Постанова
Іменем України
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 705/4743/15-ц
провадження № 61-12252св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 вересня 2022 року у складі судді Годік Л. С. та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 листопада 2022 рокуу складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору дарування квартири від 23 грудня 2006 року № 10177 він є власником квартири АДРЕСА_1, розташованої в цоколі двоповерхового будинку, вхід до якої можливий лише з боку АДРЕСА_2, оскільки з боку двору, який виходить на АДРЕСА_3, високий косогір.
Власниками сусідньої квартири АДРЕСА_4 в цьому ж будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, якими здійснено добудову до своєї квартири, чим перекрито вхід до належної позивачу квартири, внаслідок чого стічні води збираються біля порогу його квартири і відвести їх неможливо через косогір. Вказана прибудова була збудована із збільшенням дозволеної Уманським міськвиконкомом площі розміром 2,7 х 3,6 м, замість 3,0 х 2,0 м, що є істотним порушенням Державних будівельних норм.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов`язано провести відповідну перебудову самовільної добудови до належної їм квартири АДРЕСА_5 до розмірів 3,0 х 2,0 м. та на підставі рішення був виданий виконавчий лист від 21 грудня 2009 року.
Позивач зазначав, що перебудову відповідачі не провели, рішення суду не виконали до теперішнього часу.
Крім того, власником квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_4 також було здійснено добудову над незаконною добудовою власників квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2, ОСОБА_3 розмірами
3,6 х 2,7 м., замість дозволеної 3,8 х 1,5 м.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 грудня 2009 року ОСОБА_4 зобов`язано здійснити перебудову самовільної добудови до належної їй квартири АДРЕСА_6 до розмірів 3,8 х 1,5 м. Вказане рішення суду також не виконано.
Також вказував, що вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 квітня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого статтею 382 КК України (невиконання судового рішення) та призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2015 року до обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого статтею 382 КК України (невиконання судового рішення) ОСОБА_3 було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психічного закладу із звичайним наглядом.
Посилаючись на те, що відповідачі свідомо відмовляються здійснити перебудови незаконних добудов, ОСОБА_1 звернувся до суду та просив:
- зобов`язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні належною йому квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення за власний рахунок самовільної прибудови до квартири АДРЕСА_5 розміром 2,7 х 3,6 м;
- зобов`язати відповідача ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення за власний рахунок самовільної прибудови до квартири АДРЕСА_6 розміром 3,6 х 2,7 м.
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_5, на підставі договору дарування квартири від 20 січня 1997 року.
ОСОБА_4 є співвласницею квартири АДРЕСА_7 у цьому ж будинку на підставі свідоцтва про право власності на майно та свідоцтва про право на спадщину за законом, а власником сусідньої квартири АДРЕСА_8 у цьому ж будинку є
ОСОБА_1 .
Згідно повідомлення КП "ЧООБТІ" рік побудови вказаного будинку 1917 рік. Тобто, будинок старий, постійно руйнується і вони змушені постійно його ремонтувати та щось добудовувати, аби підтримувати його в належному стані для проживання. Між сусідами по будинку ніколи не виникало непорозумінь.
Однак, після того як власником квартири АДРЕСА_8 став ОСОБА_1, він та його дружина стали вести себе агресивно відносно сусідів, хоча сам ОСОБА_1 без належного дозволу та згоди інших співмешканців побудував добудову до своєї квартири, чим закрив доступ світла вікна кухні у квартирі АДРЕСА_4, внаслідок чого рівень освітлення кухні не відповідає будівельним нормам, що підтверджується протоколом, складеним спеціалістами Уманської санстанції № 20 від 03 серпня 2007 року.
Добудова ОСОБА_1 розміщена таким чином, що стоки води з даху будинку, яка утворюється внаслідок атмосферних опадів, спрямовані під стіни їхньої квартири, від чого стіна постійно мокріє, що може призвести до руйнації стіни.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2008 року зобов`язано провести відповідну перебудову самовільної добудови до належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 до розмірів 2,0 х 2,5 м у відповідності до рішення Виконавчого комітету Уманської міської ради № 212 від 13 квітня 2006 року. Проте відповідачем вказане рішення суду не виконано.
З огляду на вказане, оскільки відповідач ОСОБА_1 свідомо відмовляється здійснити перебудову незаконної добудови, ОСОБА_2 просила суд зобов`язати його усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні належною їй квартирою АДРЕСА_5 шляхом знесення самовільної прибудови до квартири АДРЕСА_1 розміром 3,3 х 3,0 м. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що житловий будинок АДРЕСА_2 трьох поверховий, 9-ти квартирний, збудований до 1917 року, за термінами експлуатації будинку фізичний знос основних конструктивних елементів становить 62% - незадовільний. З досліджених судом Висновків зацікавлених організацій вбачається, що знесення самочинних прибудов до квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_7 призведе до часткової руйнації будинку, чим буде порушено право інших мешканців будинку, які не є сторонами по справі, на житло, гарантоване Конституцією України.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із недоведеності порушення його прав, оскільки судом встановлено, що силами та коштами мешканців кв. АДРЕСА_4 та АДРЕСА_7 виконано благоустрій проходу до квартири АДРЕСА_8 (сім`ї ОСОБА_9 ), а також виконаний організований водовідвід дощових та талих вод з покрівель на АДРЕСА_2 .
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не надала суду достатніх доказів того, що ОСОБА_1 чинить їй перешкоди у користуванні прибудовою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 вересня 2022 року залишено без змін.
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову ОСОБА_1, апеляційний суд виходив з того, що позивачем ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи не було доведено порушення своїх прав спірним будівництвом, а саме: що саме безпосередньо через добудову відповідачів, а не через добудову самого ОСОБА_1 стічні води збираються біля порогу позивача, як і не доведено самого факту, що стічні води збираються біля порогу його квартири, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які акти (голови ОСББ, правління будинку, тощо) про той факт, що біля порогу ОСОБА_1 збираються стічні води.
Рішення суду першої інстанції оскаржувалося в апеляційному порядку лише в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, а тому в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції не перевірялося та не переглядалося відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 вересня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.
Підставою касаційного оскарження заявники зазначають порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17-ц, провадження № 61-39346св18, від 20 березня 2019 року у справі № 202/3520/16-ц, провадження № 61-16770св18, від 19 січня 2022 року у справі № 201/5625/17, провадження № 61-6193св21, у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що факт відмови відповідачів від проведення перебудови самовільних споруд є доведеним, оскільки ґрунтується на преюдиційних фактах, зокрема, підтверджується вироком Уманського міськрайонного суду від 10 квітня 2015 року, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого статтею 382 КК України (невиконання судового рішення).
При цьому, частиною сьомою статті 376 ЦК України передбачено, що якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Крім того зазначав, що висновки судів попередніх інстанцій, зокрема щодо можливості руйнації всього будинку, зроблені без відповідних експертних висновків, а тому такі є припущеннями, що суперечить положенням частини шостої статті 81 ЦПК України.
Оскільки рішення суду першої інстанції було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції тільки в частині вирішення первісного позову
ОСОБА_1, і тільки в цій частині оскаржується до суду касаційної інстанції, тому в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряються відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що проведені ними добудови були дозволені Уманською міською радою, але були проведені із збільшенням мінімальних розмірів в результаті неможливості побудувати капітальну споруду замість дерев`яної таких самих розмірів, як була дерев`яна, що призвело б до порушення будівельних норм. Дані добудови та всі будівельні роботи лише поліпшили стан житлового будинку та вберегли його від руйнації. Під час проведення будівельних робіт ними були дотримані будівельні, архітектурні, санітарні та екологічні норми. Вважають, що рішення судів попередніх інстанцій є законними, обґрунтованими та такими, що не містять порушень норм матеріального чи процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири № 10177 від 23 грудня
2006 року.
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_5 на підставі договору дарування квартири № 2-168 від 20 січня 1997 року.
Квартира АДРЕСА_6 на праві приватної спільної часткової власності - 1/5 частка, належить ОСОБА_4 .
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області під час розгляду справи № 2-24-2008 від 16 травня 2008 року та справи № 2-1473-2009 від 21 грудня 2009 року встановлено, що рішенням Уманського міськвиконкому № 307 від 08 червня 2006 року ОСОБА_3 дозволено реконструкцію дерев`яної веранди на цегляну розміром 3,0 х 2,0 м.
