ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 580/10424/21
адміністративне провадження № К/990/3756/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у складі головуючого судді Білоноженко М.А. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Ганечко О.М., Кузьменка В.В., Василенка Я.М. у справі № 580/10424/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій, рішень та стягнення шкоди,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1), Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач-2, ГУ ДПС у Черкаській області, контролюючий орган, податковий орган), у якому просила:
- визнати протиправними дії Державної податкової служби України та ГУ ДПС у Черкаській області щодо розгляду скарги позивача від 30.06.2021 на податкове повідомлення-рішення № 0194006-2403-2301 від 05.04.2021 за підписом керівника (виконуючого обов`язки) ГУ ДПС у Черкаській області (м. Черкаси) В. Лушникова;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0194006-24032301 від 05.04.2021 за підписом керівника (виконуючого обов`язки) ГУ ДПС у Черкаській області (м. Черкаси) В. Лушникова;
- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу ГУ ДПС у Черкаській області від 11.11.2021 за № 21896/6/23-00-13-0319;
- стягнути з Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 шкоду, заподіяну протиправними діями у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;
- стягнути з ГУ ДПС у Черкаській області на користь ОСОБА_1 шкоду, заподіяну протиправними діями у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;
- стягнути з Державної податкової служби України та ГУ ДПС у Черкаській області моральну шкоду у розмірі 50 000 грн на користь ОСОБА_1 .
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивач є власником товарного складу-майстерні, однак, з урахуванням видів її діяльності по КВЕД, вона не здійснює діяльність з промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду) з використанням будівлі за призначенням, у зв`язку із чим зазначена будівля є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. З огляду на те, що ОСОБА_1 скористалася своїм правом на адміністративне оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, то обставина направлення такого рішення за попередньою адресою реєстрації позивача не може слугувати належною та достатньою підставою для його скасування. Виходячи з того, що оскаржуване рішення про опис майна у податкову заставу включило розмір грошового зобов`язання визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0194006-24032301 від 05.04.2021, правомірність якого підтверджено в ході розгляду даної справи, суди, з урахуванням похідного характеру заявленої позовної вимоги, дійшли висновку, що рішення про опис майна у податкову заставу також є правомірним.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 06.07.2015 та із указаної дати перебуває на обліку у податковому органі як платник податків. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює такі види діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 Обслуговування напоями.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2021, позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 7121884000:02:000:0445, площею 2,61 га, на якій розміщено товарний склад-майстерня, А-1 та прибудова.
05 квітня 2021 року ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0194006-2403-2301 форма "Ф", згідно з яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" у розмірі 36 828,18 грн.
30 червня 2021 року позивач подав скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.
27 вересня 2021 року ГУ ДПС у Черкаській області видало податкову вимогу № 0031514-1303-2301, відповідно до якої станом на 26.09.2021 сума податкового боргу позивача становить 37 520,06 грн (за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості - 36 828,18 грн та за платежем: земельний податок з фізичних осіб - 691,88 грн).
28 вересня 2021 року ГУ ДПС у Черкаській області видано рішення про опис майна у податкову заставу за № 19130/6/23-00-13-0319.
04 жовтня 2021 року позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на вищезазначені податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.
За наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 листом від 12.10.2021 № 8983/Г/99-00-13-05-09 Державна податкова служба України повідомила, що після надходження та опрацювання контролюючим органом інформації про оскарження податкового повідомлення-рішення, податкові зобов`язання виключено з інтегрованої картки як неузгоджені на період адміністративного оскарження відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України). У листі зазначено, що податковий борг із земельного податку у сумі 691,88 грн погашено позивачем самостійно. За даними ITC "Податковий блок" станом на 08.10.2021 податковий борг, зазначений в оскарженій податковій вимозі, погашено в повному обсязі. У зв`язку з цим, податкова вимога ГУ ДПС у Черкаській області від 27.09.2021 № 0031514-1303-2301 уважається відкликаною відповідно до вимог статті 60 ПК України, а рішення про опис майна в податкову заставу від 28.09.2021 № 19130/6/23-00-13-0319 таким, що втратило юридичні наслідки.
Також листом від 19.10.2021 № 9126/Г/99-00-06-02-02-09 Державна податкова служба України повідомила, що згідно з даними інтегрованої картки позивача проведено виключення з обліку нарахованої суми за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Повідомлено, що на офіційному порталі Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua) інформація щодо наявності податкового боргу у ОСОБА_1 відсутня.
22 жовтня 2021 року Державна податкова служба України прийняла рішення № 9347/П990006010409 про результати розгляду скарги від 30.06.2021, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 05.04.2021 № 0194006-2403-2301 форма "Ф" залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.
09 листопада 2021 року ГУ ДПС у Черкаській області видано податкову вимогу № 0032671-1303-2301, згідно з якою станом на 08.11.2021 сума податкового боргу позивача становить 36 987,18 грн (у тому числі за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості - 36 828,18 грн та по єдиному податку з фізичних осіб - 159 грн).
11 листопада 2021 року ГУ ДПС у Черкаській області видано рішення про опис майна у податкову заставу за № 21896/6/23-00-13-0319.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду у постановах від 01.07.2020 (справа № 640/8980/19), від 23.04.2019 (справа № 825/3211/15-а) щодо застосування пункту 56.9 статті 56 ПК України; від 03.04.2020 (справа № 815/1701/17), від 18.02.2020 (справа № 200/9042/19-а), від 12.12.2019 (справа №820/1929/17), від 05.11.2019 (справа № 813/1926/16), від 10.10.2019 (справа № 826/4049/14), від 24.01.2019 (справа № 826/500/15) щодо застосування пункту 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України.
На думку позивача, судами не взято до уваги, що після відображення в ІКП інформації про узгоджену суму за платежем: "податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 36 828,18 грн у ОСОБА_1 виникли обов`язки щодо сплати цієї суми. Не ураховано, що станом на 26.09.2021 в ІКП вже була відображена інформація про наявність податкового боргу за платежем у сумі 36 828,18 грн. Відтак, указуючи що до 22.10.2021 адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення тривало, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновок Верховного Суду, що дані інтегрованих карток призначені для правильного відображення фактичного стану розрахунків з бюджетом.
Узгодженим грошове зобов`язання у сумі 36 828,18 грн, відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України, могло стати лише після закінчення адміністративної процедури оскарження податкового повідомлення-рішення № 0194006-2403-2301 від 05.04.2021. Відтак, станом на 22.10.2021 процедура адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення вже була закінчена і в контролюючого органу не було підстав застосовувати пункт 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Крім того, у своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як підставу касаційного оскарження, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо законності застосування контролюючим органом пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та продовження розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення після закінчення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення згідно з пунктом 56.9 статті 56 ПК України, фактичного узгодження грошового зобов`язання, внесення інформації про наявність податкового боргу до ІКП (згідно з пунктом 56.17 статті 56 ПК України, пункту 57.3 статті 57 ПК України, ч. 2 пункту 13 розділу ІV Порядку № 5 від 12.01.2021).
У відзиві на касаційну скаргу відповідачі вважають, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, натомість доводи позивача є необгрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.