ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
справа №815/5817/17
касаційне провадження № К/9901/55119/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 (головуючий суддя - Джабурія О.В., судді - Вербицька Н.В., Кравченко К.В.) у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (далі - Товариство) до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000073/2 від 30.06.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00780 від 30.06.2017.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначені причини, які не свідчать про не правильність визначення митної вартості товару декларантом. Поставка товару здійснена в тарі постачальника, вартість якої входить до ціни товару, а тому вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем товару та додатково мають бути включені до митної вартості товару. Транспортні витрати підтверджуються в повному обсязі наданими до Митниці документами. Оплата за поставку товару була здійснена відповідно до умов, викладених у додатковій угоді № 1 від 09.06.2017, яка є невід`ємною частиною контракту на поставку № 336/17 від 27.04.2017 (яка також була подана до Митниці). Експортна декларація була оформлена постачальником - Фірмою "FRUTOPOLIS S.A." (Греція) та заповнена грецькою мовою, але факт того, що ця декларація стосується саме товару, який поставлений за контрактом № 336/17 від 27.04.2017, свідчать інші дані, вказані у цій декларації, а саме: найменування покупця, вартість та вага товару, посилання на інвойс.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 11.01.2018 у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що Митниця, приймаючи спірне рішення, запропонувала декларанту Товариства надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, провела консультацію з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями, а тому з урахуванням ненадання декларантом усіх необхідних належних для підтвердження митної вартості додаткових документів прийняла обґрунтоване рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом, зазначивши у рішенні послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожен з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.05.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000073/2 від 30.06.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00780 від 30.06.2017.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (другорядним) методом.
Митниця оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 21.09.2018 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на правомірність дій Митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та картки відмови, оскільки під час митного контролю за МД № UA500060/2017/009900 від 30.06.2017, поданої декларантом позивача, АСАУР сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення Митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах; у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Відповідач вважає, що зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій. Зокрема, на думку Митниці, у поданих декларантом документах містились розбіжності та були відсутні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у поданих до митного оформлення документах не визначено клас товару, відомостей про включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів і робіт; до митного оформлення надано лише лист від "Masiv Avto" SRL від 25.06.2017 та рахунок-фактура від "Masiv Avto" SRL №34-GR від 25.06.2017, однак у наданих транспортних документах (CMR) наведене підприємство не значиться; відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного контракту № 336/17 від 27.04.2017 оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати зі сторони покупця, проте згідно поданого інвойсу від 25.06.2017 № 042 вартість товару становить 7691,96 Євро, що не відповідає сумі попередньої оплати у розмірі 75000,00 Євро, зазначеної у довідці банку № 170503ІІВ108449 від 03.05.2017. В обґрунтування своїх вимог Митниця ДФС посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статей 52-55, 58, 254, 256, 337 Митного кодексу України.
Товариство не скористалося своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.03.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 21.03.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 27.04.2017 між Товариством (покупець) та Фірмою "FRUTOPOLIS S.A." (Греція) (продавець) був укладений контракт на поставку №336/17, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, вказаний у інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в контракті. Пунктом 1.2 контракту передбачено, що поставка товару відбувається партіями, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами та визначається в замовленні, наданому покупцем. Загальна кількість поставленого товару складається з кількості, вказаної в інвойсі по кожній партії товару. Згідно з пунктом 3.1 контракту оплата за товар може здійснюватися покупцем на умовах 100% передоплати з боку покупця. Вартість товару зазначається в інвойсі на кожну партію товару.
09.06.2017 між Товариством (покупець) та Фірмою "FRUTOPOLIS S.A." (Греція) (продавець) була укладена додаткова угода № 1 до контракту на поставку №336/17 від 27.04.2017, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти пункт 3.1 контракту викласти в наступній редакції: "Оплата за товар може здійснюватися покупцем на наступних умовах: протягом 14 днів після митного очищення товару покупцем, що підтверджується вантажною митною декларацією; або на умовах 100% передоплати з боку покупця. Вартість товару зазначається в інвойсі на кожну партію товару".
