Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 750/1786/21
провадження № 61-8797св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, розірвання договору щодо здійснення батьківських прав та відшкодування майнової і моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4, який зареєстрований та проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 .
Він брав активну участь у житті сина, часто забирав його до себе до міста Луцьк, де він проживає у новій квартирі за адресою: АДРЕСА_1, в якій обладнана кімната для сина, і робив все, аби син почувався комфортно та захищено у ті дні, коли проживав з ним, самостійно несучи на це відповідні витрати.
Так, він за власний рахунок двічі на рік їздив із сином і ОСОБА_2 на оздоровлення, весь час допомагав відповідачці матеріально, намагався різносторонньо розвивати сина: водив його на гуртки, відвідував з ним спортивний майданчик, вчив плавати тощо. Також опікувався здоров`ям сина та відвідував разом із ним у місті Луцьку лікаря-педіатра і стоматолога.
Проте, починаючи з 2020 року, після того, як у ОСОБА_2 з`явився новий чоловік, вона стала забороняти йому спілкуватися з сином.
Висновком органу опіки та піклування Деснянської районної у місті Чернігові ради, що затверджений рішенням Виконавчого комітету цієї ради від 27 липня 2020 року № 185, йому встановлено порядок спілкування з дитиною.
Після цього, під час проживання сина з ним у місті Луцьк, він самостійно купував сину речі, відводив його до приватних дитячих клубів свідомих батьків " Бджілка Майя" та " Світлинка", відвідував різних лікарів та всіляко дарував дитині любов і турботу, не створюючи при цьому перешкод у спілкуванні сина з матір`ю. З 01 по 07 серпня 2020 року син проживав разом із ним, після цього вони поїхали відпочивати на море, про що позивач повідомив відповідачку. На відпочинку син повідомив йому про те, що він не хоче проживати разом із матір`ю, так як не хоче спати в одному ліжку з її співмешканцем. Ця інформація змусила його вжити відповідних заходів і він вирішив, що синові краще проживати разом з ним.
Проте 08 жовтня 2020 року відповідачка приїхала до міста Луцьк забрати дитину в присутності наряду поліції, звинуватила його у злісному невиконанні батьківських обов`язків та у викраденні сина і забрала дитину проти її волі до міста Чернігова.
Того ж дня сторонами укладено нотаріально посвідчений договір щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання та утримання сина, яким передбачено, що рішення органу опіки та піклування від 27 липня 2020 року № 185 вважається недійсним за згодою сторін та що він має право, за попереднім усним повідомленням відповідачки, враховуючи бажання сина, та з урахуванням стану його здоров`я, зустрічатися з ним на території України (незалежно від місця фактичного проживання/реєстрації позивача) та без перешкод спілкуватися з сином.
Однак між сторонами виникають конфлікти щодо виконання умов договору від 08 жовтня 2020 року, компромісу сторони не досягли, відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином. Зобов`язання зі сплати аліментів він належно виконує, проте після підписання договору жодного разу не бачив сина, що спричиняє йому тяжкі душевні страждання. Син має з ним тісний психоемоційний зв`язок та особисто бажає проживати з ним, особливості його виховної поведінки позитивно впливають на психічний розвиток і благополуччя дитини, що підтверджується висновком психолога.
Порушення ОСОБА_2 умов укладеного між сторонами договору від 08 жовтня 2020 року суперечить інтересам сина та спричиняє стосовно нього психологічне насилля. Крім того, ця обставина стала причиною його численних звернень до компетентних органів задля відновлення його батьківських прав щодо дитини. Зі слів відповідачки, дитина не проживає за місцем реєстрації, не відвідує ні дитячий садок, ні гуртки, ні секції. Ніяких перешкод, що об`єктивно унеможливлюють його спілкування з сином та участь у його вихованні, не існує.
Такі дії ОСОБА_2 завдали йому майнової шкоди, яка полягає у придбанні ним пального для здійснення багаторазових поїздок до міста Чернігова задля зустрічі з сином, яку він оцінює в сумі 17 500,00 грн, та понесенні витрат на укладення і нотаріальне посвідчення договору від 08 жовтня 2020 року в сумі 8 000,00 грн.
