ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 400/3826/21
адміністративне провадження № К/990/17667/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №400/3826/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року (головуюча суддя: Лебедєва Г.В.)
і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року (головуючий суддя: Єщенко О.В., судді: Димерлій О.О., Танасогло Т.М.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив суд:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
1.2. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі: 85927,84 грн із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
1.3. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі: 4463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
1.4. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 4463,15 грн за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року включно в загальній сумі: 156528,88 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
1.5. зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що з 24 квітня 2015 року до 2 лютого 2021 року він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Стверджував, що у період з 1 грудня 2015 року відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення, чим порушив вимоги Закону України "Про індексацією грошових доходів населення" і допустив протиправну бездіяльність. Зазначав, що у позасудовому порядку відповідач залишив без відповіді його заяву з вимогою нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення у належному розмірі.
2.1. Позовні вимоги стосовно періоду з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що в силу пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для розрахунку індексації його грошового забезпечення за цей період базовим місяцем слід вважати січень 2008 року, оскільки саме тоді востаннє були підвищені оклади військовослужбовців. Одночасно з цим, позивач заперечував наявність у відповідача дискреційних повноважень стосовно визначення іншого місяця базовим, ніж січень 2008 року.
2.2. Вимоги стосовно періоду з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати йому фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 4463,15 грн щомісяця як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
2.3. Зрештою ОСОБА_1 стверджував, що з огляду на податкові правила відповідач повинен нарахувати й виплатити йому відповідну індексацію із одночасним відрахуванням військового збору та компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року, позовні вимоги задоволені частково, а саме:
3.1. визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно;
3.2. зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_2 нарахування й виплату індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податків з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
3.3. відмовлено у задоволенні решти позовних вимог;
3.4. відмовлено у задоволенні клопотання про зобов`язання відповідача подати звіт.
4. Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що індексація грошового забезпечення є державною соціальною гарантією і у зв`язку із інфляцією відповідач був зобов`язаний її нарахувати й виплатити позивачу. Водночас, установивши, що з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цю індексацію, суд констатував, що така бездіяльність є протиправною.
4.1. Поряд з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визначення січня 2008 року базовим місяцем для індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, указавши на дискреційність повноважень відповідача щодо вирішення цього питання.
4.2. Стосовно індексації за період з 1 березня до 30 листопада 2018 року суд зазначив, що березень 2018 року є базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін, позаяк саме тоді відбулося підвищення окладу за посадою позивача. Водночас суд установив, що протягом квітня-вересня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував порогу індексації 103 відсотки. Натомість цей поріг був перевищений у жовтні і в листопаді офіційно опублікований Держстатом, тож відповідач у грудні 2018 року виплатив позивачу належну індексацію як цього вимагав закон. На цій основі суд констатував відсутність підстав для нарахування й виплати індексації за період з 1 березня до 30 листопада 2018 року.
4.3. Стосовно періоду з 1 грудня 2018 року до 2 лютого 2021 року суд установив, що відповідач протягом цього часу виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення на загальну суму: 5020,64 грн. З огляду на це, суд дійшов висновку про виконання військовою частиною в повному обсязі обов`язку щодо індексації грошового забезпечення у вказаний період і, відповідно, відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
4.4. Відмовляючи у задоволенні вимог, які стосуються нарахування й виплати позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення, суд виходив з дискреційності повноважень відповідача щодо її розрахунку.
4.5. Зрештою суд указав на відсутність підстав для установлення судового контролю.
5. Переглянувши указане рішення, суд апеляційної інстанції погодився з місцевим судом стосовно дискреційності повноважень військової частини щодо нарахування індексації грошового забезпечення. Додатково апеляційний суд зазначив, що оскільки відповідач не провів розрахунок індексації з визначенням конкретного місяця базовим, то відсутні підстави для висновку про порушення прав позивача як в цій частині, так і в частині вимог стосовно виплати щомісячної фіксованої суми індексації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги і відзиву
6. У липні 2022 року Дяченко О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року, просить їх скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
7. В обґрунтування підстав касаційного оскарження послався на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України").
8. У межах доводів, пов`язаних із пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, про те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, а січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування цієї індексації за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року.
8.1. У цьому контексті скаржник зауважує, що між сторонами існував спір стосовно застосування січня 2008 року як базового для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року. Тож вважає, що суди дійшли необґрунтованих висновків про передчасність позовних вимог в цій частині і помилково трактували дискреційними повноваження відповідача щодо визначення базового місяця для відповідної індексації.
9. У межах доводів, пов`язаних із пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на неправильне застосуваннями судами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо їхнього застосування у подібних правовідносинах.
9.1. У цьому контексті скаржник зауважує, що між сторонами відсутній спір стосовно нарахування й виплати так званої "поточної" індексації грошового забезпечення військовослужбовця, яка виникла тільки в грудні 2018 року в сумі: 71,08 грн внаслідок перевищення порогу індексації в розмірі 103 відсотка.
