Постанова
Іменем України
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 824/118/22
провадження № 61-1261ав23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Азарова А. С.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - IEC Industrie Export GmbH (Німеччина),
боржник (особа, яка подала апеляційну скаргу) - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
за участю представника стягувача - Муляра Євгенія Григоровича,
за участю представника боржника - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня
2022 року у складі судді Шкоріної О. І. та на додаткову ухвалу Київського апеляційного судувід 18 січня 2023 року у справі за заявою IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 серпня 2022 року у справі
№ 230/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У вересні 2022 рокуIEC Industrie Export GmbH (Німеччина)звернулося до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення у справі за заявою IEC Industrie Export GmbH (Німеччина)про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 серпня 2022 року у справі № 230/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") (Україна) про стягнення заборгованості.
Заяву мотивовано тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду у складі одноособового арбітра Винокурової Л. у справі
№ 230/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості стягнуто з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ІЕС Industrie Export GmbH(Німеччина) 14 130,00 євро - основного боргу, 301,00 євро - 3 % річних, 1 511,97 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору, разом 15 942,97 євро у зв`язку з неналежним виконанням умов контракту від 03 січня 2020 року № 53-129-01-20-02039.
Підставою для розгляду спору Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України є арбітражне застереження, що міститься у розділі ІХ контракту від 03 січня 2020 року
№ 53-129-01-20-02039.
У пункті 9.2 контракту від 03 січня 2020 року
№ 53-129-01-20-02039зазначено, що усі неврегульовані за контрактом спори передаються заінтересованою стороною на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України
відповідно до регламенту даного суду, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору. Місцезнаходження арбітражного суду -
м. Київ, Україна. Право, що підлягає застосуванню, - матеріальне право України.
Ураховуючи зазначене, EC Industrie Export GmbH (Німеччина) просило суд:
- визнати та надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 серпня 2022 року у справі № 230/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості за контрактом № 53-129-01-20-02039.
- видати виконавчий лист про стягнення з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) 14 130,00 євро - основного боргу, 301,00 євро - 3 % річних, 1 511,97 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору, разом 15 942,97 євро
Короткий зміст судових рішень апеляційного суду як суду першої інстанції та мотиви його прийняття
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року заяву IEC Industrie Export GmbH про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 серпня 2022 року у справі № 230/2021 задоволено.
Визнано та надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 серпня 2022 року у справі № 230/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 серпня 2022 року у справі № 230/2021 такого змісту:
"Стягнути з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина)
14 130,00 євро - основного боргу, 301,00 євро - 3 % річних, 1 511,97 євро на відшкодування витрат з арбітражного збору, а разом 15 942,97 євро".
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалу Київського апеляційного суду як суду першої інстанції мотивовано тим, що арбітражна угода не визнана недійсною; сторін належним чином повідомлено про призначення арбітрів та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді сторін; рішення набуло статусу обов`язкового для сторін. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України не суперечить публічному порядку України.
Додатковою ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року заяву IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) в особі представника - адвоката Муляра Є. Г. про відшкодування витрат на правову допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь IEC Industrie Export GmbH (Dammweg 7; Mainz, Germany D-55130 HRB 45907) витрати на правову допомогу у розмірі 300,00 євро.
Частково задовольняючи заяву IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходив із доведеності та обґрунтованості вимог стягувача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу згідно з положеннями статті 81 ЦПК України.
Враховуючи клопотання ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та відсутність у тексті додаткової угоди умов щодо форми і порядку обчислення адвокатського гонорару, проаналізувавши обсяг наданих адвокатським об`єднанням заявнику послуг, суд вважав, що заява IEC IndustrieExport GmbH (Німеччина) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у Київському апеляційному суді підлягає задоволенню частково на суму 300,00 євро, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2023 року ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що в арбітражній угоді не обумовлено застережень про можливість передачі на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду спорів щодо виконання договорів про публічні закупівлі.
Задоволення заяви порушує публічний порядок України, оскільки загрожує безпеці та економіці України, фактично буде надано дозвіл на стягнення коштів у розмірі 15 942,97 євро з підприємства, що має стратегічне значення для економіки і безпеки Держави Україна, та матиме наслідки щодо належного забезпечення працівників заробітною платою, можливості доведення підприємства до банкрутства, впливу на належне забезпечення
безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи
атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб`єктів господарювання та населення, зокрема в зимовий період, aтакож постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій
на підприємствах атомної енергетики.
Вказує, що предметом поставки за контрактом від 03 січня 2020 року
№ 53-129-01-20-02039 була продукція виробництва ТОВ "Танаіс" (рф),
з огляду на це виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 серпня 2022 року
у справі № 230/2021 та надання дозволу на стягнення коштів у розмірі
15 942,97 євро з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"є фінансуванням держави-агресора, що загрожує безпеці держави та населенню України.
У лютому 2023 року ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) щодо стягнення з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 300,00 євро.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд не взяв до уваги співмірність заявлених IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) витрат на правничу допомогу із складністю справи, обсягом виконаних робіт, фінансовим станом боржника, та чи є розмір таких витрат обґрунтованим з огляду на складність справи.
Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду та рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/118/22 за апеляційною скаргою
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року у вказаній справі та витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/118/22за апеляційною скаргою
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні
з повідомленням учасників справи.
Позиція інших учасників справи
У лютому 2023 року IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) подало відзив на апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня
2022 року, у якому посилається на безпідставність її доводів.