Також внаслідок перешкоджання йому у спілкуванні з дитиною, грубих відповідей ОСОБА_2 на його телефонні дзвінки з приводу сина, завдання йому тілесних ушкоджень співмешканцем ОСОБА_2 під час конфлікту сторін щодо його участі у вихованні їхньої дитини та спілкуванні з нею, який мав місце 29 грудня 2020 року, йому також завдано моральну шкоду, розмір якої він оцінює в 15 000,00 грн.
Враховуючи наведене, позивач просив суд:
- зобов`язати відповідачку усунути йому перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та участі у його вихованні, зокрема у встановлений судом час, та у вільному спілкуванні з сином в телефонному режимі, інтернет-мережі або будь-якими іншими засобами зв`язку;
- визначити такий спосіб його участі у спілкуванні та вихованні сина:
1) у період відвідування сином дошкільного закладу: зустрічатися на території України (незалежно від місця фактичного поживання/реєстрації ОСОБА_1 ) та без перешкод спілкуватися з сином, забирати його на проживання до себе в період з 01 по 10 число кожного місяця;
2) у період відвідування сином школи:
а) кожної першої і третьої суботи кожного місяця з 09 год. 00 хв. і до 19 год. 00 хв. неділі;
б) у період літніх канікул: з 01 червня по 15 липня кожного парного року і з 16 липня по 30 серпня кожного непарного року;
в) у період осінніх та весняних канікул кожного непарного навчального року;
г) у період зимових канікул, які починаються у парний навчальний рік, і до їх закінчення;
г) проведення позивачем дня народження сина удвох кожного непарного року;
д) у день народження позивача він має переважне право на перебування з ним сина (з урахуванням часу перебування у дорозі не більше трьох днів);
е) у день народження відповідачки вона має переважне право на перебування сина з нею;
- зобов`язати ОСОБА_2 завчасно повідомляти ОСОБА_1 про зміну місця проживання (перебування) сина;
- розірвати укладений між сторонами договір щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання та утримання сина від 08 жовтня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Красневичем О. А. і зареєстрований у реєстрі за № 2047, у частині розділу 2 цього договору "Порядок здійснення батьківських прав";
- стягнути з відповідачки на його користь відшкодування майнової шкоди у сумі 25 500,00 грн, моральної шкоди у розмірі 15 000,00 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2021 року під головуванням судді Логвіної Т. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та його вихованні, визначивши такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та його вихованні:
- у період відвідування дитиною дошкільного закладу: забирати дитину за місцем свого проживання у період із 1 по 10 число кожного місяця за умови: задовільного стану здоров`я дитини, попередження за добу матері про можливість спілкування з дитиною шляхом направлення їй смс-повідомлення, обов`язкового повернення дитини матері в обумовлений батьками час, дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку;
- у період відвідування дитиною школи:
кожної першої і третьої суботи кожного місяця з 09-00 год до 19-00 год неділі;
у період літніх канікул з 01 червня по 15 липня кожного парного року і у період з 16 липня по 30 серпня непарного року;
у період осінніх та весняних канікул кожного непарного навчального року;
у період зимових канікул, які починаються у парний навчальний рік і до закінчення зимових канікул;
день народження дитини батько проводить з сином кожний непарний рік, за умови: задовільного стану здоров`я дитини та за її бажанням, попередження за добу матері про можливість спілкування з дитиною шляхом направлення їй смс-повідомлення, обов`язкового повернення дитини матері в обумовлений час, дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у встановлений час та у вільному їх спілкуванні в телефонному режимі, інтернет-мережі або будь-якими іншими засобами зв`язку.
Зобов`язано ОСОБА_2 завчасно повідомляти ОСОБА_1 про зміну місця проживання (перебування) дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розірвано договір між батьками щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання та утримання дитини від 08 жовтня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Красневичем О. А. та зареєстрований в реєстрі за № 2047, у частині розділу 2 "Порядок здійснення батьківських прав".
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, який проживає окремо від дитини, має право у судовому порядку вимагати захисту його права на особисте спілкування з дитиною у разі його порушення, а відповідач не має права перешкоджати позивачеві спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Як встановлено судом спілкування ОСОБА_1 з сином не має негативного впливу на нормальний розвиток сина.
