1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

справа №761/28821/20

адміністративне провадження № К/990/28887/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року (судді: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2, Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації про визнання в порядку статті 287 КАС України протиправною бездіяльності,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), просив триваючу до 04 серпня 2020 року бездіяльність відповідача у виконавчих провадженнях за №№45976293, 45976295, 45957225, 45976297 з примусового виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012 року у справі №2610/3926/2012, що виявлена 02 вересня 2020 року при ознайомленні в суді із справою №761/10931/20 та полягає у незастосуванні передбачених п.п. 3, 14, 16, 18, 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів адміністративного примусу, і дії начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича із розгляду клопотань стягувача від 19 травня 2020 року - визнати протиправними та зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити у виконавчому провадженні за №№45957225, 45976297, передбачені п. п. 14, 16, 18, 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходи адміністративного примусу, та про які стягувач просив державного виконавця - учасника виконавчого провадження у клопотанні від 19 травня 2020 року.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року про визнання в порядку статті 287 КАС України протиправною бездіяльності:

- визнано протиправною триваючу до 04 серпня 2020 року і до 13 листопада 2020 року бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №№45976293, 45976295, 45957225, 45976297 з примусового виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012 року у справі №2610/3926/2012, що полягає у незастосуванні заходів, невчиненні дій, передбачених п.п. 3, 14, 17, 18, 19, частини третьої статті 18, статті 76 Закону України "Про виконавче провадження"

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року у справі №761/28821/20 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся із апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду на вищевказане рішення, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач просив відстрочити сплату судового збору на розумний строк або до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору - відмовлено, апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишено без руху, встановлено апелянту строк до 10:00 год 03 жовтня 2022 року протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги.

03 жовтня 2022 року, відповідно до штампів вхідної кореспонденції суду Вх. №42799, 42360, 42798, 42772 від Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли заяви про продовження строків щодо усунення недоліків, про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, наказ про увільнення ОСОБА_3 .

У заявах про поновлення строків на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не могли бути присутніми під час проголошення оскаржуваного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року, адже станом на цю дату ОСОБА_4 не перебувала у трудових відносинах з відповідачем, ОСОБА_5 здійснювала представництво інтересів Міністрества юстиції України в судовому засіданні об 11:00 год в Господарському суді м. Києва у справі №910/19401/21, стосовно присутності ОСОБА_6 у вказаному судовому засіданні неможливо отримати інформацію у зв`язку зі звільненням з 24 лютого 2022 року, в той час як ОСОБА_3 присутнім був, втім повного тексту не отримав, додаткові дані з`ясувати не вбачається можливим у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 увільнений від роботи з 26 лютого 2022 року у зв`язку з призовом на військову служби під час мобілізації. Крім того, згідно з довідкою від 03 жовтня 2022 року №1751/15.8-22, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року до Міністерства юстиції не надходило.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 жовтня 2022 року у відкритті апеляційного провадження у справі №761/28821/20 за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2, Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації про визнання в порядку статті 287 КАС України протиправною бездіяльності відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті прийшов до висновку, що доводи апелянта щодо неможливості участі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час проголошення спірного рішення від 14 лютого 2022 року є необґрунтованими, тому що відповідачем не надано доказів звільнення ОСОБА_4 (датою, що б передувала події) та участі ОСОБА_5 в іншому судовому засіданні. Доводи щодо неможливості отримання інформації від ОСОБА_6 у зв`язку із звільненням останньої з 24 лютого 2022року, колегія суддів оцінила критично.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/28821/20 від 14 лютого 2022 року до Міністерства юстиції України не надходило, та про нього стало відомо після надходження до Міністерства юстиції України з його наявність стало відомо після надходження до Міністерства юстиції України клопотання ОСОБА_7 про приєднання до матеріалів справи, яке зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27 липня 2022 року за вх. №82009- 33-22. Після чого, повний текст цього судового рішення представником відповідача (апелянта) отримано з офіційного сайту Єдиний державний реєстр судових рішень.

Так, у вказаному рішенні зазначено: "Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення".

Скаржник наголошує, що рішення суду першої інстанції не було вручено Міністерству юстиції України в день його проголошення.

З урахуванням наведеного, 03 серпня 2022 року, тобто у 10-денний строк, коли стало відомо про повний текст судового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року у справі №761/28821/20 (а саме 27 липня 2022 року, тобто після реєстрації клопотання ОСОБА_7 з якого Відділу і стало відомо про наявність повного тексту цього судового рішення), не зволікаючи з подачею, Відділом подано до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Позиція інших учасників справи

Від позивача до суду не надходило відзиву на касаційну скаргу ДСА України що відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 березня 2023 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами статті 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За нормами частини третьої статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом із тим, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за правилами адміністративного судочинства регламентовані приписами статті 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За правилами частини другої статті 287 вказаного Кодексу позовну заяву може бути подано до суду, зокрема: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;


................
Перейти до повного тексту