IЕС Industrie Export GmbH(Німеччина) не погоджується із аргументами заявника про те, що визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України суперечить публічному порядку України, оскільки на їх підтвердження не надано жодних доказів.
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) має реальну можливість погасити заборгованість перед позивачем і це ніяким чином не вплине на платоспроможність заявника з огляду на його фінансове становище.
Правовідносини IЕС Industrie Export GmbH(Німеччина) зТОВ "Танаіс" (рф) виникли у зв`язку з виконанням договору поставки від 03 січня 2020 року
№ 53-129-01-20-02039, на який посилається ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна), який був укладений ще до широкомасштабного вторгнення росії на територію України.
Виробником продукції є ТОВ "Танаіс" (рф) прямо зазначено в пункті 1.3 контракту від 03 січня 2020 року № 53-129-01-20-02039 і відомо відповідачу.
Крім того IEC Industrie Export GmbH(Німеччина) просить судові витрати (витрати на правничу допомогу) у розмірі 400,00 євро, пов`язані
з розглядом апеляційної скарги покласти на відповідача.
У лютому 2023 року IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) подало відзив на апеляційну скаргу на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду
від 18 січня 2023 року, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
IEC Industrie Export GmbH(Німеччина) доведено реальність понесених витрат на правову допомогу в цій справі шляхом надання копій відповідного договору про правову допомогу, додаткової угоди, інвойсу, виписки з банківського рахунку, а також вказівки на детальний опис робіт (наданих послуг) безпосередньо в самій заяві про відшкодування витрат на правову допомогу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 січня 2020 року між IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) та
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) укладено контракт № 53-129-01-20-02039. Відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у контракті, поставити прокладки нікелеві (Nickel layings) виробництва ТОВ "Танаіс" (рф), для ремонту енергоблоку № 1 ВП "Хмельницька АС" ДП "НАЕК "Енергоатом". Покупець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у контракті, прийняти і оплатити продукцію (а.с. 45-53).
У розділі ІХ контракту від 03 січня 2020 року № 53-129-01-20-02039 "Вирішення спорів" передбачено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом переговорів та взаємних консультацій. Усі неврегульовані за контрактом спори передаються заінтересованою стороною на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України
відповідно до регламенту даного суду, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору. Місцезнаходження арбітражного суду -
м. Київ, Україна. Право, що підлягає застосуванню, - матеріальне право України. Мова діловодства та арбітражного судочинства - українська. На сторони покладаються усі витрати пов`язані з веденням судової справи, послуги перекладачів, адвокатів, консультантів тощо. Рішення арбітражного суду є остаточним та обов`язковим для виконання сторонами контракту.
У зв`язку з невиконанням покупцем ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) своїх зобов`язань за контрактом від 03 січня 2020 року № 53-129-01-20-02039, постачальник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із позовом про стягнення заборгованості.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 серпня 2022 року у справі № 230/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості, прийнято рішення, яким стягнуто з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) на користь компанії ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) 14 130,00 євро - основного боргу, 301,00 євро - 3 % річних та 1 511,97 євро - на відшкодування витрат
з арбітражного збору, а разом 15 942,97 євро.
Рішення набрало законної сили 11 серпня 2022 року, є остаточним та оскарженню не підлягає.
Позиція суду апеляційної інстанції, застосовані норми права та мотиви,
з яких виходить суд при прийнятті постанови
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Згідно з частинами першою та третьою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,
з особливостями, встановленими цією главою.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача і пояснення представників та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 Закону.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно з частиною першою статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Відповідно до частини першої статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не надає оцінку правильності цього рішення по суті вирішення спору, а перевіряє лише дотримання строків звернення із заявою, дотримання вимог процесуального закону щодо її форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання рішення.
Правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу врегулюванні статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Конвенція), статтею 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня
1992 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ, та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", відповідно до яких тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача.
З урахуванням цих положень повинні застосовуватися положення статті 478 ЦПК України.
Згідно зі статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
У справі, яка переглядається, судом першої інстанції встановлено, що: арбітражна угода не визнана недійсною; боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді сторін; рішення набуло статусу остаточного, є обов`язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом.
Встановивши, що підстав, передбачених статтею 478 ЦПК України для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу не встановлено, а ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина), звертаючись до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 серпня 2022 року
у справі № 230/2021, дотрималося визначеного статтею 475 ЦПК України порядку та строку на подання вказаної заяви та додано перелік документів, передбачений статтею 476 ЦПК України та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", Київський апеляційний суд як суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина).
Оскільки рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 серпня 2022 року у справі
№ 230/2021 набрало чинності і підлягає негайному виконанню, проте добровільно боржник його не виконує, а також враховуючи відсутність визначених цивільним процесуальним законодавством підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на його виконання, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком Київського апеляційного суду про наявність підстав для задоволення заяви ІЕС IndustrieExport GmbH (Німеччина).
Щодо доводів заявника про те, що спір не міг бути предметом арбітражного розгляду
У статті 2 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж
1961 року, ратифікованої указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 січня 1963 року, передбачено, що юридичні особи, які за застосованим до них національним законом розглядаються як юридичні особи публічного права, мають право укладати арбітражні угоди.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті.
За змістом абзацу другого частини другої статті 22 ГПК України цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж" не містить прямої заборони щодо передачі на розгляд міжнародного комерційного арбітражу спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із публічними закупівлями.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ці особливості випливають з мети Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.