаро-транспортної накладної та специфікації-накладної від 15.06.2021, які додано до публікації і стягнути 100 грн моральної (немайнової) шкоди та судові витрати.
2. Позов обґрунтований тим, що публікування на офіційному веб-сайті відповідача інформації щодо Товариства, яка є недостовірною, завдає шкоди немайновим правам позивача.
3. За доводами позивача:
- Управління звинувачує Товариство у численних правопорушеннях і вказує, що такими правопорушниками стають суб`єкти господарювання, які вступають у правовідносини з позивачем;
- під час перевірок не було встановлено фактів надання перевізникам фіктивних документів. Відсутні докази, які б підтверджували такий факт;
- інформація про розчистку паїв та завдання державі збитків не відповідають дійсності;
- невідомо, про яке кримінальне провадження на підставі частини першої статті 249 КК України йде мова;
- інформація щодо обшуків та вилучення деревини є неповною та частково не відповідає дійсності;
- подана інформація перекручена та неповно висвітлена, з метою створення негативного іміджу для Товариства.
4. Управління заперечувало проти позову з таких підстав:
- вся інформація, розміщена на сайті підприємства, в тому числі зміст якої оскаржує позивач, є публічною інформацією про стан забезпечення дотримання законодавства у сфері охорони і захисту, в тому числі і лісових ресурсів;
- розповсюджена інформація не є недостовірною, не містить жодних негативних відомостей про безпосередню діяльність позивача;
- у публікації йдеться виключно про використання третіми особами документів, що прямо чи опосередковано мають відношення до Товариства;
- інформація про подібні факти використання документів, в яких зазначається назва підприємства позивача, відбиток його власної печатки чи про вжиті правоохоронцями заходи безпосередньо на його виробничих територіях, про наявність порушених кримінальних проваджень, де фігурує позивач, не заперечується;
- Управління не є джерелом інформації. За основу публікації без перекручення взято інформацію, яка передається підпорядкованими підприємствами. Позивач не оскаржує інформацію, надану підприємствами.
Фактичні обставини справи, установлені судами
5. 14.12.2021 на офіційному сайті Управління lisvolyn.gov.ua у розділі "Головна" за посиланням https://lisvolyn.gov.ua/?р=59456#more-59459 розміщена публікація із назвою "Які факти порушень лісового законодавства найчастіше фіксує державна лісова охорона", а саме інформацію такого змісту:
- абзац 3 "численними є виявлені факти порушень, де у документах фігурує ТОВ "Верба-ВВ" та інші дрібні приватні деревообробні підприємства, що якимось чином пов`язані";
- абзац 4 "Зокрема, працівники державної лісової охорони ДП СЛАП "Камінь- Каширськагроліс" під час спільного рейду з працівниками поліції поблизу с. Стобихівка Камінь-Каширського р-ну зупинили автомобіль, завантажений палетними заготовками загальним об`ємом 18 м куб. Водій пред`явив фіктивну накладну на ТОВ "Верба-ВВ";
- абзац 5 "Подібні факти фіксували працівники державної лісової охорони ДП "Камінь- Каширське ЛГ". Під час спільного з поліцією рейду поблизу того ж села Стобихівка зупинили вантажівку. Водій пред`явив накладну на внутрішні перевезення на лісопродукцію, де відправник - ТОВ "Верба-ВВ. На частині колод були відсутні бирки для маркування. Автомобіль та деревину було затримано та доставлено на штрафмайданчик";
- абзац 6 "З боку цього ж підприємства фіксувалися також іншого роду зловживання. Працівники державної лісової охорони ДП "Турійське ЛГ" під час проведення рейду в Ружинському лісництві виявили незаконну порубку. Розчистку місцевих паїв проводило ТОВ "Верба-ВВ", які нібито "випадково" зайшли на територію державного лісового фонду. При цьому сума завданих збитків державі становила понад мільйон гривень";
- абзац 7 "Працівники державної лісової охорони ДП "Ратнівське ЛМГ" у с. Велимче Ковельського р-ну виявили деревину загальним об`ємом 22 м куб. Власник пилорами надав документи на походження лісопродукції знову таки ж від ТОВ "Верба-ВВ". В результаті перевірок документів було виявлено ряд невідповідностей (діаметри, довжини, кубомаса). Спільно з поліцією деревину було вилучено та згодом відкрите кримінальне провадження за ч. 1 ст. 246 КК України";
- абзац 8 "Як відомо, на ТОВ "Верба-ВВ" відбувалися обшуки. В результаті правоохоронці виявили ряд порушень (невідповідність бирок, відсутність бирок, а також невідповідність довжин). Тоді було вилучено понад 1500 м куб. деревини та палетної заготовки";
- абзац 9 "Один з останніх фактів зафіксовано у суботу 11 грудня. Працівники державної лісової охорони зупинили автомобіль, що рухався із с. Велимче Ковельського р-ну, водій знову ж надав документи на ТОВ "Верба-ВВ".
6. До вказаної публікації долучені фото товарно-транспортної накладної №б/н від 15.06.2021, відомості про вантаж, специфікація-накладна №б/н від 15.06.2021.
7. Наведена публікація стала підставою для звернення з цим позовом до суду.
8. Товариство підтверджує факти проведення обшуків на його території працівниками правоохоронних органів.
9. Також Товариство зазначало, що ухвалою Волинського апеляційного суду від 27.05.2021 № 161/8211/21 ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.05.2021 про накладення арешту на майно, яке належить Товариству, скасовано. Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25.05.2021 №157/237/21 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.02.2021 у кримінальному провадженні на вилучену 17.02.2021 під час проведення огляду місця події деревину породи сосна об`ємом близько 24 м куб.
10. Позивач пояснив, що 11.12.2021 працівниками лісової охорони разом із працівниками поліції черговий раз зупинено транспортний засіб Товариства, який здійснював внутрішнє перевезення власного вантажу Товариства. Після перевірки документів та відсутності будь яких порушень, транспортний засіб було відпущено.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
11. Рішенням Господарського суду Волинської області від 25.05.2022 позов задоволено повністю. Визнано недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право та недоторканість ділової репутації Товариства, інформацію.
Зобов`язано Управління протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням спростувати вказану недостовірну інформацію про Товариство, шляхом розміщення в мережі Інтернет на офіційному ресурсі (веб-сайті) "lisvolyn.gov.ua" вступної та резолютивної частин рішення суду у цій справі таким самим шрифтом як і спростовувана інформація, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу тощо, під заголовком "Спростування недостовірної інформації щодо Товариства".
Зобов`язано Управління протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням видалити визнану недостовірною інформацію про Товариство, розміщену в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі (веб-сайт) "lisvolyn.gov.ua" у публікації "Які факти порушень лісового законодавства найчастіше фіксує державна лісова охорона", а також фотокопії товаро-транспортної накладної та специфікації-накладної від 15.06.2021, які додано до вищевказаної публікації.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 100, 00 грн моральної (немайнової) шкоди та судових витрати по справі, з яких: 9 080,00 грн сплаченого судового збору, 15 000, 00 грн витрат на оплату правової допомоги, а всього: 24 180,00 грн.
12. Рішення обґрунтовано таким:
- факт поширення інформації підтверджується її розміщенням на ресурсі (веб-сайті) Управління lisvolyn.gov.ua і вона стосується Товариства, як суб`єкта господарювання;
- спірна інформація викладена у формі твердження і її можна перевірити на достовірність;
- опубліковано інформація є недостовірною та неправдивою, оскільки:
1) в абзаці 3 публікації позивач вказав про виявлення численних порушень, де фігурує Товариство. Однак, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що Товариство є стороною чи учасником кримінального провадження. Інформація не містить конкретних даних (дату, час, місце, суб`єктний склад) про вчинення позивачем порушень;
2) інформація, висвітлена в абзаці 4, складається з двох речень, проте подається як опис одного правопорушення. Докази пред`явлення водієм фіктивної накладної, перевезення деревини саме Товариством відсутні. Копії товарно-транспортних накладних, видаткових накладних та специфікації-накладної, долучених до матеріалів справи, не свідчать про їх фіктивність;
3) Товариство підтвердило інформацію щодо проведення на його території обшуків правоохоронними органами, однак це не є доказом вини у вчиненні правопорушень;
4) інформація, висвітлена в абзаці 9 публікації, оцінена в сукупності з попередньою та по суті є твердженням про фіксування факту порушення позивачем лісового законодавства 11.12.2021. Вказана інформація не підтверджена;
5) Управління не надало доказів незаконної порубки, розчистки місцевих паїв, зокрема, актів, рішень, постанов правоохоронних органів на проведення рейдових перевірок. Доказів завдання державі збитків також не надано;
- право на недоторканість ділової репутації є порушеним, оскільки у інших учасників господарських відносин може сформуватися негативна оцінка підприємницької діяльності Товариства і це негативно впливає на його імідж;
- публікація не містить посилань на першоджерела (листи підпорядкованих підприємств), тому доводи Управління, що опублікована інформація не є першоджерелом є необґрунтованими. Управління зобов`язано публікувати повну і точну інформацію та, у разі необхідності, перевіряти її;
- документи, висвітлені у спірній статті, є комерційною таємницею та конфіденційною інформацією, а їх розголошення може завдавати шкоди інтересам Товариства;
- поширення Управлінням недостовірної інформації щодо діяльності Товариства (порушення немайнових прав) є підставою для спростування опублікованої інформації на підставі статті 277 ЦК України та задоволення вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 грн на підставі статтей 23, 1167 ЦК України.
13. 06.09.2022 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
14. Постанова мотивована таким:
- ключовим є чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями у інформації, що викладалася у спірній публікації;
- зміст спірної інформації не свідчить, що вона безпосередньо стосується оцінки результатів господарської чи іншої діяльності Товариства, тобто конкретних фактичних дій чи подій, пов`язаних з його діяльністю. Спірні публікації лише стосується інформування про використання третіми особами документів, що прямо чи опосередковано мають відношення до Товариства;
- інформація про подібні факти використання документів, в яких зазначається назва підприємства позивача, відбиток його власної печатки, чи про вжиті правоохоронцями заходи безпосередньо на його виробничих територіях, про наявність порушених кримінальних проваджень, де фігурує позивач, не заперечується;
- опублікована Управлінням інформація є публічною інформацією про стан забезпечення дотримання законодавства у сфері охорони і захисту, в тому числі і лісових ресурсів;
- суд першої інстанції не врахував, що спірна інформація була здобута на підставі аналізу інформації, яка передається підпорядкованими підприємствами, що підтверджується листами підпорядкованих підприємств. Тому вказана інформація фактично виступає в якості орієнтирів, на спростування або підтвердження яких і повинна бути спрямована діяльність відповідних суб`єктів у сфері ведення лісового господарства;
- суд першої інстанції зазначеного не врахував та фактично вдався до перевірки достовірності опублікованої відповідачем інформації з посиланням на відповідні документи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
15. 05.01.2023 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
16. Товариство визначає підставами касаційного оскарження пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
17. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник зазначає, що:
- суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частини першої та другої статті 30 Закону України "Про інформацію", не врахував висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2021 у справі № 761/32924/19-ц, від 13.03.2019 у справі 918/233/18 (вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням) та практику Європейського суду з прав людини щодо застосування зазначених норм;
- опублікована інформація не є оціночним судженням, оскільки висловлювання Управління стосуються конкретних фактів, конкретної особи, є точними, чіткими та мають стверджувальний характер. Такі факти можливо перевірити на істинність, спростувати або підтвердити конкретними доказами, тобто є фактичним твердженням.
18. Підставою касаційного оскарження Товариство визначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму частини першої статті 30 Закону України "Про інформацію" і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначеної норми права у правовідносинах із суб`єктами владних повноважень, а саме:
- чи наділені розпорядники публічної інформації (зокрема, органи влади та місцевого самоврядування) правом на публікацію власних оціночних суджень, що є наслідком, у такому разі, звільнення від відповідальності;
- чи можна публічно висловлені оціночні судження розпорядника публічної інформації (зокрема, органів влади та місцевого самоврядування) вважати публічною або офіційною інформацією;
- чи можна вважати інформацію, отриману та акумульовану органом влади (у цьому випадку Управлінням) через підпорядковані підприємства (державні лісові господарства), так і безпосередньо від правоохоронних органів, проте, в наступному достовірність та правдивість якої не перевірена, публічною інформацією за ознаками, що визначені у статті 1 Закону України "Про публічну інформацію".
19. Також підставою касаційного оскарження скаржник визначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, у зв`язку з допущеними процесуальними порушеннями, а саме:
- статей 76 - 79 ГПК України, оскільки надані відповідачем листи Державних лісових господарств, як доказ на підтвердження своїх заперечень, не містять посилань на будь-які протоколи, акти, пояснення та інші документи. Також об`єм інформації, яка відображена в статті, виходить за межі даних, що містяться у листах державних лісових господарств (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України);
- статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і статті 11 Загальної декларації прав людини, оскільки у матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача будь-якого процесуального статусу, яке б дозволяло розглядати його, як сторону кримінального провадження;
- суд апеляційної інстанції не дослідив та не взяв до уваги докази, які подані позивачем на підтвердження своїх вимог та заперечень, та не зазначив, чому такі докази не беруться ним до уваги, а саме: ухвала слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 27.05.2021 у справі № 157/237/21, ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.05.2021 та Волинського апеляційного суду від 27.05.2021 у справі № 161/8211/21.
