ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/12384/21
адміністративне провадження № К/990/12760/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2021 року (суддя Амельохін В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року (судді: Кузьмишина О.М., Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.) по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни про визнання протиправною та скасування постанови від 22 квітня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (далі - відповідач, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О.) з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №64242375 від 22 квітня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавче провадження закінчено на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", тому стягнення мінімальних та або/додаткових витрат виконавчого провадження, як і стягнення суми основної винагороди приватного виконавця не передбачено. Позивач зазначає, що приватним виконавцем у постанові про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження не визначено реальних даних щодо розміру та виду додаткових витрат за проведену оцінку описаного майна.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
21 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64242375 з виконання виконавчого листа №756/8410/16-ц виданого Оболонським районним судом міста Києва 20 січня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 01 квітня 2011 року у розмірі 711 500 (сімсот одинадцять тисяч п`ятсот) дол. США основної заборгованості та 259 697 ( двісті п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) дол. США 50 центів нарахованої пені, що в сумі разом, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 22 червня 2016 року (1 долар США = 24,892558) складає 24 175 590 (двадцять чотири мільйони сто сімдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн 10 коп.
21 січня 2021 року, керуючись статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції №512/5, відповідачем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
21 січня 2021 року, керуючись статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції №512/5, приватним виконавцем винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.
21 січня 2021 року, керуючись вимогами статті 3, частини третьої статті 40, статті 45 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця.
21 січня 2021 року, керуючись статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження" приватним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №64242310, №64242375 у зведене виконавче провадження №64244420.
21 січня 2021 року, керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 26 603 422,23 грн.
21 січня 2021 року, керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, 26 603 422,23 грн.
04 лютого 2021 року, керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника відповідно до якої накладено арешт на наступне рухоме майно: мотоцикл Honda GL 1500, серія та номер знаку НОМЕР_3, дата реєстрації 14 червня 2005 року, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, рік випуску 1993, колір - чорний, паливо - бензин, повна маса 250.
02 березня 2021 року, керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника відповідно до якої описано та накладено арешт на 1/6 частину квартири АДРЕСА_3 .
02 березня 2021 року, керуючись статтею 20 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
15 березня 2021 року на адресу приватного виконавця надійшла заява від ОСОБА_1 разом з ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Попової Ганни Геннадіївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики та зупинення дії рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року.
15 березня 2021 року керуючись вимогами статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
22 квітня 2021 року до відповідача надійшла заява від ОСОБА_1 разом з постановою Київського апеляційного суду №756/8410/16-ц від 31 березня 2021 року про скасування рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2020 року та ухвалення нового рішення про відмову у позові.
22 квітня 2021 року, керуючись частиною п`ятою статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" приватним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.
22 квітня 2021 року, керуючись статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про виведення виконавчого провадження №64242375 із зведеного виконавчого провадження №64244420.
22 квітня 2021 року, керуючись вимогами пункту 5 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
22 квітня 2021 року, керуючись статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження", та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року приватним виконавцем винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №64242375 від 22 квітня 2021 року винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О.
Присуджено на користь ОСОБА_1 здійснені ним документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О.
Висновки судів попередніх інстанцій гуртуються на позиції, згідно з якою обов`язок, щодо відшкодування витрат виконавчого провадження покладається на боржника. Разом з тим, відповідно до постанови Київського апеляційного суду у справі №756/8410/16-ц від 31 березня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, внаслідок чого позивач втратив статус боржника. На підставі вказаного, суди попередніх інстанцій дійшли висновок, що в такому разі понесені приватним виконавцем витрати не відшкодовуються.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. указує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження скаржник зазначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року у взаємозв`язку з положеннями пункту 5 частини першої статті 39 та частиною четвертою статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" Скаржник зазначає, що Верховним Судом не розглядалось питання оскарження рішень виконавця про визначення розміру додаткових витрат, у разі закінчення виконавчого провадження через скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. До того ж не існує судової практики щодо вирішення питання з приводу моменту в який "боржник" втрачає статус такого у виконавчому провадженні.
Також скаржник зазначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 37 КАС України щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи після скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи для продовження по суті.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 лютого 2023 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Позиція інших учасників справи
Від інших учасників справи до суду не надходило відзиву на касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О., що відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Джерела права
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).
Оцінка Верховного Суду
Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.