РІШЕННЯ
Іменем України
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 9901/420/19
адміністративне провадження № П/9901/420/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді - Яковенка М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Білоуса О. В., Данилевич Н. А., Шевцової Н. В., Шишова О. О.
за участю:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 9901/420/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, або Комісія), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Наказ від 11 липня 2019 року № 321-к/тр в.о. Голови ВККС Бутенка В. І. в частині відрахування ОСОБА_1 із штату Комісії;
- зобов`язати ВККС поновити ОСОБА_1 на посаді члена Комісії;
- стягнути з ВККС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільнення з посади члена Комісії, з 11 липня 2019 року по дату прийняття рішення у справі.
2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2019 року вказану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого-судді Яковенка М. М., суддів - Бевзенка В. М., Данилевич Н. А., Шевцової Н. В., Шишова О. О.
3. Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
4. Також, 07 серпня 2019 року до Верховного Суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі № 9901/420/19.
6. 27 серпня 2019 року на адресу Верховного Суду від ВККС надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити у його задоволенні.
7. Також, 27 серпня 2019 року на адресу Верховного Суду від Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини надійшли пояснення щодо позову.
8. 29 серпня 2019 року до Верховного Суду від представника третьої особи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - адвоката Александрука Р. А. та 17 жовтня 2019 року від ОСОБА_1 надійшли клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 640/14339/19 та розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва.
9. Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року клопотання ОСОБА_1 та представника третьої особи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - адвоката Александрука Р. А. про зупинення провадження у справі № 9901/420/19 задоволено. Зупинено провадження у справі № 9901/420/19 за позовом ОСОБА_1 до ВККС, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку до набрання законної сили судовим рішення у справі № 640/14339/19 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, третя особа - ВККС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, що розглядається в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом міста Києва.
10. 02 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову в частині позовної вимоги про зобов`язання ВККС поновити ОСОБА_1 на посаді члена Комісії (пункт 4 прохальної частини позовної заяви).
11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2022 року для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ВККС, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку була сформована колегія суддів у складі: головуючого судді Яковенка М. М., суддів: Білоуса О. В., Данилевич Н. А., Шевцової Н. В., Шишова О. О.
12. 17 листопада 2022 року суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білоусом О. В. заявлено самовідвід від розгляду справи № 9901/420/19.
13. Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року відмовлено в задоволенні заяви судді Білоуса О. В. про самовідвід від участі у розгляді справи № 9901/420/19.
14. 16 лютого 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 9901/420/19.
15. Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року поновлено провадження у справі № 9901/420/19.
16. Також 16 лютого 2023 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відмову від позову (частини позовних вимог) задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_1 від позовної вимоги про зобов`язання ВККС поновити ОСОБА_1 на посаді члена Комісії. Закрито провадження у справі № 9901/420/19 за позовом ОСОБА_1 до ВККС, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, в частині позовної вимоги про зобов`язання Комісію поновити ОСОБА_1 на посаді члена ВККС.
17. Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року витребувано від ВККС відомості про заробітну плату ОСОБА_1 до його звільнення з посади члена Комісії.
18. 01 березня 2023 року на виконання вказаної ухвали до Верховного Суду від ВККС надійшла довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за попередні два місяці перед звільненням та середньоденну заробітну плату.
19. 15 березня 2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі щодо розрахунку його середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
20. У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, у повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
21. Представники відповідача та третьої особи, повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з`явилися. Водночас 28 лютого 2023 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про розгляд справи за його відсутності.
22. З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду в подібній категорії справ (зокрема у справі № 9901/378/19), заслухавши думку позивача, колегія суддів Верховного Суду ухвалила розгляд справи здійснювати без участі представника ВККС. При ухваленні такого рішення Суд виходив з того, що процес формування нового складу ВККС може розтягнутися до невідомого проміжку часу і такий стан може негативно вплинути на здійснення адміністративного судочинства в межах розумного строку.
23. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача, враховуючи позицію відповідача та третьої особи висловленої у відзиві та поясненнях щодо позову, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
24. 11 жовтня 2016 року Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини було видано наказ № 10/02-16 про проведення публічного конкурсу на посаду члена ВККС.
25. 24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 разом з іншими претендентами допущено до участі в конкурсі, що підтверджується протоколом № 1 засідання конкурсної комісії.
26. За результатами проведення публічного конкурсу переможцем визначено ОСОБА_1, і наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини В. В. Лутковської від 25 жовтня 2016 року № 346/к "Про призначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" його призначено на вказану посаду за квотою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Підстава: заява ОСОБА_1, рішення конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду ВККС (протокол засідання від 24 жовтня 2016 року № 2).
27. 26 жовтня 2016 року листом № 1-2480/16-35 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повідомив ВККС про проведення названого публічного конкурсу.
28. Наказом ВККС від 14 листопада 2016 року за № 403-10/ТР ОСОБА_1 зараховано до штату ВККС на посаду члена Комісії з 15 листопада 2016 року.
29. 13 березня 2019 року до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л. Л. надійшла скарга щодо допущення порушень під час проведення конкурсу на посаду члена ВККС та оголошення переможця від ОСОБА_3, в якій він просив:
- провести перевірку відповідності частині першій статті 94 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII призначеного Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини члена ВККС ОСОБА_1 ;
- у разі виявлення невідповідності призначеного Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини члена ВККС ОСОБА_1 прийняти рішення про звільнення його з посади з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 96 Закону України "Про судоустрій і статус суддів";
- оголосити про проведення конкурсу на вакантну посаду члена ВККС в порядку і строки, визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
30. Зокрема, у скарзі заявник посилався на те, що на його думку, подані ОСОБА_1 документи для участі в конкурсі на посаду члена ВККС не підтверджують наявність у нього стажу професійної діяльності у сфері права не менше п`ятнадцяти років, а саме: сумнівним є отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1868, яке було видане на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11 грудня 2003 року № 5-30-2, а як наслідок, є сумнівним і наявність у ОСОБА_1 трудового стажу 9 років та 4 місяці.
31. Також 08 квітня 2019 року до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л. Л. надійшла заява щодо невідкладного виконання вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та звільнення ОСОБА_1 з посади члена ВККС, подана Всеукраїнською громадською організацією "Народний антикорупційний нагляд", у якій зазначено про відсутність жодних доказів і підстав для зарахування ОСОБА_1 періоду з травня 2004 року по жовтень 2016 року до стаду професійної діяльності у сфері права за ознакою здійснення приватної юридичної практики.
32. З метою перевірки інформації, викладеної у скарзі ОСОБА_3, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини направлено запити до Ради адвокатів України, Ради адвокатів м. Києва, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва стосовно підтвердження факту видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1868.
33. За результатами розгляду запитів Рада адвокатів України, Рада адвокатів м. Києва проінформували про відсутність відомостей про видачу ОСОБА_1 адвокатського свідоцтва.
34. З метою експертної оцінки щодо правомірності врахування стажу ОСОБА_1 . Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скеровано відповідні листи-запити до науково-експертних установ у сфері права - Інституту держави і права ім. В. М. Корецького та до Національного університету "Одеська юридична академія".
35. Згідно з відповіддю Інституту держави і права ім. В. М. Корецького від 20 червня 2019 року № 4208/1/19 ОСОБА_1 на день призначення членом ВККС не мав встановленого законом 15-річного стажу діяльності у сфері права.
36. З огляду на вказані обставини, відсутність інформації про зупинення ОСОБА_1 адвокатської діяльності, Керівником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 27 червня 2019 року складено доповідну записку на ім`я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л. Л. щодо питання звільнення ОСОБА_1 з посади члена ВККС за квотою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
37. Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л. Л. від 27 червня 2019 року за № 471/к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" відповідно до пункту 6 частини шістнадцятої статті 94, пунктів 3 і 4 частини першої та частини третьої статті 96 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" останнього звільнено з посади.
38. 02 липня 2019 року наказ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 471/к надійшов до ВККС із супровідним листом керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
39. 11 липня 2019 року В. о. Голови ВККС Бутенком В. І. прийнято наказ № 321-к/тр "Про відрахування ОСОБА_1 із штату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України", яким:
1. Оголошено пункт 1 наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 27 червня 2019 року № 471/к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України", яким ОСОБА_1 звільнено з посади члена ВККС.
2. Відраховано ОСОБА_1, члена ВККС, із штату Комісії 11 липня 2019 року.
3. Відповідно до статті 83 Кодексу законів про працю України та статті 24 Закону України "Про відпустки" фінансово-економічному управлінню секретаріату Комісії виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 14 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 15 листопада 2018 року по 11 липня 2019 року.
40. Вважаючи зазначений наказ відповідача в частині відрахування ОСОБА_1 із штату Комісії протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
41. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний Наказ про відрахування ОСОБА_1 із штату Комісії виданий з порушенням вимог щодо: обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонності (неупередженості); добросовісності; розсудливості; дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, які встановлені частиною другою статті Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та із грубим порушенням права ОСОБА_1 на участь у процесі їх прийняття та надання пояснень.
42. Зокрема позивач зауважує, що оскільки всупереч вимогам частин третьої та четвертої статті 96 Закону України від 02 червня 2016 року 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон 1402-VIII; чинного на час виникнення спірних правовідносин) звільнення ОСОБА_1 та видання наказу про його відрахування із штату Комісії відбулися без відповідного подання ВККС, вказаний наказ, з огляду на грубе порушення встановленої законом процедури звільнення члена ВККС, є очевидно протиправним. До того ж, на переконання позивача, такі дії відповідача свідчать про наявність ознак незаконного впливу на члена Комісії.
43. ОСОБА_1 наголошує, що він набув статус адвоката у 2003 році у передбаченому законом порядку, що підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами. При цьому, відсутність запису щодо ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України (далі - ЄРАУ) не свідчить про відсутність у нього статусу адвоката з огляду на те, що відомості, внесені до ЄРАУ, не можуть підтверджувати або спростовувати правовий статус адвоката, оскільки ЄРАУ є базою даних, цільове призначення якої обмежується збиранням, зберіганням, обліком та наданням достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України. Ані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ані Положенням про ЄРАУ не передбачено, що наявність або відсутність запису в ЄРАУ будь-яким чином впливає на статус адвоката.
