ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 826/16964/18
провадження № К/9901/8845/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Браво" про стягнення заборгованості у розмірі 9 462 302,98 грн, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019 (головуючий суддя - Костенко Д.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 (головуючий суддя - Бужак Н. П., судді - Костюк Л.О., Кобаль М.І.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2018 року Державна авіаційна служба України звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Браво", в якому просила суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 9 462 302,98 грн за листопад 2017 року - липень 2018 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, надавши послуги з перевезення пасажирів і вантажів та отримавши від пасажирів та відправників вантажу державний збір, в порушення вимог норм Повітряного кодексу України і постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях" №819 не перерахував відповідні збори до Державного бюджету України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду від 21.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №826/11485/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, визнано незаконними та нечинними з моменту прийняття пункт 11, додатки 2 та 4 Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 №819 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №182), а отже на час розгляду цієї справи правові підстави для сплати відповідачем заявленої до стягнення суми коштів відсутні, з огляду визнання судом їх незаконними і нечинними з моменту прийняття. Також суди вказали, що Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 №1101, якою внесено зміни Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, виклавши його у новій редакції, не може бути застосована до спірних правовідносин щодо стягнення суми коштів за листопад 2017 року - липень 2018 року з огляду на положення ч. 1 ст. 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
5. У березні 2020 року Державною авіаційною службою України подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020. У касаційний скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
6. У касаційній скарзі позивач посилається на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України та стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
7. Скаржник вказує, що згідно з положеннями Постанови №819 платежі, що підлягають сплаті до спецфонду, є обов`язковими для всіх суб`єктів авіаційної діяльності. Посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 15 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, до якої приєдналась і Україна, інформація про всі збори публікується і повідомляється Міжнародній організації цивільної авіації (ICAO, членом якої Україна є з 1992 року), та зазначає, що інформація про збір за кожного пасажира та за кожну тонну вантажу ІСАО Державіаслужбою була надана, і жодних рекомендацій чи заперечень не надходило. Такий збір опублікований в офіційних документах міжнародних організацій, що свідчить про визнання збору на міжнародному рівні.
8. Позивач стверджує, що в Збірнику аеронавігаційної інформації України від 24.05.2018 у розділі GEN 4.1.6 зазначено перелік та ставки державних зборів у розмірах, аналогічних тим, що вказані в додатку 2 до Постанови №819; Асамблеєю ІСАО було підтверджено той факт, що практика стягування зборів з "користувачів", як у випадку України та ЄС, відповідає політиці ІСАО та не протирічить Чиказькій конвенції. Зазначене, на думку скаржника, є свідченням сприйняття та відповідності політиці та рекомендованій практиці ІСАО справляння Україною державних зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, з метою виконання уповноваженим органом з питань цивільної авіації своїх завдань і функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях.
9. Крім того, позивач посилається на постанову Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №826/16485/16, відповідно до якої та обставина, що на дату касаційного перегляду визнано незаконними та нечинними положення пунктів 5, 6 розділу ІІ Додатку до Положення №819, не може заперечити того, що підстави для нарахування збору за перевезення за ставками, визначеними пунктом 5 розділу ІІ Додатку до Положення №819 існували в минулому (зокрема за період, за який виникла заборгованість), як і позбавити відповідача обов`язку сплатити до державного бюджету кошти, які він отримав на підставі правових норм, які згодом в судовому порядку визнано нечинними.
10. Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2020 для розгляду справи №826/16964/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мельник-Томенко Ж.М., Яковенко М.М.
12. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19.10.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи №826/16964/18, у зв`язку зі зміною спеціалізації та веденням до іншої судової палати судді Яковенка М.М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.10.2021 визначено новий склад суду: Жук А.В. (головуючий суддя), Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2023 адміністративну справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до судового розгляду у попередньому судовому засіданні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі звітів про пасажирів, які відправляються з аеропорту України, та про вантаж, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, за листопад 2017 року - липень 2018 року позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунки-фактури: від 21.12.2017 №535 на суму 178 558,84 грн.; від 22.01.2018 №39 на суму 422 423,97 грн.; від 21.02.2018 №85 на суму 322 847,32 грн.; від 21.03.2018 №129 на суму 355 764,16 грн.; від 23.04.2018 №322 на суму 651 396,91 грн.; від 21.05.2018 №428 на суму 1 199 429,54 грн.; від 21.06.2018 №618 на суму 2 158 140,05 грн.; від 23.07.2018 №742 на суму 2 537 389,95 грн.; від 21.08.2018 №862 на суму 1 6363 52,24 грн.
17. Розрахунок сум, визначених у виставлених рахунках-фактурах, здійснювався позивачем на підставі додатку 2 до Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 року №819.
18. Зазначені рахунки відповідачем сплачені не були.
ІІІ. Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
21. Згідно з п.п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 Повітряного кодексу України надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є державні збори із суб`єктів авіаційної діяльності:
- за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України (п. 3);
- за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України (п. 4).
22. Відповідно до ч. 7 ст. 12 Повітряного кодексу України забезпечення надходження та використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях здійснює уповноважений орган з питань цивільної авіації.
23. Державіаслужба, відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №520, є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
24. Згідно з ч. 8 ст. 12 Повітряного кодексу України платежі, що підлягають сплаті до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, є обов`язковими для всіх суб`єктів авіаційної діяльності.
25. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій посилались на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №826/11485/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, визнано незаконними та нечинними з моменту прийняття пункт 11, додатки 2 та 4 Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 №819, та зробили висновок про відсутність правових підстав для сплати відповідачем заявленої до стягнення суми коштів.
26. Касаційна скарга обґрунтована відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та на неврахування судами попередніх інстанцій постанови Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №826/16485/16, та аналогічної постанови Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №826/15268/17. У зазначених справах Судом зроблено висновок про те, що та обставина, що на дату касаційного перегляду цієї справи вказаний пункт визнано нечинним (з 1 січня 2014 року) не може заперечити того, що в період, коли виникли спірні правовідносини він фактично діяв і ставки, визначені Положенням №819, Державіаслужба застосовувала. Так само їх мали б застосовувати авіаперевізники, надаючи послуги з перевезення пасажирів і багажу.