Встановлюючи порядок побачень позивача з дитиною, місцевий суд виходив з активного та стабільного бажання позивача на участь у вихованні та спілкуванні зі своїм малолітнім сином та не взяв до уваги висновок щодо розв`язання спору про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, затверджений рішенням виконкому Чернігівської міської ради 03 червня 2021 року № 314, через його недостатнє обґрунтування та, враховуючи, що цей висновок порушує принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини.
Оскільки відповідачкою визнано позов у частині розірвання договору між батьками щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання та утримання дитини від 08 жовтня 2020 року, а судом визначено інший порядок та спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, то укладений договір у частині розділу 2 "Порядок здійснення батьківських прав" підлягає розірванню.
Суд також взяв до уваги посилання позивача на спричинення йому моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідачки, що виразилися у здійсненні перешкод у спілкування та вихованні його дитини, та дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині, оцінивши таку шкоду у 1 000,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні вимог позивача про відшкодування майнової шкоди, суд виходив із того, що понесені позивачем витрати не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржено ОСОБА_2 .
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2021 року в частині зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та у його вихованні, не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином у встановлений час та у вільному їх спілкуванні в телефонному режимі, інтернет-мережі або будь-якими іншими засобами зв`язку, завчасно повідомляти ОСОБА_1 про зміну місця проживання (перебування) дитини; визначенні способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні з сином і у його вихованні, розірвання договору щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання та утримання дитини від 08 жовтня 2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Красневичем О. А. за реєстровим № 2047, у частині розділу 2 "Порядок здійснення батьківських прав" і в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат скасовано та відмовлено у задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи місцевий суд не повністю дотримався принципу верховенства інтересів самої дитини.
Визначений у рішенні суду першої інстанції спосіб участі позивача у вихованні сина і спілкуванні з ним порушить (дезорганізує) звичний спосіб життя останнього, оскільки у разі встановлення такого способу дитина надмірно часто і довго перебуватиме у дорозі від місця свого проживання до місця проживання позивача і назад. Крім того, відсутність точних даних про місце фактичного або переважного проживання позивача позбавляє можливості констатувати, що позивач за місцем свого постійного або переважного проживання (перебування) має всі умови, необхідні для виховання сина та для спілкування з ним.
Встановлення спільного відпочинку позивача з сином під час літніх канікул з 01 червня по 15 липня кожного парного року і у період з 16 липня по 30 серпня непарного року є надмірним і призведе до неабиякого порушення прав на спільний відпочинок сина і відповідачки.
Встановлення часу відпочинку позивача з сином у період осінніх, весняних та зимових канікул є недоцільним, виходячи з їх невеликої тривалості і необхідності підготовки дитини за місцем її проживання до навчального процесу перед закінченням канікул. Крім того, іншим елементом неможливості задоволення позову в цій частині є те, що вжитих у позовній заяві і в оскаржуваному рішенні понять "непарний навчальний рік" і "парний навчальний рік" не існує.
Святкування дня народження дитини разом з ОСОБА_1 кожного непарного року призведе до порушення прав як сина, так і ОСОБА_2 .
У той же час запропоновані як у відзиві на позов, так і у висновку щодо розв`язання спору про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4, що є додатком № 3 до рішення Чернігівського міськвиконкому від 03 червня 2021 року, способи участі позивача у вихованні сина і спілкуванні з ним передбачають меншу кількість спільного проведення останніми часу, ніж передбачено в укладеному сторонами 08 жовтня 2020 року договорі щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання та утримання дитини. Тому, на думку апеляційного суду, розірвання цього договору у відповідній частині погіршить правове становище позивача у порівнянні з його становищем до пред`явлення позову.
