ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 360/2685/21
адміністративне провадження № К/990/19550/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.В.,
представника позивача Герасименко О.О.,
представників відповідача - Балабана Д.О., Вишневської Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 360/2685/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування окремих положень акта індивідуальної дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року (головуючий суддя Петросян К.Є.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року (головуючий суддя - Казначеєв Е.Г., судді: Гайдар А.В., Компанієць І.Д.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" (далі - ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП; Комісія; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати з дати прийняття постанову НКРЕКП від 20 листопада 2020 року № 2154 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електричними мережами 1 та 2 класів напруги на прогнозний період" (по тексту - Постанова № 2154) у частині затвердження економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії (по тексту - ЕКПТВЕ) електромережами 2 класу напруги на 2021 рік для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на рівні 0,1053 відносних одиниць;
- зобов`язати НКРЕКП здійснити перерахунок та затвердити ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги на 2021 рік для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" відповідно до затвердженого постановою НКРЕКП від 27 липня 2017 року № 981 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії (далі - Положення № 981) у редакції постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2099;
- зобов`язати Комісію здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на 2021 рік, затверджених постановою НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2355 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", з урахуванням перерахованих ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги.
2. На обґрунтування позову зазначено, що відповідач Постановою № 2154 установив для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" ЕКПТВЕ по 2 класу напруги на 2021 рік в розмірі 0,1053 відносних одиниць усупереч вимогам Положення № 981, що призвело до заниження тарифу на послуги з розподілу електричної енергії. Так, під час розрахунку прогнозованого коефіцієнту відповідач керувався даними ЕКПТВЕ на базовий рік, яким є 2020 рік. Утім, ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік, затверджений постановою НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2406 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" (по тексту - Постанова № 2406), було розраховано НКРЕКП неправильно, що встановлено судовим рішенням у справі № 360/2013/20, яке набрало законної сили. У зв`язку із цим, на думку позивача, НКРЕКП повинна була зробити перерахунок ЕКПТВЕ для 2 класу напруги на базовий рік (2020 рік) відповідно до Положення № 981 (у редакції постанови НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1424), за результатами якого порівняти перерахований ЕКПТВЕ за базовий 2020 рік із розрахованим ТОВ "ЛЕО" ЕКПТВЕ для 2 класу напруги на 2021 рік. На думку позивача, оскільки ЕКПТВЕ 2 класу напруги на базовий 2020 рік було розраховано Регулятором неправильно, що встановлено судовим рішенням, то під час прийняття спірної Постанови № 2154 НКРЕКП не дотрималася вимог пункту 1.3 глави 1 Положення № 981, а відтак, у цьому випадку має місце порушення відповідачем процедури їх розрахунку. За наведених мотивів позивач уважає Постанову № 2154 у відповідній частині протиправною, у зв`язку із чим просить її скасувати та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок відповідних показників та, як наслідок, перерахунок тарифів і послуг з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, установлених для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання".
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року, позов задоволено.
4. Визнано протиправною та скасовано з дати прийняття постанову НКРЕКП №2154 у частині затвердження економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2021 рік для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на рівні 0,1053 відносних одиниць.
5. Зобов`язано НКРЕКП здійснити перерахунок та затвердити економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2021 рік для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" відповідно до Положення № 981 у редакції постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2099.
6. Зобов`язано НКРЕКП здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на 2021 рік, затверджених постановою НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2355 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", з урахуванням перерахованих економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги.
7. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП на користь ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" судовий збір у сумі 4 540,00 грн.
8. Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні розрахунку значення ЕКПТВЕ по 2 класах напруги обов`язковим є використання даних ЕКПТВЕ, затвердженого НКРЕКП на базовий рік, зокрема в частині порівняння розрахованих в цьому порядку значень ЕКПТВЕ 2 класу напруги, без відповідного показника ефективності, з ЕКПТВЕ, затвердженим НКРЕКП на базовий рік. При цьому, як слідує із вимог пункту 1.3 Положення № 981 (у редакції постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2099), якщо найменшим є значення ЕКПТВЕ, затвердженого НКРЕКП на базовий рік, то для остаточного розрахунку ЕКПТВЕ використовуються дані (із застосованими показниками ефективності базового року), що відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому НКРЕКП на базовий рік. Базовим роком згідно з пунктом 1.2 глави 1 указаного Положення є рік, що передує року, для якого розраховується економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електричної енергії. Тобто, у розумінні норм Положення № 981 базовим роком для позивача є 2020 рік.
9. Суд установив, що ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" був затверджений Постановою № 2406 на рівні 0,1063 відносних одиниць. Отже, саме цей показник був використаний НКРЕКП при розрахунку розмірів ЕКПТВЕ на 2021 рік.
10. Водночас, ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік був розрахований Регулятором неправильно та з порушенням норм Положення № 981 (у редакції, чинній станом на дату прийняття Постанови №2406), що підтверджено рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі №360/2013/20, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року.
11. При цьому, суд урахував ту обставину, що на момент прийняття відповідачем спірної Постанови № 2154 судове рішення у справі № 360/2013/20 було відсутнє, оскільки ухвалене пізніше у часі, а саме 26 листопада 2020 року, та набрало законної сили 16 березня 2021 року. Однак, на думку місцевого суду, зазначена обставина не свідчить про правомірність розрахованого відповідачем для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" ЕКПТВЕ для 2 класу напруги на базовий рік (2020 рік), що й було додатково підтверджено у подальшому судовим рішенням.
12. За наведених підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що Постанова №2154 у частині затвердження для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" ЕКПТВЕ 2 класу напруги на рівні 0,1053 є протиправною і такою, що підлягає скасуванню з дати її прийняття.
13. Застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення окружний суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати НКРЕКП здійснити перерахунок та затвердити економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2021 рік для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" відповідно до Положення №981. При цьому зазначив, що такий перерахунок потрібно здійснити в редакції постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року № 2099, оскільки на час прийняття спірної Постанови № 2154 вказане Положення діяло саме в цій редакції.
14. У цьому вимірі місцевий суд надав оцінку доводам Комісії про те, що затвердження розмірів ЕКПТВЕ 2 класу напруги на відповідний період відноситься до дискреційних повноважень Регулятора, та зазначив, що повноваження відповідача, які пов`язані із розрахунком ЕКПТВЕ, вочевидь не є дискреційними, оскільки для нього існує лише один варіант правомірної поведінки, а саме затвердження ЕКПТВЕ у порядку, встановленому законом.
15. Задовольняючи позовну вимогу про зобов`язання НКРЕКП здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на 2021 рік, затверджених постановою НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2355, з урахуванням перерахованих ЕКПТВЕ 2 класу напруги, Луганський окружний адміністративний суд керувався тим, що у спірних правовідносинах ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання НКРЕКП вчинити вказані дії.
16. Перший апеляційний адміністративний суд у повній мірі підтримав позицію суд першої інстанції по суті вирішення спору та мотивами ухвалення судового рішення, у зв`язку із чим постановою від 09 лютого 2022 року залишив рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року без змін.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
17. 27 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга НКРЕКП, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року, ухвалити у справі нове рішення, яким ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
18. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються відповідачем з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
19. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
20. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження зазначено, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права - пункт 1.3 глави 1 Положення № 981, пункт 4 частини третьої статті 3 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон № 1540-VIII) та порушили норми процесуального права - неповно з`ясували обставини справи, що відповідно до статті 351 КАС України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
21. Так, скаржник зазначає, що отримане значення ЕКПТВЕ по 2 класу напруги для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на прогнозний період було більше середньорічного ЕКПТВЕ на базовий рік, а тому були використані дані (із застосованими показниками ефективності базового року), що відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому НКРЕКП на базовий рік. У свою чергу, у зв`язку з неправильним застосуванням пункту 1.3 Положення № 981, суди попередніх інстанцій не встановили, що розраховане значення ЕКПТВЕ по 1 та 2 класах напруги, без урахування відповідного показника ефективності, порівнюється із відповідним середньорічним ЕКНТВЕ на II-IV квартали 2017 року та І квартал 2018 року та ЕКПТВЕ, затвердженим НКРЕКП на базовий рік. Якщо отримане значення ЕКПТВЕ більше середньорічного ЕКНТВЕ або ЕКПТВЕ, то для розрахунку ЕКПТВЕ відповідно до глави 2 Положення використовуються дані, що відповідають найменшому із зазначених коефіцієнтів. Тож касатор уважає, що якби суди попередніх інстанцій правильно застосували пункт 1.3 Положення № 981, то встановили б, що для розрахунку ЕКПТВЕ по 1 класу напруги для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на прогнозний період 2021- 2023 роки звітні технологічні витрати електричної енергії були зменшені на величину показника ефективності базового року (1 клас напруги - 0,5 %, 2 клас напруги - 1 %), тобто приведені до рівня затверджених ЕКПТВЕ на базовий період, та застосовані у формулі зазначеної у пункті 2.8 Положення.
22. Додатково НКРЕКП зазначила, що рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на наявності судового рішення у справі № 360/2013/20, якого не існувало на момент прийняття Постанови № 2154, і саме у зв`язку з наявністю цього рішення суди попередніх інстанцій протиправно визначили порушення Регулятором пункту 1.3. Положення № 981.
23. Також, на думку заявника касаційної скарги, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пункту 4 частини третьої статті 3 Закону № 1540-VIII, адже прийняття оскаржуваної постанови Регулятором обґрунтовується, зокрема, недопущенням урахування необґрунтованих або завищених обсягів технологічних витрат електричної енергії в мережах розподільних компаній, а тому ЕКПТВЕ на 2020 рік було затверджено з обмеженням до рівня ЕКПТВЕ затверджених на 2019 рік. З точки зору скаржника, у даному випадку мають важливе значення дискреційні повноваження Регулятора, позаяк затвердження необґрунтованого розміру ЕКПТВЕ призвело б до зростання тарифу електричної енергії для кінцевих споживачів.
24. При цьому, висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1.3 глави 1 Положення № 981 та пункту 4 частини третьої статті 3 Закону № 1540-VIII відсутній.
25. Ухвалою від 23 серпня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НКРЕКП.