У відповідності до рішення Уманського міськвиконкому № 212 від 13 квітня 2006 року ОСОБА_5 по АДРЕСА_9 дозволено реконструкцію існуючого приміщення до розмірів 2 х 2,5 м для обладнання санвузла.
Рішенням Уманського міськвиконкому № 132 від 09 березня 2006 року дозволено ОСОБА_6 в кв. АДРЕСА_6 реконструкцію дерев`яної веранди на цегляну до розмірів 3,8 х 1,5м для влаштування тамбура та санвузла.
В процесі реконструкції вказаних приміщень ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було допущено порушення державних будівельних норм та здійснено реконструкцію приміщень із збільшенням дозволених норм, а саме: ОСОБА_3 - 2,7 х 3,6 м; ОСОБА_1 - 3,3 х 3,0 м; ОСОБА_4 - 3,6 х 2,7 м.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2008 року зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перешкоджати
ОСОБА_1 в користуванні квартирою
АДРЕСА_1, для чого провести відповідну перебудову самовільної добудови до належної їм квартири відповідно до розмірів
3,0 х 2,0 м.
ОСОБА_1 зобов`язано не перешкоджати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користуванні кв. АДРЕСА_5, для чого провести відповідну перебудову самовільної добудови до належної їм квартири відповідно до розмірів 2,0 х 2,5 м.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22 березня 2010 року, зобов`язано ОСОБА_4 провести перебудову самовільної добудови до належної їй квартири АДРЕСА_6 відповідно до розмірів 3,8 х 1,5 м.
На виконання вказаних рішень Уманським міськрайонним судом Черкаської області було видано виконавчі листи.
У зв`язку з невиконанням рішень Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2008 року, 21 грудня 2009 року вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 квітня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого статтею 382 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2015 року до обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого статтею 382 КК України ОСОБА_3 було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психічного закладу із звичайним наглядом.
Судами також встановлено, що з моменту надання сторонам процесу дозволів на проведення реконструкції існуючих приміщень до своїх квартир по АДРЕСА_2 та до теперішнього часу ОСОБА_3,
ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 звертались до відповідних організацій міста з приводу відповідності вимогам законодавства України та державним будівельним нормам вказаних приміщень.
Так, 31 серпня 2007 року за № 1159 КП "ВЖ РЕУ-1" ОСОБА_6 видано довідку про те, що його веранда дерев`яної конструкції за адресою проживання: АДРЕСА_10, не придатна для подальшої експлуатації.
В Акті обстеження прибудови до житлової квартири
АДРЕСА_5 від 10 липня 2008 року № 15 ПП "Проектсервіс" зазначено, що добудова тамбура, санвузла, ванни до зазначеної житлової квартири АДРЕСА_4 поліпшить проживання мешканцям та буде відповідати вимогам державних будівельних норм: ДБН 360-92, В.2.2-15-2005, СанПІН 173-96, ДБН В.1.1-7-2002.
Згідно Акту комісії відділу житлового господарства від 02 листопада
2009 року встановлено, що станом на 30 жовтня 2009 року за кошти та силами ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 проведене влаштування твердого покриття (бетонування, замощення та прибудинкової території перед квартирою ОСОБА_1 ) з забезпеченням відводу дощової води; вихід від квартири ОСОБА_1 на АДРЕСА_2 з твердим покриттям забезпечено.
У відповідності до висновку № 1/У будівельно-технічного дослідження ТОВ "Контакт-сервіс" від 15 січня 2010 року вказано, що прибудова до кв. АДРЕСА_1, згідно даних Технічного паспорту є законною, а прибудови до кв. АДРЕСА_4 та АДРЕСА_7 перевищують дозволені розміри.
Із листа ПП "Інжпроект-2" № 6-02 від 08 лютого 2011 року, № 4/22
від 23 серпня 2011 року вбачається, що розбирання будівлі з метою її реконструкції можливе лише після ретельно розробленого проектного рішення, погодженого із зацікавленими службами, інакше, в результаті таких дій можуть настати непередбачувані наслідки для мешканців будинку.
Як вказано у листі ПП "Проектсервіс" № 77-11 від 13 жовтня 2011 року, адресованого старшому слідчому прокуратури м. Умані, детально описано ситуацію, яка склалася між мешканцями квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_8, АДРЕСА_6, з приводу їхніх прибудов до квартир, а саме зазначено, що першочергово рішення міськвиконкому приймались без детального розгляду даного питання.