Постанова
Іменем України
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 755/458/19
провадження № 61-11748св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_4, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року
у складі судді Яровенко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Білич І. М., Коцюрби О. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації, про припинення незаконних дій сусіда, приведення фасаду у первісний стан відповідно до технічної документації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації, про припинення незаконних дій сусіда та приведення фасаду у первісний стан відповідно до технічної документації.
З урахуванням заяви про зміну підстав позову ОСОБА_1 обґрунтовувала вимоги тим, що ОСОБА_2 є власником квартири
АДРЕСА_1, у якій із листопада 2018 року до червня
2019 року проводив ремонтні роботи по реконструкції квартири шляхом переведення її під нежитлове приміщення (офіс) з улаштуванням вхідної групи під вікнами квартири АДРЕСА_2, власником якої є позивач, без дотримання вимог законодавства щодо порядку виконання будівельних робіт та без урахування правил благоустрою, а також без згоди позивача та згоди інших співвласників спільного майна багатоквартирного будинку.
Фасадну стіну реконструйовано шляхом вибиття двох вікон та здійснено проломи під вікнами площею 8,4 кв. м, що призвело до руйнації та ослаблення фасадної стіни будинку АДРЕСА_3, тріщини між перекриттями в квартирі позивача та до загрози руйнування і обвалу четвертого під`їзду будинку. Крім того, ОСОБА_1 відчула погіршення самопочуття після пошкодження фасадної стіни та влаштування вхідної групи.
Пошкодження перекриття у квартирі позивача та фасадної стіни будинку є порушенням прав співвласників будинку, у зв`язку із чим позивач просила суд:
- зобов`язати ОСОБА_2 привести фасад квартири АДРЕСА_1, до первісного виду до початку реконструкції вищевказаної квартири під нежитлове приміщення (офіс) із влаштуванням вхідної групи;
- зобов`язати ОСОБА_2 до початку поновлення реконструкції вищевказаної квартири під нежитлове приміщення (офіс) з улаштуванням вхідної групи виконати п. 4, 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, складеного Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01 листопада 2018 року № 1134 щодо реконструкції вищевказаної квартири під нежитлове приміщення (офіс) з улаштуванням вхідної групи.
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 постійно вчиняє дії, спрямовані на безпідставне втручання у право користування квартирою, перешкоджає проведенню ремонтних робіт по реконструкції належної йому квартири АДРЕСА_1, що порушує його права як законного власника нерухомого майна.
З огляду на зазначене, ОСОБА_2 просив суд зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди у доступі та користуванні квартирою
АДРЕСА_1 та іншими допоміжними приміщеннями загального користування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада
2020 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада
2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року у виді зобов`язання ОСОБА_2 не проводити будь-яких дій (будівельних робіт) по зміні фасадної частини зовнішньої стіни, встановлення окремої вхідної групи (зовнішніх сходів) у буд. АДРЕСА_3 зі сторони його власності (кв. АДРЕСА_4 ) та не проводити робіт по зміні цільового призначення вищевказаної квартири під нежитлове приміщення (офіс) до вирішення позову по суті.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року у виді заборони ОСОБА_3 проводити будь-які ремонтно-будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1, під нежитлове приміщення з улаштуванням вхідної групи до вирішення позову по суті.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог ОСОБА_1 .
Відсутні відомості щодо оскарження та скасування дозвільних документів, що надавали право ОСОБА_2 здійснювати як фактичне переведення спірної квартири у нежитлове приміщення, так і проводити будівельні роботи по реконструкції під нежитлове приміщення
із влаштування вхідної групи. Також не оскаржено декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та право власності ОСОБА_2
на реконструйований об`єкт, а тому суд не взяв до уваги доводи щодо незаконності виданих документів та, відповідно, незаконності проведеної на їхній підставі реконструкції квартири
АДРЕСА_1 .
У порушення статті 81 ЦПК України позивачем не подано до суду жодних достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження факту руйнації та ослаблення фасадної стіни будинку АДРЕСА_3, наявності тріщин між перекриттями квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 та обставин, що свідчили б про руйнацію під`їзду АДРЕСА_5 . Позивачем не надано доказів на підтвердження факту завдання шкоди майну багатоквартирного будинку як загалом, так і доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача ОСОБА_2 щодо здійснення реконструкції квартири АДРЕСА_4 та станом майна спільної сумісної власності мешканців багатоквартирного будинку.
Під час підготовчого провадження у справі учасникам роз`яснено порядок подання клопотання про проведення експертизи та проведення судової експертизи, проте позивач таким процесуальним правом не скористалася, наполягаючи на розгляді спору на підставі наданих доказів.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що на момент ухвалення рішення суду
ОСОБА_2 не є власником нежитлового приміщення і в судовому засіданні представник ОСОБА_2 фактично не підтримує позовну заяву, оскільки в зв`язку зі зміною власника позов є не актуальним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку в частині відмови в задоволенні первісного позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада
2021 року залишено без змін.
Переглядаючи справу в частині первісних позовних вимог, апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позову.
Рішення суб`єктів владних повноважень, які надавали ОСОБА_2 право проводити реконструкцію квартири під нежитлове приміщення
з наступним набуттям у власність, не оскаржено, відповідні дії не скасовано. Крім того, чинними є дії, пов`язані з реєстрацією ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення
АДРЕСА_1, в той час як після державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання
та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного чи незаконного в силу його узаконення.
