ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 460/8029/20
адміністративне провадження № К/9901/46965/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 460/8029/20
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, скасування вимоги,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду (суддя Недашківська К. М.) від 23 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Матковської З. М., Кузьмича С. М., Хобор Р. Б.) від 22 вересня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення надміру сплаченої орендної плати з фізичних осіб у розмірі 176863, 64 грн; стягнути з Державного бюджету на користь позивача надміру сплачену орендну плату з фізичних осіб у розмірі 176863,64 грн; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 02 грудня 2020 року № 18682/13.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 460/1880/19, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги задоволено частково, зокрема: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2019 року № 578/1-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 176863,64 грн. Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Закарпатській області із заявою від 07 вересня 2020 року, в якій просив відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року №60 повернути переплату по орендній платі з фізичних осіб в сумі 176863,64 грн. За результатами розгляду зазначеної заяви Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було сформований лист від 05 жовтня 2020 року №9259 про те, що на виконання судового рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі № 302/1124/16-ц з позивача стягнуто у примусовому порядку суму боргу у розмірі 169062,94 грн та сплачено орендну плату в сумі 7800,70 грн згідно з договором оренди землі (разом - 176863,64 грн); сплачені кошти не являються помилковою та/або надмірною сплатою в силу вимог ПК України, а тому підстав для повернення такої суми немає. На думку позивача, такі дії контролюючого органу є протиправними, оскільки сума у розмірі 176863,64 грн є надмірно та/або помилково сплаченим платежем, який підлягає поверненню платнику податків. Також позивач зазначав про те, що 05 лютого 2021 року отримав податкову вимогу про сплату боргу від 02 грудня 2020 року №18682-13, якою визначена до сплати сума податкового боргу у розмірі 35021,29 грн. У розрахунку суми заборгованості бере участь сума, визначена податковим повідомленням-рішенням від 21 лютого 2019 року №578/1-5613-0715, яке скасоване судом. Тому така податкова вимога також підлягає скасуванню, оскільки боргу позивача зі сплати орендної плати немає.
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
5. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 07 квітня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року - без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 460/1880/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги - задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2019 року № 578/1-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 176 863, 64 грн;
визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 21 травня 2019 року № 220589-56 на суму податкового боргу в розмірі 12 201,89 грн;
в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2019 року №578/2-5613-0715 - відмовлено.
9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 460/1880/19 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №460/1880/19 - без змін.
10. Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Закарпатській області із заявою від 07 вересня 2020 року, в якій просив відповідно до статті 43 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60 повернути переплату по орендній платі з фізичних осіб в сумі 176 863,64 грн, яка була сплачена на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 ; про прийняте рішення просив повідомити в установлений законом термін.
11. За результатами розгляду заяви позивача від 07 вересня 2020 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області сформований лист від 05 жовтня 2020 року № 9259 про те, що на виконання судового рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі № 302/1124/16-ц з позивача стягнуто у примусовому порядку суму боргу у розмірі 169 062, 94 грн та сплачено орендну плату в сумі 7800,70 грн згідно договору оренди землі (разом - 176 863, 64 грн); сплачені кошти не є помилковою та/або надмірною сплатою в силу вимог ПК України, а тому підстав для повернення такої суми немає.
11.1 Крім того, в листі зазначено, що станом на 30 вересня 2020 року Головним управлінням проводиться робота щодо приведення у відповідність ІКП. За її результатами позивача повідомлено про виникнення недоплати та рекомендовано забезпечити розрахунок по орендній платі у повному обсязі.
12. 02 грудня 2020 року контролюючим органом була сформована податкова вимога № 18682-13, відповідно до якої позивачу визначено до сплати суму боргу у розмірі 35021,29 грн з орендної плати з фізичних осіб станом на 01 грудня 2020 року.
13. Вважаючи протиправними дії контролюючого органу щодо неповернення суми надміру сплаченої орендної плати за землю в розмірі 176 863, 64 грн, а також щодо прийняття податкової вимоги від 02 грудня 2020 року №18682-13, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що сума податкового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення № 578/1-5613-0715 у розмірі 176 863, 64 грн, яке скасоване рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 460/1880/19, не сплачувалася позивачем взагалі, тому зазначена сума не є надміру сплаченим грошовим зобов`язанням в розумінні норм ПК України, а заявлені позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
14.1 Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що в ході розгляду справи встановлена наявність у позивача не сплаченого податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 35021, 29 грн, а тому контролюючий орган мав усі правові підстави для формування податкової вимоги від 02 грудня 2020 року №18682/13.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі.
16. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
16.1 Так, скаржник зауважує, що Верховним Судом досі не сформовано обґрунтованої правової позиції стосовно застосування підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України в частині встановлення статусу надміру сплачених грошових зобов`язань у випадку скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування зобов`язання, яке раніше було стягнуто з платника податків судовим рішенням.
17. Скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що сума грошових коштів, сплачена скаржником у вигляді орендної плати з фізичних осіб, та яка сплачена до прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення про нарахування орендної плати, не є надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями. Незважаючи на те, що своєчасне нарахування грошових зобов`язань не відбулося саме з вини податкового органу, та саме з цих підстав і було скасовано податкове повідомлення-рішення про таке нарахування.
18. На думку скаржника, якщо мала місце бездіяльність податкового органу, що проявилася в прийнятті податкового повідомлення-рішення з порушенням терміну його прийняття, що мало наслідком визнання його протиправним та скасування, а суми грошових зобов`язань сплачені платником до прийняття такого податкового повідомлення-рішення, такі сплачені грошові зобов`язання і є надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неповернення надміру сплаченої орендної плати з фізичних осіб у розмірі 176 863, 64 грн та стягнення з Державного бюджету на користь позивача надміру сплачену орендну плату з фізичних осіб у розмірі 176 863, 64 грн.
20. Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
21. Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 14 ПК України).
22. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1 статті 43 ПК України).
23. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статті 43 ПК України).
24. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4 статті 43 ПК України).
25. Відповідно до пункту 43.5. статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
26. Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" № 787 від 03 вересня 2013 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року №1650/24182) затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок № 787).
27. Відповідно до пункту 1 Порядку №787 цей Порядок розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, визначених Бюджетним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують бюджетний процес.
28. Пунктом 2 Порядку №787 визначено, що цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі). Дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
29. Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок, погоджений з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків, зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року №60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за №370/33341, та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року № 976/30844.
30. У ході розгляду справи встановлено, що заочним рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2017 року у справі № 302/1124/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за оренду земельної ділянки площею 0,38 га кадастровий номер 2122487200:01:002:0006, АДРЕСА_2, нараховану згідно договору оренди від 19 листопада 2013 року станом на 01 листопада 2016 року в сумі 169 062, 94 грн на користь Син. Полянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.
31. Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 10 жовтня 2017 року у справі № 302/1124/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а заочне рішення Міжгірського районного суду від 21 лютого 2017 року - залишено без змін.
32. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
33. Так, заочним рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2017 року у справі №302/1124/16-ц було встановлено наступні обставини.
33.1 На підставі рішення с/ради №231 від 10 листопада 2013 року між с/радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 19 листопада 2013 року, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,38 га., з фіксованою оплатою 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 509846 грн., в розрахунку 134,17 грн. - за 1 м.кв., землі комерційного використання. У розділі договору "орендна плата" передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щороку, загальна плата становить 45886,14 грн., обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 3823,85 грн. не пізніше 10 числа наступного за звітнім місяця. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожний день прострочення. Договір підписаний сторонами та зареєстровано РС Міжгірського РУЮ Закарпатської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №3445836.
33.2 Згідно розрахунку заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою складеного головним бухгалтером с/ради 17 листопада 2016 року заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 0,38 га становить: у 2013 р. - 5225,91 грн.; у 2014 р. - 38085,44 грн.; у 2015 р. - 57311,79 грн.; у 2016 р. - 68439,80 грн., всього станом на 01 листопада 2016 року сума заборгованості по сплаті орендної плати становить 169 062, 94 грн.
34. Постановою державного виконавця Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 29 листопада 2018 року ВП №56034586 закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2017 року №302/1124/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 169 062, 94 грн, у порядку пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" - борг погашено в повному обсязі.
35. Таким чином, у ході розгляду справи установлено, що саме на підставі зазначеного судового рішення позивачем сплачено суму заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 169 062, 94 грн за періоди 2013-2016 років.
36. Крім цього, установлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 460/1880/19, яке набрало законної сили 28 травня 2020 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2019 року № 578/1-5613-0715 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 176863,64 грн; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 21 травня 2019 року № 220589-56 на суму податкового боргу в розмірі 12201,89 грн; в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2019 року №578/2-5613-0715 - відмовлено.
37. Зазначеним рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 460/1880/19 було встановлено наступні обставини.
37.1 19 листопада 2013 року між ОСОБА_1 (орендар) та Синевирсько-Полянською сільською радою Закарпатської області (орендодавець) було укладено договір оренди землі, яка розташована в АДРЕСА_2, площею 0,38 га, з терміном оренди - п`ять років (з 19 листопада 2013 року по 18 листопада 2018 року). Згідно з п.8 цього договору орендна плата сплачується орендарем щороку у розмірі 9 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що складає 134,17 грн за один кв.м землі комерційного використання. Загальна плата 45886,14 грн за рік. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 3823,85 грн не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем (п.10). У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення (п.11). За змістом п.12 розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законом. Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 листопада 2013 року №8103166".