ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року
м. Київ
Справа № 202/206/20
Провадження № 51-2579 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000660, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки і покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Дніпровський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 у частині призначення покарання та 28 липня 2022 року ухвалив свій вирок, яким призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керуватитранспортними засобами на строк один рік. У решті вирок суду залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, 20 серпня 2019 року приблизно
о 13 години 55 хвилин, перебуваючи під впливом наркотичних речовин, чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи автомобілем "RENAULTKANGOO", н/з НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8, здійснюючи рух у житловій зоні з боку будинку № 84 вул. Калинової у напрямку проїзної частини вул. Калинової в м. Дніпрі та виїжджаючи з прилеглої території, змінив напрямок руху свого автомобіля, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, став виконувати маневр повороту ліворуч на проїзну частину дороги вул. Калинової в той момент, коли дану проїзну частину вже перетинала справа наліво, відносно його руху, пішохід-жінка похилого віку ОСОБА_9, яка наближалася до смуги руху автомобіля марки "RENAULTKANGOO".
Внаслідок цих дій ОСОБА_6, керуючи автомобілем "RENAULTKANGOO", на проїзній частині вул. Калинової поблизу будинку 82-Б в Індустріальному районі м. Дніпра здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9, спричинивши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до її смерті.
Своїми діями водій ОСОБА_6 порушив вимоги п.п. 1.3; 1,5; 2.3 "б", 2.9 "а"; 10.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Порушення вимог п. 10.1 ПДР знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах:
засуджений ОСОБА_6,посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам статей 94, 370, 404, 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ч. 4 ст. 67 КК безпідставно врахував як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину у стані наркотичного сп`яніння. Вказує, що суд апеляційної інстанції без всебічного аналізу надав перевагу висновку експерта № 8469 від 01 листопада 2019 року, не взявши до уваги висновок експерта № 52 від 27 червня 2022 року, наданого стороною захисту;
захисник ОСОБА_7,посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам статей 94, 370, 404, 420 КПК. Зазначає, що апеляційний суд не взяв до уваги порушення правил дорожнього руху потерпілою ОСОБА_9 . На думку захисника, факт перебування ОСОБА_6 в стані наркотичного сп`яніння в момент скоєння кримінального правопорушення не доведено належними та допустимими доказами. Також вказує, що апеляційний суд не спростовуючи встановлені судом першої інстанції обставини, безпідставно не врахував таку пом`якшуючу обставину, як щире каяття. Зазначає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги висновок експерта № 52 від 27 червня 2022 року та документи, що характеризують особу ОСОБА_6, надані стороною захисту, які, на його думку, спростовують факт перебування ОСОБА_6 в стані наркотичного сп`яніння.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 просила касаційні скарги засудженого та захисника залишити без задоволення, а судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого та захисника задоволенню не підлягають на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно ж із вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 1 ст. 420 КПК встановлено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Водночас, за приписами ч. 1 ст. 421 КПК обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Наведені вимоги кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанцій було дотримано в повному обсязі.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, віднесеного до категорії тяжких і скоєного з необережності; дані про особу винного, котрий раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину; характер та ступінь тяжкості наслідків правопорушення у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та невідворотних наслідків - смерті потерпілої; наявність обставин, що пом`якшують покарання, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків на поховання загиблої, та наявність обставин, що обтяжують покарання, - перебування у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.