Постанова
Іменем України
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 677/1630/20
провадження № 61-2957св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Красилівська міська рада Хмельницької області,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2021 рокув складі судді Кускової Т. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 січня 2022 року в складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив перевірити на відповідність Конституції України та пункту 8 статті 36 КЗпП України розпорядження міського голови Красилівської міської ради від 15 жовтня 2019 року № 157/2019-рк щодо його звільнення з посади директора Красилівського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та визнати незаконним і скасувати це розпорядження, визнати незаконною відмову у наданні відпустки та поновити його на роботі.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 23 січня 2019 року його було призначено на посаду директора Красилівського територіального центру соціального обслуговування на умовах укладеного з відповідачем контракту.
На підставі розпорядження відповідача від 15 жовтня 2019 року його звільнено з займаної посади за одноразове грубе порушення законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, у результаті чого для установи настали значні негативні наслідки (понесено збитки), згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України.
Вважав звільнення незаконним, оскільки умови контракту він не порушував та не міг завдати збитків територіальному управлінні, з огляду на те, що не був розпорядником бюджетних коштів. Звільнення проведено без отримання попередньої згоди профспілкового органу, що є порушенням статті 43 КЗпП України.
Крім того зазначав, що 02 жовтня 2019 року він подав заяву про надання відпустки, у задоволенні якої відповідач безпідставно відмовив.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 січня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, проведено з дотриманням вимог закону.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й передати справу на новий розгляд.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права: застосування норм права без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 205/6984/16-ц.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи, не врахували, що відповідач не довів порушення ним трудового законодавства чи посадових обов`язків, оскільки надбавка до посадового окладу за високі досягнення у праці, була передбачена контрактом, як і не довів завдання територіальному управлінню будь-яких збитків.
Крім того, суди помилково вважали, що відмова відповідача в наданні йому відпустки обґрунтована, так як службове розслідування по факту зникнення майна, на яке посилався відповідач як на підставу відмови в наданні відпустки, не проводилося.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
29 червня 2022 року справа № 677/1630/20 надійшла до Верховного Суду.
Міський голова Красилівської міської ради Островська Н. В. надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що 23 січня 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Крисилівського центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на умовах укладеного з відповідачем контракту від 22 січня 2019 року.
Розпорядженням Красилівської міської ради від 15 жовтня 2019 року № 157/2019-рк ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, у результаті чого для установи настали значні негативні наслідки (понесено збитки) на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.
Підставою звільнення зазначено довідку щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності та дотримання вимог бюджетного законодавства в Красилівському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) за період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року від 13 вересня 2019 року.
Згідно з цією довідкою під час проведення перевірки, зокрема встановлено, що на підставі наказу директора територіального центру ОСОБА_1 від 12 серпня 2019 року № 22 було проведено преміювання працівників територіального центру за липень 2019 року з порушеннями, які призвели до незаконного нарахування та виплат премії директору ОСОБА_1 на суму 4 770,00 грн та відповідно до зайвого перерахування внесків до бюджету на суму 1 734,60 грн, внаслідок чого територіальному центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 6 504,60 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Частинами першою та третьої статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації чи уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.