ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/4964/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" (далі - Товариство, позивач, скаржник) - Соколенко А.В. (самопредставництво),
відповідача - акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця, відповідач) - Куць О.В. (адвокатка),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 (головуючий - суддя Стасюк С.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 (головуючий - суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)
у справі №910/4964/21
за позовом Товариства
до Укрзалізниці
про розірвання додатку 1-8 до договору, визнання недійсними окремих частин правочину.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для розірвання додатків до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом і визнання недійсними окремих частин правочину.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулось до суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про:
- розірвання додатків до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом;
- визнання недійсними окремих частин правочину (господарської угоди).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- діями відповідача, який, використовуючи своє домінуюче монопольне становище на ринку залізничних вантажоперевезень, шляхом пониження розміру стандартної ставки плати за використання вагонів перевізника, фактично нівелював конкурентну перевагу ставки плати за послугу з використання вагону з узгодженими строками та обсягами, що надається в рамках додатку 1-8 до договору;
- договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та додатки до нього в частині встановлення додаткових підстав та видів відповідальності (штрафних санкцій, неустойок), визначення їх розміру та порядку застосування суперечать чинному законодавству та публічному порядку.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі №910/4964/21, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Товариство, посилаючись на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі №910/4964/21, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції, скаржник у касаційній скарзі із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме помилкове застосування норм статей 651, 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) замість статті 634 ЦК України; та без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №910/6058/21, від 17.02.2022 у справі №910/19522/20, від 01.02.2022 у справі №910/1305/21, від 23.08.2022 у справі №910/18270/20.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу Укрзалізниця заперечила проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просила відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Укрзалізниця (перевізник) 24.03.2020 засвідчила прийняття від Товариства (вантажовласник, вантажовідправник, вантажоодержувач, платник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомлено, що замовнику присвоєно коди відправника/одержувач: 8000; платника 2829451, що підтверджується повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 24.03.2020 №43-40464329/2020-001 (далі - Договір), за умовами якого:
- предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою (пункт 1.1);
- Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (пункт 1.5);
- Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису [далі - КЕП] (пункт1.6);
- Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору (пункт 1.7 Договору);
- умови Договору, що потребують визначення окремих параметрів їх надання (окрему станцію надання послуг, ін.) набувають сили і застосовуються у відносинах сторін шляхом надання перевізником пропозиції укласти такі додаткові умови до Договору (оферти), прийняття пропозиції (акцепту) замовником та підтвердження її прийняття перевізником з підтвердженням таких умов надання послуг. Приймаючи пропозицію отримання послуг на умовах, що потребують визначення окремих параметрів їх надання, замовник засвідчує, що ознайомився та згоден з такими умовами (пункт 1.8);
- перевізник, за результатом розгляду заяви (акцепту), направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП:
або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення;
або про дату укладення Договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером Договору з замовником. До отримання повідомлення про укладення Договору, друга сторона має право відкликати свою заяву (акцепт) про прийняття пропозиції укласти Договір (пункт 1.9);
- Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 Договору (пункт 1.10);
- розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів (пункт 3.1);
- замовник зобов`язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:
1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;
2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 1-2 до Договору. У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені пунктом 5, 7 розділу ІІІ Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів;
3) плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за нормативний термін доставки. У разі використання з 01.10.2020 власного вагону перевізника після "подвійних операцій", передбачених Правилами користування вагонами, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника та плата за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів у порожньому рейсі не нараховується (пункт 3.2);
- зміни (доповнення) до Договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП. Зміни до Договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до Договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення. Зміни до Договору поширюються на всіх осіб, що приєдналися до Договору. В окремих випадках, за заявою замовника допускається вступ в дію змін до Договору раніше, ніж визначено вище. Якщо замовник не згоден з внесеними перевізником змінами, він має право ініціювати внесення змін до Договору в порядку передбаченому пунктом 9.3 Договору або з власної ініціативи припинити дію Договору у відносинах з ним. Замовлення та/або отримання послуг та/або їх оплата за Договором засвідчує повну згоду замовника з Договором та змінами до нього (пункт 9.4);
- Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення замовника умови Договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (пункт 12.1);
- Договір або його окремі умови щодо певних послуг припиняється:
за згодою сторін;
за ініціативи однієї з сторін. Ініціатива перевізника про припинення Договору має бути мотивованою;
з підстав визначених законодавством (пункт 12.2);
- дію додаткових умов до Договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення стороною, що ініціювала припинення (пункт 12.4);
- у разі, якщо до 10-то місяця наступного за звітним замовником не погашено заборгованості за перевезення з узгодженими строками та обсягами в повному обсязі та не сплачено неустойку, перевізник в односторонньому порядку припиняє надання послуг, здійснює перерахунок розміру оплати наданої послуги за весь період наданої послуги згідно замовлення та нараховує суму до сплати замовником, керуючись розміром ставки плати за використання власних вагонів перевізника відповідно до Договору (Спл), про що повідомляє замовника шляхом направлення повідомлення [за формою відповідно до Додатку 2-16 до Договору] (пункт 3.17 Додатку 1-8);
- ставка плати за використання вагону перевізника1 (Спл1) в процесі надання послуги з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) встановлюється на весь строк дії послуги відповідно до погодженого замовлення у розмірі, встановленому перевізником, застосовується для перевезень в межах та за межами України, не змінюється та не підлягає коригуванню під час строку дії послуги, та зазначається в повідомленні про погодження замовлення (пункт 6.2 Додатку 1-8);
- замовник, у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій ніж визначено в погодженому замовленні щомісячно, сплачує неустойку в розмірі, який розраховується за формулою:
Пн = Спл1 * Кнорм * КвагЗ,
де Пн - сума неустойки за невиконання умов Додаткової угоди та/або замовлення; Спл1 - ставка плати за використання вагонів перевізника1 при перевезенні вантажів з узгодженими строками та обсягами, відповідно до погодженого замовлення;
Кнорм - показник, який визначається перевізником та публікується в Оголошенні. Показник не підлягає коригуванню під час строку дії послуги, що надається відповідно до погодженого Замовлення;
КвагЗ - кількість вагонів, що недовантажені змовником (пункт 7.2 Додатку 1-8).
6.2. Товариство 26.08.2020 на виконання умов Договору надало замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами від 26.08.2020 №40464329/2020-00007: початок періоду замовлення - 09.2020; завершення періоду замовлення - 08.2021; кількість місяців - 12; тип рухомого складу - зерновози; щомісячна кількість рухомого складу - 400.
6.3. Укрзалізницею 27.08.2020 розглянуто та погоджено вказане вище замовлення Товариства з узгодженими строками та обсягами: початок періоду замовлення - 09.2020; завершення періоду замовлення - 08.2021; кількість місяців - 12; тип рухомого складу - зерновози; щомісячна кількість рухомого складу - 266; нормативна кількість діб - 7; ставка плати за використання вагону перевізника - 584 грн.
6.4. Позивач зазначає, що:
- в подальшому Укрзалізниця на офіційному сайті оприлюднювала нові редакції договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до яких ставка за використання вагону-зерновозу перевізника зменшувалася;
- відповідач реалізовував продаж послуг з використання вагонів перевізника в системі "ProZorro.Продажі", що дало можливість придбати послуги щодо використання власних вагонів перевізника за ціною 530 грн на добу;
- не зважаючи на одноосібне рішення відповідача щодо зменшення стандартної ставки, а також, зважаючи на можливість через систему "ProZorro.Продажі" придбати послуги за низькою ціною, перегляд ставки на перевезення вантажу за довгостроковими контрактами з позивачем не відбулось;
- таким чином, у зв`язку із зміною в тарифах, повністю знецінена економічна обґрунтованість замовлень контрагентами вагонів-зерновозів за довгостроковими контрактами;
- зазначені вище дії Укрзалізниці щодо зменшення ставки плати за використання вагону-зерновозу призвели до фактичного взяття Товариством збиткових довгострокових зобов`язань з виконання послуги перевезення за відсутності можливості внесення змін в умови Додатку 1-8 до Договору;
- відповідач не може забезпечити автоматичного проставлення відмітки в накладних внутрішнього сполучення в графі 7, стягує завищену ставку плати за використання вагонів перевізника, і при цьому стягує непомірно великі суми неустойки за невиконання замовником узгоджених обсягів перевезень;
- Укрзалізниця, використовуючи своє домінуюче монопольне становище на ринку залізничних вантажоперевезень у вагонах перевізника, спочатку впровадив економічно привабливу послугу, а потім повністю нівелював її конкурентну перевагу для позивача перед тими компаніями на ринку залізничних перевезень, які такої послуги не замовляли;
- зміна тарифної політики відповідача, шляхом зменшення стандартних ставок плати за використання вагонів перевізника, що мало місце після укладення сторонами Додатку 1-8 та систематичне порушення істотних умов Договору, зумовило виникнення обставин, за яких подальше виконання Додатку 1-8 порушує для позивача співвідношення майнових інтересів сторін;
- з огляду на вищезазначене, умови Додатку 1-8 для позивача, як замовника послуги довгострокових вагонів, є невиконуваними, обтяжливими, невигідними та збитковими, що і стало підставою для звернення до суду.
6.5. Крім того, позивач просить визнати недійсними окремі частини правочину, а саме пункти 3.17, 7.2 Додатку 1-8 "Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника" до Договору, оскільки зазначені пункти суперечать чинному законодавству та публічному порядку.
6.6. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що 24.03.2020 сторонами укладено публічний договір приєднання - договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, який за своєю правовою природою поєднує умови договорів про перевезення вантажу із договором про надання послуг в частині надання вантажного вагону для перевезення вантажів та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення.
6.7. Невід`ємною частиною Договору в редакції, що оприлюднена 21.07.2020, яка вводиться з 21.08.2020, у розділі 13, визначено, з-поміж інших, Додаток 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника", згідно з пунктом 2.1 якого перевізник надає замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуги), надалі в цьому додатку до Договору - послуга. Замовник здійснює оплату такої послуги відповідно до умов цього додатку до Договору.
6.8. У пункті 2.2 Додатку 1-8 до Договору сторони домовились, що у випадку надання такої послуги, до відповідних відносин застосовуватимуться спеціальні умови цього додатку до Договору, які матимуть пріоритет над умовами Договору. Умови Договору, не визначені цим додатком до Договору, застосовуватимуться в частині, що не суперечить цьому додатку до Договору.
6.9. У порядку положень вказаного Додатку 1-8 позивач 26.08.2020 здійснив замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами, яке погоджено відповідачем.
6.10. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виснував, що:
- позивач на основі вільного волевиявлення та за власним вибором замовив у відповідача послуги з надання власних вагонів перевізника для перевезення з такими строками та обсягами: початок періоду замовлення - 09.2020; завершення періоду замовлення - 08.2021; кількість місяців - 12; тип рухомого складу: зерновози; щомісячна кількість рухомого складу - 266; нормативна кількість діб - 7; ставка плати за використання вагону перевізника - 584 грн;
- будь-яких доказів того, що позивач ініціював внесення змін (доповнень) чи пропозицій до Договору в частині Додатку 1-8 відповідно до пунктів 9.3, 9.4 Договору матеріали справи не містять;
- позивач був обізнаний з тим, на яких умовах він приєднався до Договору, в тому числі, до Додатку 1-8, вільно погодився на такі умови, внесення змін до Договору не ініціював, хоча не був позбавлений такого права.
6.11. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що, враховуючи умови Договору, позивачеві було відомо про можливість односторонньої зміни позивачем ставок плати, коефіцієнтів та інші умови платежів, що мало місце у даному випадку шляхом зміни Укрзалізницею ставок плати за використання власних вагонів перевізника (Спл) в сторону зменшення.
6.12. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при здійсненні замовлення на умовах, передбачених Додатком 1-8, позивачеві було відомо, що ставка плати за використання власних вагонів перевізника може бути змінена, в тому числі, і знижена, а отже, така зміна обставин могла настати, що виключає застосування пункту 1 частини другої статті 652 ЦК України до спірних правовідносин.
6.13. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- позивачем здійснено замовлення послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника на 400 вагонів-зерновозів в місяць, а перевізником, у свою чергу, погоджено такі замовлення на 266 вагонів-зерновозів в місяць;
- здійснюючи замовлення послуг на умовах Додатку 1-8 до Договору, позивач шляхом вільного волевиявлення прийняв на себе ризик невиконання умов замовлення;
- вищенаведені обставини також виключають наявність четвертої необхідної умови, визначеної у частині другій статті 652 ЦК України, стосовно того, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
6.14. Суди попередніх інстанцій виснували, що:
- розірвання Додатку 1-8 до Договору на підставі статті 652 ЦК України є неправомірним, оскільки, позивачем не доведено наявності всіх чотирьох умов, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України;
- позивачем всупереч викладеним нормам не доведено перед судом законних підстав для визнання недійсними пунктів 3.17, 7.2 Додатку1-8.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/4964/21 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Протокольною ухвалою від 09.03.2023 Суд залишив відзив без розгляду, відмовив у клопотанні про поновлення строку для подання відзиву.
7.3. Від Товариства 20.03.2023 до Суду надійшли пояснення.
7.4. Від Укрзалізниці 21.03.2023 до Суду надійшли письмові пояснення.
7.5. Протокольною ухвалою від 23.03.2023 Суд долучив письмові пояснення подані позивачем (20.03.2023) та відповідачем (21.03.2023) до розгляду.
7.6. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.7. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.5. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.6. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.7. Таким чином, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
8.8. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.9. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.10. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.11. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.12. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.13. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.14. Предметом розгляду у даній справі є:
- розірвання Додатків 1-8 "Умови надання послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника" до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом;
- визнання недійсними окремих частин правочину (господарської угоди), а саме: пункти 3.17 [у разі, якщо до 10-го місяця наступного за звітним замовником не погашено заборгованості за перевезення з узгодженими строками та обсягами в повному обсязі та не сплачено неустойку, перевізник в односторонньому порядку припиняє надання послуг, здійснює перерахунок розміру оплати наданої послуги за весь період наданої послуги згідно замовлення та нараховує суму до сплати замовником, керуючись розміром ставки плати за використання власних вагонів перевізника відповідно до Договору (Спл), про що повідомляє замовника шляхом направлення повідомлення (за формою відповідно до Додатку 2-16 до Договору)] та 7.2 [замовник, у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій ніж визначено в погодженому замовленні щомісячно, сплачує неустойку в розмірі, який розраховується за формулою: