1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

справа № 820/5395/16

касаційне провадження № К/9901/31718/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" (далі - Компанія) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 (головуючий суддя - Мінаєва О.М., судді - Макаренко Я.М., Шевцова Н.В.) у справі за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС (далі - Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Компанія звернулася до суду з позовом до Інспекції, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 № 00000394100.

Позовні вимоги обґрунтовані необ`єктивністю висновку контролюючого органу, який викладений в акті перевірки від 19.08.2016 № 517/28-09-41-14/00131954 щодо порушення Компанією встановленого терміну реєстрації податкових накладних, складених у червні 2016 року на суму податку на додану вартість 53135,29 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 01.12.2016 позов задовольнив: скасував податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 № 00000394100.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що несвоєчасне виконання контролюючими органами обов`язків, визначених пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, щодо поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість за проведеними взаєморозрахунками, призвело до несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних за червень 2016 року.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.02.2017 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення норми Податкового кодексу України як інші нормативно-правові акти, не містили положень, які б звільняли платника податку від обов`язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних чи від відповідальності за не вчинення таких дій.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Компанія подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.03.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою Компанії.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути задоволені, просить в касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Компанії до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 20.03.2023 - призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 21.03.2023.

Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Компанією в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року, результати якої оформлені від 19.08.2016 № 517/28-09-41-14/00131954, за висновками якого встановлено несвоєчасну реєстрацію Компанією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених у червні 2016 року (перелік яких наведено у додатках 1, 2 до акту перевірки) на загальну суму податку на додану вартість 53135,29 грн., у зв`язку з чим порушено абзац 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекцією було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 № 00000394100, яким за встановлені порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 53135,29 грн застосовано до Компанії штраф у розмірі 10% у сумі 5315,53 грн.

Як вста6новлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, протягом серпня-листопада 2015 року Компанією укладені договори про розстрочення грошових зобов`язань з податку на додану вартість із Інспекцією, строк погашення яких припадав на кінець грудня 2015 року. Також 10.12.2015 укладено договір № 623/21 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375, згідно з положеннями якої 16.12.2015 проведені розрахунки з погашення заборгованості з різниці в тарифах з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" в рахунок погашення заборгованості Компанії з податку на додану вартість у сумі 61929110,13 грн за договорами розстрочення грошових зобов`язань з податку на додану вартість, укладеними у 2015 році.

Наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 2, № 3, № 4, № 5 підтверджується, що 16.12.2015 позивачем був сплачений податок на додану вартість у сумі 61929110,00 грн. за договором від 10.12.2015 № 623/21.

Крім того, позивач звертався до ДКС України та до ДФС України листами від 16.12.2015 № 01-12/10189, № 01-12/10190,від 24.02.2016 № 01-12/1442, від 06.06.2016 № 01-12/4354 з проханням здійснити поповнення рахунку компанії, але конкретних відповідей Компанія не отримала.

Викладені обставини підтверджуються постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 у справі № 820/2884/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 року, якою було визнано: протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення збільшення суми поповнення електронного рахунку Компанії у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 61929110,13 грн.; протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо нездійснення зменшення залишку податкових зобов`язань Компанії, що обліковується Казначейством у системі електронного адміністрування ПДВ, у сумі 61929110,13 грн.; та зобов`язано: Державну фіскальну службу України збільшити суму поповнення електронного рахунку Компанії у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 61929110,13 грн.; Державну казначейську службу України зменшити залишок податкових зобов`язань Компанії, що обліковується Казначейством у системі електронного адміністрування ПДВ, на суму 61929110,13 грн.

Поповнення рахунку компанії не було здійснено контролюючим органом, а здійснення реєстрації податкових накладних стало можливим лише після отримання податкової накладної від основного постачальника ДП "Енергоринок", яка була отримана 13.07.2016, після чого сума ліміту на електронному рахунку набула позитивного значення та у компанії з`явилась можливість зареєструвати свої податкові накладні.


................
Перейти до повного тексту