1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

справа № 727/766/18

провадження № 51-2685 км 22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12015260040003235 від 25 жовтня 2015 року касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 березня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 1 червня 2022 рокуза обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, доктора економічних наук-доцента кафедри економічної теорії, менеджменту і адміністрування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 Кримінального кодексу України (далі - КК),

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 березня 2022 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.160 КК за відсутністю в його діях складу вказаного злочину та виправдано.

Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 1 червня 2022 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 залишив без зміни.

Органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що рішенням Чернівецької окружної виборчої комісії від 1 жовтня 2015 року по багатомандатному виборчому округу в межах територіального виборчого округу № 25 кандидатом у депутати до Чернівецької міської ради від політичної партії "Рідне місто" зареєстрований ОСОБА_8 .

До територіального виборчого округу № 25 входила звичайна виборча дільниця № 730506, розташована в м. Чернівці по вул. Небесної Сотні, 4-Д, яка була розміщена у приміщенні спортивного залу факультету фізкультури Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

23 жовтня 2015 року в період часу з 19 години по 20 годину ОСОБА_8, будучи діючим депутатом Чернівецької міської ради VІ скликання та кандидатом у депутати Чернівецької міської ради VІІ скликання вже від політичної партії "Рідне місто", перебуваючи в приміщенні політичної партії "Рідне місто", розташованому в м. Чернівці по вул. Університетська, 50, зустрівся із студентами юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 . Маючи на меті особисті інтереси вступив з ними у злочинну змову, спрямовану на підкуп виборців під час виборів 25 жовтня 2015 року до Чернівецької міської ради.

З метою реалізації свого злочинного плану, спрямованого на підкуп виборців, ОСОБА_8 визначив, що він як ініціатор (організатор) підкупу виборців бере на себе забезпечення злочинного плану грошовими коштами, а ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у період з 23 по 25 жовтня 2015 року повинні підшукати виборців, які зареєстровані, проживали у гуртожитку Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича за адресою: м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 2-а та були включені до списку виборців на звичайній виборчій дільниці № НОМЕР_1 для голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року і погодилися б за грошову винагороду у розмірі 350 гривень проголосувати за нього (Білика).

При цьому ОСОБА_8 зазначив, що підставою для виплати виборцю обіцяної грошової винагороди в сумі 350 гривень буде підтвердження ним факту голосування за ОСОБА_8 як кандидата в депутати, а саме: фото або відео паспорта виборця та його виборчого бюлетеня з відміткою навпроти номера 14-кандидата в депутати до Чернівецької міської ради від політичної партії "Рідне місто" ОСОБА_8 .

Для забезпечення можливості ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виплачувати виборцям, які під час виборів проголосують за ОСОБА_8 обіцяну грошову винагороду та виконання своєї ролі в організації підкупу виборців, ОСОБА_8 24 жовтня 2015 року приблизно в період часу з 20 по 21 годину приїхав на автомобілі марки "BMW X5" до Чернівецького діагностичного центру, розташованого в м. Чернівці по вул. Небесної Сотні, 5, де зустрівся з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 і надав останнім гроші в сумі 20000 гривень.

У період з 23 по 25 жовтня 2015 року ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи за вказівкою ОСОБА_8, відповідно до своїх злочинних ролей вчинили дії, спрямовані на підкуп виборців, які полягали у підшуканні виборців під час особистого спілкування з ними, чи листування у мережі "Інтернет" соціальної сторінки "ВКонтакте". Під час спілкування чи листування вони переконували виборців за грошову винагороду проголосувати на виборах 25 жовтня 2015 року до Чернівецької міської ради за кандидата в депутати від політичної партії "Рідне місто" ОСОБА_8 .

Також, відповідно до обвинувального акту, незважаючи на приписи ст. 7 Закону України "Про місцеві вибори", якими забороняється фотографування, відео фіксація в будь-який спосіб результатів волевиявлення виборців у кабіні для таємного голосування, а також демонстрація виборцем результатів волевиявлення у приміщенні для голосування, що є порушенням таємниці голосування, обумовлювали з виборцями, що вони, перебуваючи на виборчій дільниці у кабіні для таємного голосування, повинні за допомогою засобів мобільного зв`язку сфотографувати свій паспорт та виборчий бюлетень із відміткою напроти номера 14-кандидата в депутати Чернівецької міської ради від політичної партії "Рідне місто" ОСОБА_8, після чого за допомогою програми "Вайбер" переслати це фото ОСОБА_9, ОСОБА_10 чи ОСОБА_11 як підтвердження факту голосування. Лише за такої умови 26жовтня 2015 року виборці змогли б отримати обіцяну грошову винагороду.