9.2. Водночас скаржник наголошує на тому, що у період з 1 березня 2018 року позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати йому так званої "фіксованої" індексації, тобто суми індексації, яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Ці обставини, за твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили, оскільки неправильно визначили характер спірних правовідносин.
9.3. Також скаржник зазначає, що підвищення окладу позивача в березні 2018 року та прийняття в цьому місяці значення індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків не є безумовною підставою не виплачувати індексацію грошового забезпечення.
9.4. Згідно з доводами скаржника, в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно врахувати дві складові: а) розмір підвищення грошового доходу особи; б) суму індексації, що склалася (припала) на місяць підвищення цього доходу; та на основі цього встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму указаної індексації. Ці обставини, як стверджує скаржник, суди попередніх інстанцій не встановили.
9.5. На тлі цього скаржник зазначає, що у місяці підвищення грошового доходу ОСОБА_1 (березні 2018 року) сума індексації була більшою, ніж розмір підвищення доходу. Тож стверджує, що на підставі абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати позивачу "фіксовану" індексацію грошового забезпечення, однак протиправно цього не зробив.
10. Відповідач не подав відзив на касаційну скаргу, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 21 вересня 2022 року. Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. З 24 квітня 2015 року до 2 лютого 2021 року ОСОБА_2 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
12. З 1 грудня 2015 року до 30 листопада 2018 року відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення.
13. З 1 грудня 2018 року до 2 лютого 2021 року відповідач нарахував і виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення на загальну суму: 5020,64 грн.
14. Наказом командира Військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 2 лютого 2021 року №22 ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
15. Надалі ОСОБА_2 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 3 лютого 2021 року, у якій просив:
15.1. нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року;
15.2. провести йому перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року;
15.3. надати інформацію про розмір посадового окладу станом на 1 січня 2008 року, 1 лютого 2018 року, 1 березня 2018 року за кожною посадою (аналогічною посадою), на якій він проходив військову службу в період з 1 грудня 2015 року до 2 лютого 2021 року;
15.4. вказати у відповіді місяці для обчислення індексу споживчих цін (базові місяці) та щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення для розрахунку індексації за період з 1 грудня 2015 року до 2 лютого 2021 року.
16. Відповідач не надав позивачу відповіді на вказану заяву.
17. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування й виплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі, ОСОБА_2 звернувся до суду з метою захисту своїх права та інтересів.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ
18. У статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі також - "Закон №1282-ХІІ") законодавець навів визначення таких понять:
18.1. індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
18.2. індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
18.3. поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
19. Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
20. До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
21. Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
22. Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
23. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.
24. У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
24.1. Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року.
24.2. Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
25. Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
25.1. Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
25.2. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
25.3. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078
26. Згідно з пунктом 1 Порядку (далі також - "Порядок №1078") цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
27. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
27.1. Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
27.2. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).
27.3. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
27.4. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
27.5. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
28. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
29. Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
29.1. Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
29.2. Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
30. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
31. Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.
32. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
32.1. Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
33. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
34. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
34.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
35. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
36. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
37. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
37.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
38. Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.
38.1. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
39. Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі також - "Закон №2011-XII") передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
40. Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять:
40.1. посадовий оклад, оклад за військовим званням;
40.2. щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
40.3. одноразові додаткові види грошового забезпечення.
41. Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року №260
42. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі також - "Порядок №260") набрав чинності 20 липня 2018 року.
43. Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
43.1. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
43.2. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
43.3. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
44. На підставі наказу Міністерства оборони України від 1 червня 2020 року №180 "Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.
44.1. Цей наказ набрав чинності 30 червня 2020 року. Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку №260 установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
44.2. Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку №260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
45. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
46. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
47. Ухвалою від 31 серпня 2022 року Суд відкрив касаційне провадження з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
48. Спірні правовідносини склалися довкола обставин невиплати Військовою частиною НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення:
48.1. за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для проведення індексації, у сумі: 85927,84 грн;
48.2. за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації розміром: 4463,15 грн на загальну суму: 156528,88 грн.
49. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування й невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року та зобов`язав відповідача здійснити ці дії.
49.1. Водночас суд відмовив у задоволенні вимоги про визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для проведення указаної індексації.
49.2. Також суд відмовив у задоволенні вимог, які пов`язані із невиплатою щомісячної фіксованої індексації за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року.
49.3. Як наслідок, вимога про визначення конкретних сум індексації грошового забезпечення теж не була задоволена.
50. З огляду на доводи й вимоги касаційної скарги та висновки судів, ключові питання цього спору стосуються:
50.1. відповідності висновків судів попередніх інстанцій практиці Верховного Суду щодо визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) для проведення індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, та наявності/відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цьому питанні;