20. 13.02.2023 до Верховного Суду від Управління надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
21. Відзив мотивовано таким:
- Управління перебуває в процесі ліквідації, у зв`язку з чим припинено діяльність та фізичне існування ресурсу "lisvolun.gov.ua". Поширена 14.12.2021 публікація "Які факти порушень лісового законодавства найчастіше фіксує державна лісова охорона" за посиланням: https://lisvolyn.gov.ua/?р=59456#more-59459 не існує і відновити доступ до неї неможливо;
- скаржник зазначає, що наведені у публікації відомості частково відображають реальні події, проте, інформація, на його думку, є перекручена. Доказів на підтвердження перекручення не надає;
- змістовний аспект правовідносин та правове регулювання у справі №484/2781/19-ц (на яку послався суд першої інстанції) та справ № 761/32924/19-ц, № 918/233/18 (на які послався скаржник) зі справою, яка переглядається, не є подібним, враховуючи предмет спору (захист ділової репутації юридичної особи / захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи) і підстави позову (поширення інформації у мережі Інтернет / публічне висловлювання), а також неоднакове матеріально-правове регулювання);
- Закон України "Про інформацію" та Закон України "Про доступ до публічної інформації" чітко визначають порядок поводження з інформацією та передбачають відповідальність за порушення такого законодавства, тому створення висновків щодо застосування частини першої статті 30 Закону України "Про інформацію" у правовідносинах із суб`єктами владних повноважень є необґрунтованим тягарем на гілку судової влади;
- публікація є інформуванням громадськості про стан забезпечення законодавства у сфері охорони та захисту лісових ресурсів;
- ні інформація державних лісогосподарських підприємств, ні публікація безпосередньо не стосуються оцінки результатів господарської чи іншої діяльності Товариства, тобто конкретних фактичних дій чи подій, пов`язаних з його діяльністю.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
22. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.
23. Згідно з частиною першою статті 91 ЦК юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
24. Відповідно до статті 94 ЦК юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК.
25. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями (частина друга статті 200 ЦК України).
26. Згідно зі статтею 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
27. Відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, зокрема, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України).
28. Розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18).
29. Згідно з положеннями статей 277, 302 ЦК та 74 ГПК позивач повинен довести факт поширення відповідачем інформації, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації (пункт 36 постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20).
30. Суди попередніх інстанцій встановили факт поширення Управлінням спірної інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі шляхом розміщення на веб-сайті "https://lisvolyn.gov.ua".
31. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що спірна інформація безпосередньо не стосується оцінки результатів господарської чи іншої діяльності позивача, тобто конкретних фактичних дій чи подій, пов`язаних з його діяльністю.
32. Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (частина перша статті 200 ЦК України, частина перша статті 1 Закону України "Про інформацію").
33. Можливість спростування недостовірної інформації не залежить від виду опублікованої інформації, зокрема, чи пов`язана така інформація з оцінкою результатів господарської діяльності особи.
34. При цьому суд першої інстанції встановив, що опублікована інформація безпосередньо стосується Товариства, оскільки у статті містяться посилання на: документи, в яких фігурує Товариство, накладні Товариства, проведення Товариством незаконної порубки із завданням державі збитків, проведення обшуків на території Товариства. Наведені обставини не спростовані судом апеляційної інстанції. Тому висновок Північно-західного апеляційного господарського суду, що публікація не стосується діяльності позивача, є помилковим.
35. Північно-західний апеляційний господарський суд правильно вказав, що при вирішенні спору, предметом якого є захист ділової репутації шляхом спростування відомостей, що були поширені у тому числі за допомогою мережі Інтернет з метою задоволення суспільного інтересу, ключовим є чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями у інформації, що викладалася у спірній публікації.
36. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (постанова Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 918/233/18, пункт 8.3. постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 910/8593/20, на які посилається скаржник). При цьому вказаний висновок є загальним для вирішення спорів, предметом якого є захист ділової репутації, тому доводи Управління щодо неподібності правовідносин у наведених справах і справі, яка переглядається, визнаються необґрунтованими.
37. За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
38. Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (постанови Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/13556/18, від 21.11.2019 у справі № 927/791/18, від 18.03.2021 у справі № 927/791/18).
39. Водночас дослідження обставин (та надання їм правової оцінки), які входили до предмета доказування у межах вирішення цього спору, фактично залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд не з`ясовував, чи є зазначена інформація фактичними твердженнями, чи оціночними судженнями, чи вся опублікована інформація визнається позивачем та виходив з того, що частина інформації визнається Товариством, а її публікація здійснена в межах повноважень Управління щодо доступу до публічної інформації.
40. Натомість суд першої інстанції дослідив, що спірна інформація викладена у формі твердження та не є оціночним судженням, оскільки не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою позивача, її можна перевірити на достовірність.
41. Верховний Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки опублікована інформація містить конкретні обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Відповідно, така інформація може бути перевірена та встановлена судом. Доводи скаржника у вказаній частині підтверджуються.
42. Щодо висновку суду апеляційної інстанції, що опублікована Управлінням інформація є публічною інформацією про стан забезпечення дотримання законодавства у сфері охорони і захисту лісових ресурсів, то Верховний Суд зазначає таке.