При цьому ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 узгоджено прийняли рішення про надання пропозиції виборцям отримати грошову винагороду не в сумі 350 гривень, як було обумовлено з ОСОБА_8, а в сумі 250 гривень, а 100 гривень з кожного виборця залишати собі.

Унаслідок вказаних незаконних дій в період з 23 по 25 жовтня 2015 року ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, перебуваючи в приміщенні гуртожитку Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, розташованого в м. Чернівці по вул. Небесної Сотні, 2а, запропонували виборцям, зазначеним у обвинувальному акті, неправомірну вигоду в сумі 250 гривень кожному, що станом на час вчинення таких дій перевищувало 3% розміру мінімальної заробітної плати, за голосування 25 жовтня 2015 року під час виборів до Чернівецької міської ради за кандидата в депутати від політичної партії "Рідне місто" ОСОБА_8, на що всі вони погодились та під час виборів проголосували саме за ОСОБА_8 .

Однак, з причин незалежних від ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, передати виборцям, які за грошову винагороду проголосували за кандидата в депутати ОСОБА_13, грошову винагороду у 250 гривень не змогли, оскільки були викриті у діяльності щодо підкупу виборців .

Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального законута неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 березня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 1 червня 2022 року скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Вважає вказані судові рішення незаконними та зазначає, що під час судових розглядів судами першої та апеляційної інстанції допущені такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили їм ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення.

На обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що суд першої інстанції:

- ухвалюючи виправдувальний вирок не дотримався вимог п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 9, ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК);

- не надав належної оцінки доказам, які лягли в обґрунтування обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК, чим порушив основні принципи кримінального процесуального законодавства, а саме верховенства права, законності, рівності сторін перед законом і судом, а також змагальності сторін;

- не надав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, зазначивши, що показання свідків не підтверджують протиправні дії останнього, однак не врахував тієї обставини, що кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_8 за попередньою змовою з групою осіб в складі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ;

- розцінив як неналежний доказ вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 9 листопада 2015 року, яким затверджено угоди про визнання винуватості, укладені між прокуратурою та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, не врахувавши, що засуджені за цим вироком ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_8 та були його співучасниками у кримінальному провадженні № 12015260040003235 від 25 жовтня 2015 року, з якого прокурором виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо вчинення останніми кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК, у зв`язку з укладенням з ними угоди про визнання винуватості та враховуючи ту обставину, що ОСОБА_8 переховувався від органів досудового розслідування та був оголошений у розшук в якості підозрюваного у зазначеному кримінальному провадженні;

- безпідставно визнав неналежними докази, зокрема протоколи проведення слідчого експерименту з ОСОБА_9 ; ОСОБА_11, ОСОБА_10, та на думку прокурора, вказані джерела доказів судом першої інстанції трактовано на власний розсуд не враховуючи дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 240 КПК. Крім того зазначає, що місцевим судом також безпідставно не враховані та визнані неналежними докази винуватості ОСОБА_19, зокрема: протоколи огляду, постанова про виділення матеріалів досудового розслідування; протоколи проведення слідчого експерименту, протокол добровільної видачі та огляду, постанова про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів; протокол обшуку, висновок експерта.

Також прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції:

- за результатами дослідження заявлених стороною обвинувачення доказів безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності в зазначених джерелах доказів фактів та обставин, які підтверджують винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення;

- повністю відкинув доводи прокурора про те, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги та розцінив як неналежні докази, які могли істотно вплинути на його висновки щодо винуватості ОСОБА_8 та правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність;

- не зважаючи на те, що стороною обвинувачення не забезпечено явку свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для допиту, у зв`язку з тим, що останні перебувають за межами території України, надав оцінку можливості допиту в якості свідків вказаних осіб, опираючись на п. 109 рішення ЄСПЛ по справі "Навальний та Офіцеров проти Росії" від 23 лютого 2016 року, як неналежні та недопустимі докази винуватості ОСОБА_8, які не мають преюдиціального значення для даного провадження;

- відкинув як недопустимі докази зазначені в апеляційній скарзі прокурора;

Також прокурор вказує, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом першої інстанції полягає у необґрунтованому визнанні неналежними доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_8, застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК щодо винесення виправдувального вироку та незастосуванні ч. 2 ст. 373 КПК щодо винесення обвинувального вироку, а суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з висновками місцевого суду щодо відсутності в зазначених джерелах доказів фактів та обставин, які підтверджують винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з подальшим застосуванням п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК, не застосувавши п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК.

Позиції учасників судового провадження

Від захисника ОСОБА_6 надійшло заперечення на касаційну скаргу прокурора.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просила касаційну скаргу прокурора задовольнити, а ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Захисник ОСОБА_6, заперечуючи щодо доводів прокурора, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції- без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

За ч. 2 ст. 438 КПК у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п.1 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.


................
Перейти до повного тексту