Вказівки в рішенні суду першої інстанції про те, що батьки мають дотримуватися режиму харчування, відпочинку сина, правил безпеки, установлених для дітей відповідного віку, що вони мають повідомляти один одного про місце перебування сина тощо є зайвими, оскільки всі ці постулати закріплено в імперативних нормах права, що регулюють спірні сімейні правовідносини, і дублювати їх у рішенні суду немає потреби. Вони мають беззастережно виконуватися батьками будь-якої дитини без ухвалення судом рішення про це. Крім того, за невиконання батьками будь-якої дитини цих постулатів чинним сімейним законодавством передбачено неабияку відповідальність.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування завданої позивачу моральної шкоди в розмірі 1 000,00 грн, апеляційний суд виходив із того, що доводи апеляційної скарги не містять посилань щодо незаконності оскаржуваного рішення місцевого суду в цій частині. При цьому апеляційний суд зазначив, що під час розгляду справи встановлено, що перешкоджанням позивачеві у вихованні сина і у спілкуванні з ним відповідачка завдала йому втрат немайнового характеру у виді переживань і душевних страждань та необхідності прикладання неабияких додаткових зусиль для відновлення права спілкуватися з сином та виховувати його. Розмір відшкодування цих втрат місцевим судом визначено правильно, з урахуванням встановлених і описаних вище характеру й способу їх завдання, а також їх тривалості.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
06 вересня 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року у цій справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив постанову суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення місцевого суду щодо зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та у його вихованні, не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином у встановлений час та у вільному їх спілкуванні в телефонному режимі, інтернет-мережі або будь-якими іншими засобами зв`язку, завчасно повідомляти ОСОБА_1 про зміну місця проживання (перебування) дитини; визначенні способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні з сином і у його вихованні, розірвання договору щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання та утримання дитини від 08 жовтня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Красневичем О. А. за реєстровим № 2047, у частині розділу 2 "Порядок здійснення батьківських прав", і в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат скасувати та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції. В іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував статей 141, 157, 159 Сімейного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 569/18837/19, від 02 лютого 2022 року у справі № 520/21178/18-ц, від 03 лютого 2021 року у справі № 756/8643/19, від 11 листопада 2020 року у справі № 753/18670/15-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 561/378/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 757/22890/16-ц.
Вказує, що постанова апеляційного суду не ґрунтується на принципі верховенства права, не відповідає нормам СК України та практиці Верховного Суду щодо рівності прав на участь в житті дитини обох батьків, а також не відповідає інтересам дитини. Суд не вирішив спір між батьками щодо участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним, а навпаки сприяв незаконним діям відповідачки та продовженню спорів між батьками.
З огляду на невиконання відповідачкою умов договору, укладеного між сторонами щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання та утримання дитини позивач звернувся до суду з позовом про його розірвання у відповідній частині, проти чого відповідачка не заперечувала, проте апеляційний суд на це уваги не звернув та безпідставно відмовив у задоволенні вимоги про його розірвання.
Висновки апеляційного суду щодо відсутності точних даних про місце фактичного або переважного проживання позивача є неспроможними, оскільки такі не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Посилання апеляційного суду про не взяття до уваги висновку психолога індивідуальної психологічної консультації від 06 жовтня 2020 року з тих підстав, що з нього не випливає, що сторони і їхній син потребують встановлення такого способу участі позивача у вихованні сина і спілкуванні з ним, який вимагає встановити позивач, або який визначено в оскаржуваному рішення суду першої інстанції, є безпідставними, оскільки психолог не міг вирішувати чи пропонувати способи участі у спілкуванні та вихованні дитини, а лише досліджував психоемоційний зв`язок сина з батьком та відсутність негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
До матеріалів справи відповідачкою не долучено жодного доказу того, що спосіб участі позивача у вихованні сина і спілкуванні з ним, який визначено в рішенні суду першої інстанції, порушить звичний спосіб життя дитини, чи є надмірним, чи призведе до неабиякого порушення прав на спільний відпочинок сина і відповідачки, як незаконно припустив апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду. Тому постанова апеляційного суду мотивована виключно на припущеннях.
Звертає увагу, що саме рішення місцевого суду, а не постанова суду апеляційної інстанції повноцінно розподіляє обов`язки між батьками, відображає їх рівність прав та обов`язків, що передбачено чинним законодавством і не суперечить як найкращим інтересам дитини.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого повторно 10 червня 2020 року.
Сторони проживають у різних населених пунктах. Так, ОСОБА_2 разом із сином сторін мешкає у АДРЕСА_2, а ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, але проживає на АДРЕСА_1 .
