ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 818/2883/14
адміністративне провадження № К/9901/11400/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.
розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №818/2883/14
за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Соколова В.М., і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року, ухвалену у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів Перцової Т.С., Спаскіна О.А.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях (РВ ФДМ по Полтавській та Сумській областях, відповідач) з вимогою зобов`язати відповідача надати позивачеві щорічні відпустки за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2007 року по 05 червня 2014 року згідно із заявою позивача від 04 серпня 2014 року та внести зміни до наказу про надання відпустки від 29 вересня 2014 року № 82, а саме вказати, що відпустка надається за період роботи з 25 грудня 2007 року по 24 грудня 2008 року.
На обґрунтування позову позивач зазначив, що після незаконного звільнення його за рішенням суду було поновлено на роботі. Проте відповідач відмовляється надати йому відпустку за період вимушеного прогулу.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року задоволено позов ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України, Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Сумській області, а саме: поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Сумській області; зобов`язано Фонд виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 грудня 2007 року по 03 вересня 2012 року в розмірі 220 615,85 грн.
Наказом Фонду державного майна України від 30 травня 2014 року № 67-р позивача поновлено на посаді з 25 грудня 2007 року, а згідно з наказом РВ ФДМУ по Сумській області від 05 червня 2014 року № 68-к допущено до виконання обов`язків з 05 червня 2014 року.
Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 2009 року перебував у трудових відносинах з установами та організаціями, виконував іншу оплачувану роботу, а саме: в Сумській міській раді з 31 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року за договором підряду; на постійній основі на державні службі в Сумській міській раді та Сумській обласній раді з 08 січня 2009 року по 01 березня 2011 року; на постійній основі на державній службі в Сумській обласній державній адміністрації з 15 липня 2011 року по 29 березня 2013 року.
У період з 24.08.2006 по 06.06.2007, з 05.04.2011по 13.07.2011 та з 25.04.2013 по 27.04.2014 перебував на обліку по безробіттю в Сумському міському центрі зайнятості.
04 серпня 2014 року позивач звернувся із заявою до начальника Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Сумській області про надання щорічної відпустки, починаючи з 2008 року, або надання щорічної відпустки за 2013 рік з виплатою компенсації за невикористані дні відпустки за попередні роки.
29 вересня 2014 року позивач звернувся до начальника Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Сумській області зі службовою запискою, в якій просив надати йому відпустку за час звільнення, починаючи з 2008 року.
Наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Сумській області від 29.09.2014 № 82 позивачу надано щорічну основну та додаткову відпустки з 01.10.2014 по 14.11.2014 на 45 календарних днів за періоди роботи з 05.05.2014 по 04.06.2015.
Ознайомившись з указаним наказом, позивач вимагав від відповідача змінити день початку відпустки на 06.10.2014 і вказати період роботи, зазначений у заяві про відпустку, - починаючи з 2008 року.
Наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Сумській області від 30.09.2014 № 136-к внесені зміни до наказу № 82 від 29.09.2014, відповідно до яких днем початку відпустки вважати 06 жовтня 2014 року, а днем закінчення - 19 листопада 2014 року.
Не погоджуючись з наказами про відпустку, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021, позов задоволено:
- зобов`язано Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Сумській області надати ОСОБА_1 щорічні відпустки (основні та додаткові) за час незаконного звільнення з 25 грудня 2007 року по 05 червня 2014 року відповідно до поданої заяви від 04 серпня 2014 року.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки" час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач має право на відпустку за час незаконного звільнення з 25 грудня 2007 року по 05 червня 2014 року.
При цьому суди попередніх інстанцій відхилили посилання відповідача як на підставу для відмову в позові, на те, що у вказаний період позивач працював на інших роботах, де і реалізував своє право на відпустку.
За висновками судів попередніх інстанцій наведені обставини відповідно до Закону України "Про відпустки" не є перешкодами для надання позивачеві відпустки за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15 квітня 2021 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року, у якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційне провадження відкрито відповідно до положень пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
У касаційній скарзі відповідач доводить, що суди попередніх інстанцій неправильно розтлумачили пункти 1, 2 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки" і дійшли помилкових висновків про те, що робота за трудовим договором/на державній службі в періоді, який охоплюється вимушеним прогулом, не впливає на можливість зарахування періоду вимушеного прогулу до стажу роботи, що дає право на відпустку.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування рішень немає.