Інші співвласники багатоквартирного будинку не уповноважували позивача звертатися з позовом за захистом їх інтересів, у зв`язку
з чим апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2, реконструюючи несучі, огороджувальні, несучо-огороджувальні конструкції будинку та його фасадну частину, припустився порушень прав всіх співвласників квартир житлового будинку АДРЕСА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У січні 2023 року справу № 755/458/19 передано до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається
на підстави оскарження, визначені пунктами 1, 4 частини другої статті
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно не встановлено обставин, що мають значення для справи, не досліджено доказів, зокрема, Містобудівні умови та обмеження від 01 листопада 2018 року № 1134 для проектування об`єкта будівництва - реконструкції квартири
АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (офіс) з улаштуванням вхідної групи. Поза увагою судів залишився факт невідповідності вимогам закону дозволу виконавчого органу Київської міської ради Департаменту містобудування та архітектури від 08 жовтня 2018 року № 18729/0/02-18.
Висновок судів не відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 17 лютого 2021 року у справі № 165/403/16-а, від 06 лютого 2018 року у справі № 2а-4383/10/1412 та від 23 жовтня
2018 року у справі № 728/2655/15-а, відповідно до якої для проведення перебудови та переобладнання житлових приміщень у нежитлові власники таких приміщень зобов`язані отримати згоду власників суміжних приміщень.
Доводи інших учасників справи
У січні 2023 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
У лютому 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить суд відмовити в задоволенні касаційної скарг ОСОБА_1 та залишити без змін оскаржувані судові рішення.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, які спрямовані на переоцінку доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Крім того, вказані постанови Верховного Суду, на правову позицію яких посилається у касаційній скарзі ОСОБА_1, не є релевантними до спірних правовідносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири
АДРЕСА_6 .
Власником квартири АДРЕСА_1 був ОСОБА_2, який здійснив реконструкцію належної йому квартири під нежитлове приміщення (офіс).
Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 08 жовтня 2018 року ОСОБА_2 надано дозвіл на переведення житлового приміщення (квартири) у нежитлове без визначення його функціонального призначення (використання) за адресою: АДРЕСА_7, за умови виконання ним, у тому числі таких пунктів: при зміні функціонального призначення об`єкта нерухомого майна отримати вихідні дані для проектування, у разі здійснення реконструкції або реставрації; розробити погодити та затвердити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію; роботи виконати відповідно до правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року
№ 1051/1051 (а. с. 22, 23 т. 3). Указаний дозвіл не скасовано, законність
в установленому порядку не оскаржено.
Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 01 листопада 2018 року № 1134 затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - реконструкції квартири АДРЕСА_4 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи (а. с. 24-28 т. 3). Зазначені Містобудівні умови та обмеження були чинними протягом здійснення реконструкції спірного обʼєкта, в установленому порядку їх не оскаржено та не скасовано.
Відповідно до експертного будівельно-технічного дослідження
від 27 грудня 2018 року № 218-193, проведеного ВФ "Науктехпроект"
на звернення ОСОБА_2 із метою встановлення можливості розширення віконних отворів у зовнішній несучій стіні вбудованого приміщення № 52 першого поверху в житловому будинку
АДРЕСА_3, встановлено, що розширення трьох віконних отворів за рахунок демонтажу підвіконних частин зовнішньої стіни вбудованого приміщення № 52 технічно можливо без підсилення цих отворів, таке технічне рішення не змінює конструктивну схему будівлі та не знижує несучу здатність несучих стін та будівлі в цілому (а. с. 29-33 т. 3, 174-179 т. 2).
ОСОБА_5 звернувся до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва з повідомленням про початок виконання будівельних робіт - реконструкцію квартири
АДРЕСА_1 (а. с. 35-38 т. 3). Зазначений дозвіл зберігає свою чинність, доказів оскарження або скасування такого дозволу жодним учасником справи не надано.
Подана декларація 22 березня 2019 року внесена до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Згідно з даними Декларації про готовність до експлуатації об`єкта,
що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів
із незначними наслідками (СС1), зареєстрованої 06 червня 2019 року
за № 073/09/01-Б-0606/9 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), встановлено, що таким об`єктом є реконструкція квартири
АДРЕСА_1 . Відповідно до змісту декларації, окрім іншого, зазначено відповідальну особу за проведені роботи по реконструкції приміщення та генерального проектувальника - ТОВ "ЄС "Інжиніринг", а також документом, який надавав право на виконання будівельних робіт, вказано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстроване Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю 26 березня 2019 року за
№ КВ 061190850632 та початком будівництва - 27 березня 2019 року,
а закінчення - 30 травня 2019 року.
Указаною Декларацією будівельний об`єкт - нежитлове приміщення № 52 (офісне приміщення) визнано закінченим будівництвом та готовим до експлуатації (а. с. 216-222 т. 2).
Декларація про готовність об`єкта до експлуатації 11 червня 2019 року за № КВ141191621593 була внесена до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, на підставі чого ОСОБА_2
у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 52, загальною площею 28,0 кв. м, обладнане вхідною групою літ "А", площею 6,4 кв. м.
На підставі договору купівлі-продажу від 14 липня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Ковіною І. В., нежитлове приміщення № 52
у буд. АДРЕСА_3 після завершення реконструкції
та прийняття в експлуатацію, ОСОБА_5 відчужено на користь ОСОБА_3 . Відповідний запис про право власності ОСОБА_3
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було здійснено
14 липня 2020 року (а. с. 39 т. 3).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, викладені у відзивах, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.