Відповідно до умов контракту Фірма "FRUTOPOLIS S.A." поставила Товариству партію товару за специфікацією №42 від 25.06.2017, а саме:
- персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках 1950 шт., на 26 дерев`яних піддонах, вага "брутто" - 21607 кг, вага "нетто" - 20242 кг., на загальну суму: 7691,96 Євро, де 0,38 Євро за 1 кг, без урахування транспортних витрат;
30.06.2017 декларант Товариства подав до Митниці електрону митну декларацію №UA500060/2017/009900, в якій визначив митну вартість товарів, що імпортуються, за ціною контракту №336/17 від 27.04.2017.
На підтвердження митної вартості задекларованих товарів декларантом Товариства було надано митному органу: зовнішньоекономічний контракт № 336/17 від 27.04.2017 та додаткову угода № 1 від 09.06.2017 до контракту; специфікацію № 42 від 25.06.2017; інвойс № 042 від 25.06.2017; прайс-лист від 22.06.2017; сертифікат походження товару форми EUR.1 № А702804; митну декларацію країни відправлення; документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП) та інші документи, обумовлені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
В свою чергу, на електронну адресу декларанта надійшло повідомлення, в якому митний орган повідомив про виявлення в поданих документах розбіжностей та запропонував протягом 10 днів надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару сировини.
Причиною витребування Митницею додаткових документів в порядку частини третьої статті 53 Митного кодексу України слугували наступні обставини: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням; для підтвердження витрат на транспортування та вартості перевезення оцінюваних товарів декларантом до митного оформлення було надано лише лист від "Masiv Avto" SRL від 25.06.2017 та рахунок-фактура від "Masiv Avto" SRL №34-GR від 25.06.2017, однак у наданих транспортних документах (CMR) наведене підприємство не значиться; у пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту № 336/17 від 27.04.2017 зазначено, що оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати зі сторони покупця, інших умов сплати за товар не наведено, проте згідно поданого інвойсу від 25.06.2017 № 042 вартість товару становить 7691,96 Євро, що не відповідає сумі попередньої оплати у розмірі 75000,00 Євро, зазначеної у довідці банку № 170503ІІВ108449 від 03.05.2017; адреса відправника "FRUTOPOLIS S.A.", вказана в митній декларації країни відправлення від 25.06.2017 № 17GREX410100036552, відрізняється від алреси, вказаної у митній декларації №UA500060/2017/009900 та сертифікаті походження товару форми EUR.1 № А702804 від 25.06.2017.
На вимогу митного органу Товариство надіслало відповідачу повідомлення №3006-8 від 30.062017, в якому вказало про відсутність додаткових документів, а також зазначило про те, що: для підтвердження витрат на транспортування до Митниці були надані усі документи, які підтверджують ці витрати, а саме - договір-заявку від 22.06.2017 № 12- GR, довідку про транспортні витрати від 25.06.2017, рахунок-фактуру №34-GR від 25.06.2017, договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 338/17 від 12.06.2017, договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів № 03/06/2017 від 03.05.2017; щодо умов оплати - то Митниці було надано додаткову угоду № 1 від 06.06.2017 до контракту, в які вказано про умови оплати протягом 14 діб після митного оформлення товару, а також інвойс № 042 вфід 25.06.2017 з такими умовами оплати; умови пакування зазначені у пункті 7.1 зовнішньоекономічного контракту, де вказано, що товар може надходити покупцеві у тарі постачальника, яка включається до ціни на цей товар; щодо різниці в адресі відправника у експортній декларації та у товаросупровідних документах, то Товариство звертає увагу, що митна декларація країни відправлення заповнена грецькою мовою.
30.06.2017 Митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000073/2, у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00780.
Скориставшись положеннями частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, позивач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії, проте подав до Митниці скаргу та додаткові документи у підтвердження заявленої митної вартості товару, однак у її задоволенні було відмовлено.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Митний кодекс України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.