44. Позивач вважає безпідставним та необґрунтованим висновок відповідача про відсутність у ОСОБА_1 стажу професійної діяльності у сфері права більше п`ятнадцяти років станом на дату призначення членом Комісії, оскільки вказані обставини були підтверджені, перевірені та затверджені відповідними актами ВККС та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
45. Окремо позивач звертає увагу й на те, що йому не надходило жодних повідомлень, вимог та/або пропозицій щодо надання пояснень стосовно скарги ОСОБА_3, результатів перевірки інформації, викладеної у скарзі, та результатів її розгляду. Тобто, фактично ОСОБА_1 не було повідомлено про подання зазначеної скарги ОСОБА_3, не надано її копії, не повідомлено про ініціювання процедури перевірки викладеної в скарзі інформації, не повідомлено про результати її перевірки та розгляду, як і не запропоновано надати усні та/або письмові пояснення щодо викладених в скарзі обставин та, зокрема, (1) підтвердження статусу адвоката чи (2) наявності п`ятнадцятирічного стажу професійної діяльності у сфері права та/або додаткових підтверджень його наявності, чим прямо та грубо порушено права та законні інтереси ОСОБА_1, позбавлено права на відповідь та надання пояснень, участь у процесі прийняття рішення щодо нього.
46. Також позивач зазначає, що він з метою уникнення умов несумісності після призначення членом ВККС, 04 листопада 2016 року, тобто до зарахування до штату Комісії, звертався до Ради адвокатів м. Києва (за місцем видачі йому свідоцтва) із заявою про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується витягом з ЄРАУ АА 004868, в якому зазначено номер і дата видачі свідоцтва, номер і дата відповідного рішення, а також запис про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Таким чином, є підтвердженим витягом з ЄРАУ як наявність у ОСОБА_1 статусу адвоката з 11 грудня 2003 року, так і факт зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю з 04 листопада 2016 року.
47. Крім того ОСОБА_1 зауважує, що він ніколи не притягувався до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової чи дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, а ВККС або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не є належними органами, які можуть встановлювати порушення та його ступінь.
48. У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечує. З посиланням на приписи статті 96 Закону 1402-VIII зазначає, що рішення про звільнення члена ВККС з посади з підстав, визначених пунктами 3-5 частини першої названої статті, ухвалюється органом, що обрав (призначив) члена Комісії. Лише за умови встановлення передбачених пунктами 3-5 частини першої статті 96 Закону 1402-VIII підстав для звільнення члена ВККС саме Комісією, остання може своїм рішенням внести до органу, що обрав (призначив), подання щодо звільнення з посади відповідного члена Комісії. З дня ухвалення рішення Комісії про внесення зазначеного подання такий член Комісії відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до прийняття рішення відповідним органом.
Тобто стаття 96 Закону 1402-VIII, зокрема її третя та четверта частини, врегульовують два порядки звільнення члена Комісії за умови встановлення підстав, передбачених пунктами 3- 5 даної статті: безпосередньо суб`єктом призначення, зокрема Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та Комісією.
49. Відповідач наголошує, що враховуючи зазначені вище норми Закону 1402-VIII та той факт, що Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини 27 червня 2019 року видано наказ № 471/к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України", виконанням цього наказу є видання Головою ВККС як керівником державного органу, до повноважень якого належить видання наказів, розпоряджень та доручень, наказу про відрахування відповідної особи із штату Комісії. Ухвалення рішень Комісією у такому випадку не вимагається. При цьому, відповідач звертає увагу, що до передбачених Законом повноважень Комісії не належить здійснення перевірки наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, так само як й Комісія не наділена повноваженнями щодо залишення такого наказу без розгляду або відмови у його виконанні.
50. Водночас із змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично висловлює незгоду з наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про звільнення з посади члена Комісії ОСОБА_1 за квотою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а не з виданням наказу як розпорядчого акту про відрахування його зі штату Комісії, відповідно до якого було лише оголошено вказаний наказ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
51. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Денісова Л. Л. в письмових поясненнях на адміністративний позов заперечує проти його задоволення. Зауважує, що наказ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 27 червня 2019 року № 471/к "Про звільнення ОСОБА_4 з посади члена Вищої кваліфікаційної служби України" видано у чіткій відповідності до вимог Закону 1402-VIII, з огляду на виявлення обставин щодо невідповідності ОСОБА_1 вимогам вказаного закону щодо стажу професійної діяльності у сфері права.
IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ
52. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
53. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
54. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста статті 43 Конституції України).
55. На час призначення ОСОБА_1 членом ВККС питання судоустрою і статусу суддів визначалися Законом № 1402-VIII у відповідній редакції.
56. Частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII визначено, що ВККС є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
57. Згідно із частиною першої статті 94 Закону № 1402-VIII до складу ВККС обираються (призначаються) шістнадцять членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п`ятнадцяти років.