ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2023 року
м. Київ
справа №640/22073/19
адміністративне провадження № К/9901/32219/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Івченка М.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Павленка С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів Глущенко Я.Б., Земляної Г.В.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі- позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило суд визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 09692615140103 від 24.07.2019.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що системний аналіз положень статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ, пунктів 7.3, 7.4, 7.5 Положення від 02.09.2014 № 879 свідчить про те, що підставою для зазначення в акті інвентаризації довідки про дебіторську заборгованість, щодо якої строк позовної давності минув, є первинні документи бухгалтерського обліку. Відповідні висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на припущеннях або не підтвердженій інформації, яка не відповідає критеріям первинних документів. Акт перевірки від 25.06.2019 № 375/26-15-14-01-03/153117, як основний доказ податкових правопорушень, не містить в собі повного дослідження господарських операцій в частині причин, дати і підстав виникнення дебіторської заборгованості, щодо яких строк позовної давності минув, у т.ч. підстав спливу позовної давності. Відтак, актом перевірки, не встановлені податкові правопорушення, внаслідок неповноти їх дослідження.
2.1. Крім того, зважаючи на те, що господарські операції із зазначеними у пп. 3.1.2.2 п. 3.1.2 п/р 3.1 Розділу III Акт від 25.06.2019 № 375/26-15-14-01-03/153117 контрагентами, проведені у період з 06.10.2011 по 03.06.2013 p.p., строк для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань закінчив свій перебіг.
2.2. Також позивач посилався на порушення податковим органом порядку оформлення результатів перевірки, оскільки всупереч п. 86.1 ПК України та пп. 3 п. 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, Акт перевірки підписаний не усіма посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2020 року адміністративний позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві за № 09692615140103 від 24.07.2019. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Акт перевірки № 375/26-15-14-01-03/00153117 від 25.06.2019, складений за наслідками перевірки, як службовий документ за відсутності підпису ревізора ОСОБА_2, що здійснював перевірку Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а відтак не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2020 року та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
6. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходив з того, що АТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на дату складання річної фінансової звітності, дату балансу - 31.12.2016 необхідно було зменшити податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 9659157,00 грн. (із неповернутої суми передоплати) як такий, що не відповідає визначенню п. 198.3 статті 198 ПК України. Ураховуючи, що підприємством не було відкореговано податковий кредит на суму ПДВ, не пов`язаного з придбанням товарів (робіт, послуг) у вказаному розмірі, податковий орган дійшов правильного висновку про порушення платником податків п. 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. 26 листопада 2020 року товариство не погодившись з постановою апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволенні позовних вимог, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року, а справу №640/22073/19 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/22073/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7.2. Так, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми п. 102.1 статті 102 ПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №820/3543/17, від 28 листопада 2018 року у справі №808/2282/17, які за аналогічних обставин прийшли до протилежного висновку, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
7.3. Товариство зазначає, про незаконність визначення контролюючим органом грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 9 659 157,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2 414 789,00 грн., як наслідки списання безнадійної дебіторської заборгованості за господарськими операціями 2012-2013 років, строк позовної давності якої закінчив свій перебіг 2015 - 2016.
Позивач звертає на те, що не з`ясованим у цій справі залишилося питання, з якого моменту контролюючий орган та Суд апеляційної інстанції вважає дебіторську заборгованість безнадійною. Суд апеляційної інстанції не встановив, які є граничні терміни виконання зобов`язань та з якого моменту контролюючим органом визнанні заборгованості безнадійними у розрізі кожного із договорів (контрагенту).
Як наслідок, залишилося невідомим вплив безнадійної дебіторської заборгованості на фінансовий результат до оподаткування з 2017 - 2019 рр. (закінчення 1095 днів від дати закінчення позовної давності по грошовому зобов`язанню), оскільки від цього залежить, яка редакція нормативно-правових актів, зокрема Податкового кодексу України, регулює спірні правовідносини і підлягає застосуванню.
7.4. Також підставою для відкриття було зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутність судового рішення Верховного Суду з висновками про застосування норм матеріального права, визначених пп. 14.1.11, 14.1.257 п.14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, ст. 192, п.п. 198.1 - 198.5 ст. 198 ПК України у відносинах, які є подібними до спірних відносин:
- суб`єктний склад учасників відносин включає платника податку, який має статус суб`єкту державного сектору економіки, що має стратегічне значення для економіки держави;
- умов застосування правових норм, які обумовлені самостійним визначенням контролюючим органом грошового зобов`язання з податку на додану вартість, внаслідок закінчення у 2015-2016 роках строку позовної давності щодо дебіторської заборгованості за оподаткованими операціями 2012 -2013 рр.;
- умов застосування правових норм, які обумовлені евакуацію у 2014 році бізнесу платника податку з окупованої території АР Крим, внаслідок чого цей платник втратив всі первинні документи бухгалтерського і податкового обліку на окупованій території;
- умов застосування правових норм, які обумовлені неможливістю проведення інвентаризації дебіторської заборгованості та, як наслідок, проведення законної процедури списання відповідного активу з балансу суб`єкту державного сектору економіки, що має стратегічне значення для економіки держави, без заподіяння майнової шкоди інтересам держави;
- умов застосування правових норм, які обумовлені перебуванням платника податку у стані відновлення майнового становища (станом на моменту окупації 20.02.2014р.) через міжнародні юрисдикційні органи у рамках позовних проваджень проти Російської Федерації, у зв`язку з чим, будь-які зміни у стані активів, які існували до моменту незаконного заволодіння активами ДАТ "Чорноморнафтогаз" у 2014 р., може негативно позначитися на вирішення трибуналами (арбітражем) питання про розмір відшкодування;
- умов застосування правових норм, які обумовлені неможливістю визначити, які строки позовної давності могли бути визначені на підставі ч. 1 ст. 259 ЦК України (збільшена позовна давність за домовленостями сторін).
8. У відзиві на касаційну скаргу податковий орган проти її доводів заперечує, вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишивши без змін оскаржуване судове рішення.
9. 30 грудня 2020 року справа №640/22073/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
10. Суди попередніх інстанцій установили, що Головним управлінням ДФС у м.Києві відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, наказу від 26.04.2019р. № 5106, на підставі направлення та відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України, проведена планова виїзна документальна перевірка Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (код ЄДРПОУ 00153117) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2019.
11. За результатами перевірки був складений Акт документальної позапланової виїзної перевірки № 375/26-15-14-01-03/00153117 від 25.06.2019 року (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення вимог:
1) пп. 134.1.1 п. 134.1 cт. 134, пп. 138.3.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 141.2 п. 141.2 ст. 141 ПК України, в результаті чого: