ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 620/7687/21
адміністративне провадження № К/990/16064/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 620/7687/21
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 лютого 2022 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Ганечко О.М., суддів: Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
1.1. визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення;
1.2. зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 01.03.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
2. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", не виплачувалася індексація грошового забезпечення. Водночас, позивачем наголошено, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Позивач проходив військову службу в Збройних Силах України, зокрема, у військовій частині НОМЕР_1 у період з 18.11.2015 по 05.09.2018.
4. У спірному періоді розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), що набрала чинності з 01.01.2008, якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, та прийнятого на її виконання наказом Міністра оборони України від 30.12.2007 № 707 "Про встановлення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України".
5. Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
6. Згідно довідок військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2021 № 612/3/4-666, №612/3/4-667, №612/3/4-668, позивачу з січня 2016 по лютий 2018 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення не здійснювалася. Підставою для невиплати позивачу індексації грошового забезпечення слугувала відсутність фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 позов задоволено повністю:
7.1. визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 включно;
7.2. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за вказаний період із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;
7.3. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно за весь час затримки виплати.
8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.
8.1. За висновком суду першої інстанції, за умови останнього підвищення посадового окладу в січні 2008 року, останній виступав базовим, і з наступного місяця мало здійснюватися обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Водночас з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, визначаючи місяць обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовця - місяць підвищення тарифних ставок (окладів). Суд урахував, що військовослужбовцям останній раз підвищувалися посадові оклади у січні 2008 року і у спірному періоді такого підвищення не відбувалося.
8.2. При цьому, суд зауважив, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації, не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону. Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
8.3. На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 включно та необхідність зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
8.4. Задовольняючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, суд першої інстанції виходив із приписів абзацу 8 пункту 4 Порядку № 1078, відповідно до якого у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
8.5. Поряд із цим, суд першої інстанції урахував правовий висновок Верховного Суду щодо застосування статей 1- 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" у подібних правовідносинах, викладений, зокрема, у постановах від 15.10.2020 у справі № 240/11882/10 та від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20, відповідно до якого у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів, при цьому право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
9. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 скасовано в частині задоволених позовних вимог про встановлення для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, а також зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно за весь час затримки виплати. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині. У іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 залишено без змін.
9.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення вищевказаних позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобов`язуючи відповідача здійснити нарахування індексації, виходячи з базового місяця - січень 2008 року, судом першої інстанції не було враховано, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача, як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.
9.2. На думку суду, у цьому випадку, саме на відповідача за наявності законних підстав, покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, що є дискрецією роботодавця, при тому, що предметом даного спору, є саме перевірка бездіяльності/дій відповідача щодо ненарахування позивачу індексації, а питання базового місяця обчислення, пов`язується вже з виконанням рішення суду.
9.3. Ураховуючи, що індексація відповідачем не була нарахована та виплачена позивачеві, то питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації, на переконання суду апеляційної інстанції є передчасним, як і питання виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені. За таких обставин, зобов`язання виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця, за висновком суду апеляційної інстанції, задоволенню не підлягають, як і не підлягають задоволенню вимоги про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за вказаний період, оскільки визначення розміру та конкретного обрахунку індексації грошового забезпечення та сплата компенсації, належить до повноважень відповідача.
9.4. Залишаючи в іншій частині рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився із його висновком про необхідність визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період.
9.5. Суд апеляційної інстанції визнав посилання військової частини НОМЕР_1 (апелянта) на відсутність виділених з Державного бюджету коштів, як на причину невиконання покладеного на нього обов`язку по проведенню нарахування та виплати індексації, необґрунтованими та наголосив, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. При цьому, за висновком суду апеляційної інстанції, відсутність законодавчого механізму для нарахування та виплати індексації за періоди, в яких була відсутня фінансова можливість такої виплати, не є підставою для позбавлення особи права на отримання коштів (мирне володіння його майном), виплата яких передбачена законом.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
10. Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 23.02.2022 надійшла до Верховного Суду 27.06.2022, у якій позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
11. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми Порядку № 1078 без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17 та від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21 (щодо застосування у якості базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно січня 2008 року), а також у постановах від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, від 21.01.2020 у справі № 826/15879/18 та від 13.01.2020 у справі №803/203/17 (щодо права працівника у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян на виплату компенсації відповідно до законодавства).
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.07.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 15.03.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
14. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, військова частина НОМЕР_1 29.07.2022 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
15. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
17. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати.
18. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
19. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
20. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
21. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
22. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
23. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
24. Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
25. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
26. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
27. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
28. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
29. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
30. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).
31. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).
32. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).