Згідно з копією акта обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, складеного 02 лютого 2021 року працівниками служби у справах дітей Луцької міської ради, вказана квартира розміщена на 2 поверсі 7-поверхового будинку і складається з трьох кімнат, кухні, коридору, ванної та туалетної кімнати. Умови проживання у ній задовільні, її санітарний стан відповідає встановленим нормам. У квартирі зроблено сучасний ремонт, є необхідні меблі та побутова техніка. Для дитини відведено окрему кімнату площею 13,8 кв. м, де є двоспальне ліжко, шафа, телевізор, стіл, іграшки. Для виховання, відпочинку та розвитку дитини створені хороші умови. У цій квартирі, яка належить матері позивача ОСОБА_7, позивач проживає без реєстрації. Стосунки в сім`ї дружні. За висновком комісії у квартирі є належні умови для проживання та відпочинку дитини (том 1, а. с. 104).
Рішенням Деснянської районної у м. Чернігові ради від 27 липня 2020 № 185 батьку, ОСОБА_1, встановлений такий порядок спілкування з малолітнім сином сторін ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- батько забирає сина з 1 по 7 число кожного місяця за місцем свого проживання в АДРЕСА_3, з можливістю перебування дитини з бабою по лінії батька, за відсутності інших осіб;
- батько за добу до спілкування має повідомити матір про можливість зустрічі направленням їй sms-повідомлення;
- спілкування має відбуватися за бажанням дитини, з урахуванням стану її здоров`я, режиму дня та харчування для дітей відповідного віку;
- цей графік спілкування дійсний до досягнення дитиною шкільного віку.
На виконання вказаного рішення ОСОБА_1 01 серпня 2020 року забрав дитину, проте у визначений цим рішенням час відповідачці дитину не повернув, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, та не заперечується сторонами в справі.
08 жовтня 2020 року ОСОБА_1 повернув дитину ОСОБА_2 08 жовтня 2020 року між сторонами у справі укладено нотаріально посвідчений договір щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання та утримання дитини (том 1, а. с. 31-34). За умовами цього договору:
1) сторони визначили місце проживання їхньої дитини з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . У разі зміни місця проживання дитини мати зобов`язалася попереджувати батька письмово (sms-повідомленням) із зазначенням точного місця її проживання не пізніше одного місяця з моменту зміни місця проживання (пункт 1.3);
2) мати зобов`язалася не перешкоджати батьку у спілкуванні з дитиною, не вчити дитину називати батьком будь-яку іншу особу, окрім ОСОБА_1, або відучувати називати батьком його (пункти 3.1.2, 3.1.4);
3) батько зобов`язався брати участь у вихованні та духовному розвитку дитини, не перешкоджати у спілкуванні дитини з матір`ю, сплачувати аліменти не менше 3 000,00 грн до 10 числа кожного місяця тощо (пункти 3.2.1, 3.2.4);
4) Розділ 2 "Порядок здійснення батьківських прав":
батько має право за попереднім усним повідомленням матері, враховуючи бажання дитини та з урахуванням стану її здоров`я, зустрічатися на території України (незалежно від місця фактичного проживання/реєстрації батька) та без перешкод спілкуватися з дитиною:
- у період відвідування дитиною дошкільного закладу: з 1 по 7 число кожного місяця з обов`язковим повідомленням матері шляхом sms-повідомлення про місце перебування дитини (абзац 2 пункту 2.1);
- у період шкільних канікул: літні канікули - 1 місяць, міжсезонні - не менше, ніж половина строку канікул (абзац 3 пункту 2.1);
- у період шкільного навчання дитини: не менше 4 вихідних днів на місяць (абзац 4 пункту 2.1);
- у період шкільних канікул кожен з батьків має право проводити час разом з дитиною та відпочивати разом з нею як на території України, так і за її межами. Батьки зобов`язуються 2 рази на рік строком до 2 тижнів кожен своєчасно надавати один одному оформлену у встановленому законодавством України порядку згоду на тимчасовий виїзд з дитиною за кордон з метою відпочинку або на самостійний виїзд дитини з організованою групою дітей на відпочинок, змагання тощо. Строк перебування дитини на відпочинку може не зараховуватися до строків, передбачених пунктом 2.1 договору, за згодою батьків (пункт 2.2);
- у дні, коли дитина перебуває з батьком, батько зобов`язаний повідомити матір про місце знаходження дитини. Батько має право знати місце знаходження дитини, коли дитина знаходиться з матір`ю. Коли дитина перебуває з кимось із батьків, батьки не обмежені ніякими умовами щодо спілкування дитини з іншими особами, з якими спілкується один із батьків, з яким перебуває дитина, але другий з батьків має право знати інформацію про цих осіб (пункт 2.3);
- в день народження матері вона має переважне право на перебування дитини з нею (з урахуванням дороги не більше 3 днів). В день народження батька він має переважне право на перебування дитини з ним (з урахуванням дороги не більше 3 днів) (пункт 2.4);
- батько зобов`язується забезпечити дитині якісні умови проживання, харчування та відпочинку за власний рахунок; негайно повідомляти матір про прибуття до місця відпочинку, а також заздалегідь попереджати про час повернення до місця постійного проживання дитини із зазначенням дати приїзду, транспортного засобу, його номера чи номера рейсу, місця та часу прибуття (пункт 2.5);
5) договір набирає чинності з моменту передачі дитини батьком матері і діє до часу настання повноліття дитини. У разі, якщо батько не передасть дитину матері 08 жовтня 2020 року (в день укладення договору), договір вважається недійсним (пункт 4.1).
З жовтня 2020 року ОСОБА_2 не виконувала умов договору та не дозволяла позивачу спілкуватися з дитиною - ОСОБА_4
17 листопада 2020 року ОСОБА_1 звертався до начальника Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з заявами про проведення перевірки та вжиття заходів за фактом переховування ОСОБА_2 їхнього сина та обмеження його в спілкуванні з ним і в його вихованні. Зокрема зазначив, що дитина відсутня в дитячому садочку та за адресою місця реєстрації (том 1, а. с. 43, 44).
17 листопада 2020 року іншою заявою позивач повідомив Чернігівський відділ поліції ГУНП в Чернігівській області про невиконання ОСОБА_2 умов укладеного ними договору щодо здійснення батьківських прав (том 1, а. с. 45-46).
Також 17 та 19 листопада 2020 року ОСОБА_1 заповнено протоколи прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) та надано письмові пояснення з цього приводу, які зводяться до того, що ОСОБА_2 не виконуються умови укладеного між ними договору щодо здійснення батьківських прав стосовно їхнього сина (том 1, а. с. 47-59).
19 листопада 2020 року позивач звертався до завідуючої закладу дошкільної освіти № 4 міста Чернігова та генерального директора Комунального неприбуткового підприємства "Дитяча поліклініка № 2" Чернігівської міської ради з запитом про надання йому інформації стосовно його малолітнього сина ОСОБА_4 (том 1, а. с. 52-55).
22 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з заявою про проведення перевірки та вжиття заходів щодо ОСОБА_2 - матері їхнього спільного сина ОСОБА_4, яка не дає йому бачитись із сином, чим порушує статтю 157 СК України та договір щодо здійснення батьківських прав відносно останнього (том 1, а. с. 60).
Листом від 26 листопада 2020 року Чернігівський відділ поліції ВП ГУНП в Чернігівській області повідомив ОСОБА_1 про розгляд його звернень щодо перешкоджання йому ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_4, у спілкуванні з ним та у невиконанні ОСОБА_2 укладеного ними 08 жовтня 2020 року договору. Зазначено, що в ході проведення перевірки працівниками сектору ювенальної превенції Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області опитано ОСОБА_2, яка пояснила, що згідно з рішенням Виконавчого комітету Деснянської районної у місті Чернігові ради № 185 та укладеним сторонами договором позивач має право спілкуватися з сином з першого по сьоме число кожного місяця. Для компетентного вирішення порушеного у зверненні питання позивачу рекомендовано звернутися до суду для встановлення часу спілкування з дитиною (том 1, а. с. 51).
01 грудня 2020 року позивач звернувся до начальника Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з заявою про встановлення місця знаходження його сина ОСОБА_4, якого його мати ОСОБА_2 переховує та перешкоджає позивачеві виховувати його та спілкуватися з ним (том 1, а. с. 61).
