ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2023 року
м. Київ
справа № 420/25952/21
адміністративне провадження № К/990/26840/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/25952/21
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2,
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року, ухвалене суддею Юхтенко Л.Р.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Семенюка Г.В., суддів: Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 08.11.2016 по 07.11.2017 включно;
1.2. зобов`язати нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 08.11.2016 по 07.11.2017 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 41759,88 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
2. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення. Водночас, позивач наголошує, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 .
4. З 08.11.2016 року по 07.11.2017 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
5. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.11.2017 № 227, прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас, вважати таким, що справи та посаду здав та 07.11.2017 виключити із списків особового складу частини.
6. Позивач 02.08.2021 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій, зокрема, просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 08.11.2016 по 07.11.2017. Також позивач просив вказати місяці для обчислення індексу споживчих ці (базові місяці) та щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 за період з 08.11.2016 по 07.11.2017 та надати відповідні довідки про розміри виплати індексації грошового забезпечення.
7. У спірному періоді розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), що набрала чинності з 01.01.2008, якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, та прийнятого на її виконання наказом Міністра оборони України від 30.12.2007 № 707 "Про встановлення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України".
8. Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулася з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
9. Заяву позивача про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 08.11.2016 по 07.11.2017 відповідно до трекінгу поштового відправлення відповідач отримав 18.08.2021, але відповідь на неї не надав.
10. Оскільки індексацію грошових доходів відповідач за період з 08.11.2016 по 07.11.2017 не нараховував та не виплачував, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 позов задоволено частково:
11.1. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08.11.2016 по 07.11.2017 включно.
11.2. в іншій частині позовних вимог відмовлено.
12. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період є правомірними, оскільки чинним законодавством України передбачено проведення індексації грошового забезпечення і не пов`язана з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
12.1. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу сум індексації, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у спірний період індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.
12.2. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, а саме щодо зобов`язання виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу), суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача, як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.
12.3. На думку суду, у цьому випадку, саме на відповідача за наявності законних підстав, покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, що є дискрецією роботодавця, при тому, що предметом даного спору, є саме перевірка бездіяльності/дій відповідача щодо ненарахування позивачу індексації, а питання базового місяця обчислення, пов`язується вже з виконанням рішення суду.
12.4. Ураховуючи, що індексація відповідачем не була нарахована та виплачена позивачеві, то питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації, на переконання суду першої інстанції є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені. За таких обставин, зобов`язання виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця, на думку суду першої інстанції, задоволенню не підлягають, оскільки визначення розміру та конкретного обрахунку індексації грошового забезпечення, належить до повноважень відповідача.
13. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 420/25952/21 скасовано; прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період 08.11.2016 по 07.11.2017 та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08.11.2016 по 07.11.2017 включно; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовній вимоги у цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивач сум індексації та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за спірний період.
14.1. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на передчасність є вимоги позивача в частині врахування січня 2008 року як базового місяця із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки доказів обчислення відповідачем індексації грошового забезпечення позивача з урахуванням інших місяців як базових позивачем до суду не надано. Тому, на думку суду апеляційної інстанції, на час подання позову спору між сторонами стосовно визначення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення не існувало.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
15. Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 надійшла до Верховного Суду 03.10.2022, у якій позивач просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
16. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми Порядку № 1078 без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20 (щодо застосування у якості базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно січня 2008 року).
17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.10.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
18. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 23.03.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
19. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, військова частина НОМЕР_1 01.11.2022 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
20. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
22. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 08.11.2016 по 07.11.2017 позивачу (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення.
23. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
24. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
25. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
26. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
27. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
28. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
29. Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
30. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
31. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
32. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
33. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.