Постанова
іменем України
23 березня 2022 року
м. Київ
справа № 127/35822/21
провадження № 51-3909 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
представника потерпілого
в режимі відеоконференції ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021020010001128 від 12 серпня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2022 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 про стягнення на його користь майнової, моральної шкоди та витрат на правову допомогу задоволено частково.
Ухвалено стягнути з цивільного відповідача ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь потерпілого ОСОБА_10 12 741,05 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 637,05 грн на відшкодування моральної шкоди.
Цим же вироком ухвалено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_10 2 600 грн на виплату франшизи та 46 862,95 грн на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_9 визнано винуватим у тому, що він 12 серпня 2021 року приблизно о 14:29, керуючи технічно-справним автомобілем марки "Citroen Jumpy", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. К. Коріатовичів в м. Вінниці зі сторони вул. Р. Скалецького, де в районі електроопори №20, під час виконання маневру розвороту ліворуч на нерегульованому перехресті з вул. М. Кішки, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги у русі пішоходу ОСОБА_10, який перетинав проїзну частину вул. М. Кішки по умовній лінії тротуару, справа-наліво по напрямку руху автомобіля, чим допустив наїзд на потерпілого, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення цивільного позову змінити та зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10, до 15 000 грн.
На обґрунтування своїх доводів захисник зазначає, що місцевий суд вийшов за межі пред`явленого цивільного позову, оскільки ухвалив стягнути зі страхової компанії моральну шкоду, а також з обвинуваченого частину майнової шкоди (франшизу), що не було предметом позовних вимог, тому суд мав лише роз`яснити потерпілому право на їх стягнення. При цьому вказує на сумнівність рішення суду першої інстанції в частині розгляду вимоги про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого за відсутності вимоги про стягнення такої шкоди також зі страхової компанії.
Крім того, захисник не погоджується з визначеним судом на користь потерпілого ОСОБА_10 розміром моральної шкоди у сумі 50 000 грн, аргументуючи свої твердження тим, що така шкода не була обґрунтована та доведена потерпілим. При цьому зауважує, що, в силу вимог КПК України, розмір моральної шкоди має доводитись стороною обвинувачення та потерпілим у спосіб, визначений процесуальним законом, зокрема, і шляхом проведення відповідної експертизи. Разом з тим захисник наголошує, що встановлення судом у вироку розміру моральної шкоди без урахування передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України експертного дослідження, є неприпустимим.
На зазначену касаційну скаргу представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 подав заперечення, в яких, посилаючись на необґрунтованість та невмотивованість доводів сторони захисту, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу у повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 частково.
Представник потерпілого ОСОБА_7 підтримав подані ним заперечення на касаційну скаргу, просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 286 КК України у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Що стосується доводів захисника про те, що місцевий суд, вирішуючи цивільний позов, вийшов за його межі, оскільки ухвалив стягнути зі страхової компанії моральну шкоду, а також з обвинуваченого частину майнової шкоди (франшизу), що не було предметом позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, із застосуванням норм цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною 1 ст. 129 КПК України встановлено, що суд, ухвалюючи, обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до вироку, ОСОБА_9 було визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, автомобіль марки "Citroen Jumpy", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-202848812, на момент дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілому ОСОБА_10 було заподіяно тілесні ушкодження, був застрахований у ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".
Статтею 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Вказаний Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.