01 грудня 2020 року позивач звернувся Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області із заявою щодо встановлення місця проживання ОСОБА_2 та ним надані відповідні письмові пояснення (том 1, а. с. 65,66).
07 та 30 грудня 2020 року ОСОБА_1 подано заяву Генеральному прокурору України щодо вищеописаних протиправних дій ОСОБА_2 .
Відповіддю Офісу Генерального прокурора України від 10 грудня 2020 року № 27/2-2779ВИХ-20 позивачу роз`яснено, що питання, викладені у його зверненні, не відносяться до компетенції органів прокуратури та що для захисту своїх прав та інтересів згідно із Законом України "Про безоплатну правову допомогу", позивачеві рекомендовано звернутися до належних органів виконавчої влади (центри безоплатної правової допомоги при управліннях юстиції) (том 1, а. с. 71).
29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звертався до начальника Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з заявою про вжиття заходів щодо ОСОБА_8, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, та який завдав йому тілесних ушкоджень, порвавши при цьому його зимову куртку. При цьому в цей час у ОСОБА_1 на руках знаходився його малолітній син ОСОБА_4, який, можливо, зазнав психологічних страждань. З цього приводу ОСОБА_1 надано письмові пояснення такого ж змісту та заповнено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується).
02 січня 2021 року ОСОБА_1 звертався до Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з заявою про встановлення місця знаходження його сина ОСОБА_4 .
Відповідно до копій талонів-повідомлень Єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, на службу "102" від ОСОБА_1 17, 19, 22 листопада та 01 та 29 грудня 2020 року, а також 04 травня, 01 червня та 04 липня 2021 року надходили повідомлення про перешкоджання йому ОСОБА_2 у побаченнях з їхнім сином.
Згідно з копією висновку психолога індивідуальної психологічної консультації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проведеної 05 та 06 жовтня 2020 року, що складений практичним психологом ОСОБА_9, виявлено тісний психоемоційний зв`язок дитини з батьком та особисте бажання дитини перебувати з батьком; особливості виховної поведінки батька ОСОБА_1 позитивно впливають на психічний розвиток та благополуччя дитини. Батько не тисне на інтереси дитини і не забороняє спілкуватися з матір`ю. Однак емоційні стосунки між матір`ю та дитиною на час консультації відсутні. Дитина не виявляє бажання повернутися до матері; вона перебуває в безпечному та спокійному середовищі - в родині батька, де проживає баба, яка теж піклується про дитину та про належно організований її побут. Тест на виявлення особливостей батьківських стосунків показав високий рівень довіри дитини до батька та наявність емоційного тепла. ОСОБА_1 забезпечує належний рівень життя сина, турбується про матеріальний стан і здоров`я дитини, про гармонійний її розвиток - дитина відвідує дитячий дошкільний заклад "Світлинка" та художню студію.
ОСОБА_1 турбується про здоров`я дитини та піклується про неї, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, ним сплачуються аліменти у сумі 3 000,00 грн щомісяця.
ОСОБА_1 на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, що підтверджується довідками, виданими відповідними медичними закладами.
Згідно з висновком щодо розв`язання спору про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4, що є додатком № 3 до рішення Чернігівського міськвиконкому від 03 червня 2021 року, орган опіки та піклування, враховуючи бажання батька спілкуватися з сином, малий вік дитини, велику відстань між містами орган опіки та піклування вважав за доцільне дозволити ОСОБА_1 спілкуватися з малолітнім сином ОСОБА_4 :
- кожної першої та третьої суботи місяця з 10.00 год. до 19.00 год.;
- кожної другої та четвертої неділі місяця з 10.00 год. до 19.00 год.;
- у дні шкільних канікул, святкові дні та дні народження забирати дитину за попередньою домовленістю з її матір`ю і за умови задовільного стану здоров`я дитини, попередження за добу матір про можливість спілкування з дитиною направленням їй sms-повідомлення, обов`язкового повернення дитини матері в обумовлений час і дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей відповідного віку (том 2, а. с. 9-10).
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час виникають суперечки щодо участі позивача у вихованні сина та у спілкуванні з ним.