ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/6699/20
адміністративне провадження № К/9901/21923/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/6699/20
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати п.1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 року № 287-р про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що п.1 Розпорядження позбавляє його можливості вільно покинути територію України. Вказує, що є громадянином України, на законних підставах перебуває на території України, але, оскільки не має постійного проживання в Україні, а має постійне місце проживання в Республіці Парагвай, воліє залишити територію України для прибуття до місця постійного проживання. Таким чином, за переконанням позивача, відповідачем порушено його конституційне право вільно залишати територію України.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 477 "Про внесення змін у додаток 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 р. № 288 та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 288 "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю і припинення в них пішохідного сполучення".
2.3. Пунктом 2 вказаного розпорядження було визнано таким, що втратило чинність, серед іншого, Розпорядження № 287.
2.4. Враховуючи вищевикладене, суди дійшли висновку про процесуальну неможливість скасування оскаржуваного розпорядження в частині, оскільки цей нормативний документ втратив свою юридичну силу (юридичну значимість), а отже обраний позивач спосіб захисту порушеного права, враховуючи фактичні обставини справи за наслідками їх офіційного з`ясування судом, не призведе до поновлення порушених, на думку позивача, його прав та інтересів.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд.
4. Підставою звернення з касаційною скаргою позивач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідного до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм частини першої-третьої статті 264 КАС України та частини другої статті 265 КАС України.
5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив свої доводи, якими заперечив проти висловлених у скарзі обґрунтувань щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій по суті вирішення спору, та просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
1. Тимчасово закрити з 00 год. 00 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародних пасажирських перевезень, крім здійснення перевезень осіб з метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв`язку з виконанням міжнародних зобов`язань, а також представників дипломатичних установ та гуманітарних місій.
2. Тимчасово заборонити з 00 год. 00 хв. 16 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. перетинання державного кордону на в`їзд в Україну для іноземців та осіб без громадянства, крім тих, що мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні, є подружжям або дітьми громадян України, працівників іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, акредитованих в Україні, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей; водіїв та обслуговуючого персоналу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів. В`їзд в Україну інших категорій іноземців та осіб без громадянства здійснюється за погодженням з Міністерством закордонних справ.
3. Міністерству закордонних справ довести до відома іноземних дипломатичних представництв в Україні, а також закордонних дипломатичних установ України інформацію про тимчасове обмеження перетинання державного кордону відповідно до цього розпорядження.
4. Міністерству охорони здоров`я разом з Адміністрацією Державної прикордонної служби до 3 квітня 2020 р. внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо необхідності продовження тимчасового обмеження перетинання державного кордону.
7. Вважаючи пункт 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 року № 287-р протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
8. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
11. Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
12. Відповідно до статті 3 Закону № 794 -VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.
13. Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
14. Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
15. Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
16. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
VI. Позиція Верховного Суду
17. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини першої-третьої статті 264 КАС України та частини другої статті 265 КАС України.
20. Предметом оскарження у цій справі є розпорядження відповідача про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Позивач вважає, що цим розпорядженням відповідач порушив його право на вільне залишення території України.
21. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.
22. Суди попередніх інстанцій установили, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 р. N 287-р "Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлено:
1. Тимчасово закрити з 00 год. 00 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародних пасажирських перевезень, крім здійснення перевезень осіб з метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв`язку з виконанням міжнародних зобов`язань, а також представників дипломатичних установ та гуманітарних місій.
2. Тимчасово заборонити з 00 год. 00 хв. 16 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. перетинання державного кордону на в`їзд в Україну для іноземців та осіб без громадянства, крім тих, що мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні, є подружжям або дітьми громадян України, працівників іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, акредитованих в Україні, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей; водіїв та обслуговуючого персоналу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів. В`їзд в Україну інших категорій іноземців та осіб без громадянства здійснюється за погодженням з Міністерством закордонних справ.
3. Міністерству закордонних справ довести до відома іноземних дипломатичних представництв в Україні, а також закордонних дипломатичних установ України інформацію про тимчасове обмеження перетинання державного кордону відповідно до цього розпорядження.
4. Міністерству охорони здоров`я разом з Адміністрацією Державної прикордонної служби до 3 квітня 2020 р. внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо необхідності продовження тимчасового обмеження перетинання державного кордону.
23. Саме пункт 1 цього Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 року № 287-р і є предметом оскарження у цій справі.
24. Водночас суди попередніх інстанцій встановили, що оскаржуване в частині Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 року № 287-р втратило чинність 13 червня 2020 року на підставі переліку актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затверджених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 477 "Про внесення змін у додаток 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 р. № 288 та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України".