26. 10 та 17 жовтня 2022 року до суду касаційної інстанції від ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі, яке мотивоване тим, що 29 вересня 2022 року Верховний Суд у справі № 360/2013/20 сформував висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
27. 23 лютого 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній також просить закрити касаційне провадження у справі з підстав наявності висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 1.3 глави 1 Положення № 981 та пункту 4 частини третьої статті 3 Закону № 1540-VIII у подібних правовідносинах.
28. 27 лютого 2023 року від ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" надійшли додаткові пояснення, суть яких полягає у тому, що на момент прийняття оскаржуваної у цій справі Постанови № 2154 НКРЕКП було однозначно відомо про порушення нею вимог Положення № 981 при затвердженні ЕКПТВЕ для позивача електромережами 2 класу напруги на 2020 рік. Зокрема, на момент затвердження ЕКПТВЕ на 2020 рік вимогами Положення було встановлено, що якщо розрахунковий прогнозований коефіцієнт по 1 та/або 2 класу напруги більше, ніж розрахований нормативний коефіцієнт, то значення прогнозованого коефіцієнту приймається на рівні нормативного коефіцієнту, розрахованого по даному класу напруги. Втім, НКРЕКП усупереч Положенню затвердив ЕКПТВЕ на 2020 рік для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" по 2 класу напруги на рівні затверджених ЕКПТВЕ на 2019 рік - 0,1063 відносних одиниць, тобто нижче ніж середньорічний ЕКНТВЕ (нормативний коефіцієнті встановлений для Товариства в розмірі 0,1127 відносних одиниць.
29. Позивач наголошує, що суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі №360/2013/20 підтвердили протиправні дії НКРЕКП щодо прийняття ЕКПТВЕ для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на 2020 рік. Більше того, на момент звернення позивача до суду з даним позовом судове рішення у справі № 360/2013/20 набрало законної сили. Так, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 360/2013/20 залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду, прийнятою 16 березня 2021 року, а Товариство звернулося з позовом до суду про оскарження Постанови № 2154 у травні 2021 року.
30. Ухвалою від 26 січня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
31. У судовому засіданні представники НКРЕКП підтримали вимоги касаційної скарги та просили їх задовольнити.
32. Представник позивача просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
33. Позивач у встановленому законом порядку зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 31443937, місцезнаходження: 91021, Луганська область, м. Луганськ, кв.Гайового, 35А, основний вид економічної діяльності 35.13 Розподілення електроенергії.
34. Листом від 05 листопада 2020 року № 01-16/2/208 ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" надало до НКРЕКП пакет документів для затвердження економічного коефіцієнта прогнозованих технологічних витрат електричної енергії (ЕКПТВЕ) на 2021 рік, у тому числі: форми звітності № 2-НКРЕ, форми звітності № 1Б-ТВЕ за три завершені річні періоди (січень - грудень), на базі яких розраховуються ЕКПТВЕ, протокол затвердження нормативних характеристик технологічних витрат електроенергії в електричних мережах ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на ІІ - ІV квартали 2020 року та І квартал 2021 року та додатки до протоколу.
35. Відповідно до розрахунків, проведених Товариством на основі форм звітності, величина ЕКПТВЕ по 2 класу напруги розрахована в розмірі 0,1393 відносних одиниць.
36. 20 листопада 2020 року відповідач прийняв Постанову № 2154, якою установив для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", як для ліцензіата з розподілу електричної енергії, економічні коефіцієнти прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами для 1 класу напруги - 0,0900 та для 2 класу напруги - 0,1053 (відносних одиниць).
37. Не погоджуючись із Постановою № 2154 у частині встановлення ЕКПТВЕ 2 класу напруги - 0,1053 (відносних одиниць), позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи, позиція Верховного Суду
38. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
39. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
40. Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
41. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
42. У розрізі підстав касаційного оскарження Верховному Суду під час касаційного розгляду справи належить сформувати висновок щодо правозастосування пункту 1.3 глави 1 Положення №981 та пункту 4 частини третьої статті 3 Закону № 1540-VIII у спірних правовідносинах.
43. За визначенням, наведеним у пункті 56 частини першої статті 1 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - Закон № 2019-VIII у редакції на час виникнення спірних правовідносин), оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
44. Приписами частин першої - другої статті 45 Закону № 2019-VIII визначено, що розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
45. Відповідно до частин першої - другої статті 6 Закону № 2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
46. До основних завдань Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, встановлення (зміна) економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах.
47. За змістом частини першої статті 1 Закону № 1540-VIII (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
48. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
49. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
50. Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом, а також формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
51. Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, серед іншого, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції (пункт 1 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII).
52. Відповідно до частини четвертої зазначеної статті, положення якої узгоджуються з основними принципами діяльності НКРЕКП, порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора та в офіційному друкованому виданні. При розробленні та затвердженні зазначених методик Регулятор має забезпечити, щоб суб`єкти природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг отримали належні стимули на коротко- та довгостроковий періоди щодо підвищення ефективності, ліквідації перехресного субсидіювання між видами діяльності та групами споживачів, сприяння ринковій інтеграції та безпеці постачання.