1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

15 березня 2023 року

м. Київ

справа № 947/12999/20

провадження № 61-11256св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба",

третя особа - Професійна спілка працівників Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2020 року у складі судді Калашнікової О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" (далі: КП "Морська пошуково-рятувальна служба", КП "МПРС"), третя особа - Професійна спілка працівників Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба", про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що наказом директора КП "Морська пошуково-рятувальна служба" від 06 липня 2016 року № 177-к він був прийнятий на роботу на посаду начальника філії "Чорноморська філія" КП "МПРС". Зауважень по роботі не мав. Наказом КП "МПРС" від 18 лютого 2020 року № 123-н "Про припинення діяльності філії "Чорноморська філія" казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" наказано попередити персонально під підпис працівників філії про їх вивільнення у зв`язку з ліквідацією філії та забезпечити дотримання їх соціальних гарантів згідно з вимогами законодавства про працю; підставою прийняття наказу зазначено мету оптимізації фінансової та економічної діяльності через зміни в організації виробництва і праці підприємства.

18 лютого 2020 року йому вручене попередження про вивільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України згідно з наказом від 18 лютого 2020 року № 123-н.

21 квітня 2020 року наказом КП "МПРС" № 221-к його звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату працівників відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та видано трудову книжку.

Посилаючись на те, що його звільнення з посади начальника філії "Чорноморська філія" КП "МПРС" на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України було проведено без дотримання порядку, встановленого КЗпП України та порушенням норм трудового законодавства, внаслідок чого видано незаконний наказ про його звільнення, ОСОБА_1, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ директора КП "Морська пошуково-рятувальна служба" від 21 квітня 2020 року № 221-к про звільнення його з посади начальника філії "Чорноморська філія" КП "Морська пошуково-рятувальна служба";

- поновити його на посаді начальника філії "Чорноморська філія" КП "Морська пошуково-рятувальна служба" з 22 квітня 2020 року;

- стягнути з КП "Морська пошуково-рятувальна служба" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 квітня 2020 року по день поновлення на роботі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ КП "Морська рятувальна-пошукова служба" від 21 квітня 2020 року № 221-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника філії "Чорноморська філія КП "Морська пошуково-рятувальна служба".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника філії "Чорноморська філія КП "Морська пошуково-рятувальна служба" з 22 квітня 2020 року.

Стягнуто з КП "Морська пошуково-рятувальна служба" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 172 709,92 грн (без урахування податків та зборів).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 27 066,48 грн звернуто до негайного виконання.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач порушив вимоги закону при звільненні позивача за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, оскільки не використав усіх можливостей по забезпеченню його роботою, не запропонувавши усіх наявних вакантних посад, які були наявними, і на яких позивач міг би працювати.

Крім того, суд вказав, що у період з 18 лютого 2020 року до 21 квітня 2020 року не відбулося фактичного скорочення штату у КП "МПРС".

Оскільки позивачем доведено незаконність його звільнення, то з роботодавця підлягає стягненню середній заробіток за час його вимушеного прогулу.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року апеляційну скаргу КП "Морська пошуково-рятувальна служба" задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2020 року змінено у мотивувальній частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками районного суду про те, що підприємство в порушення частини третьої статті 49-2 КЗпП Українине запропонувало позивачу всіх вакантних посад, проте висновок суду першої інстанції в частині того, що у період з 18 лютого 2020 року до 21 квітня 2020 року фактичне скорочення штату на КП "МПРС" було відсутнім, є помилковим.

Суд вказав, що право визначати штат і численність працівників належить лише власнику чи уповноваженому ним органу. Суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення штату чи чисельності працівників), але не вправі обговорювати питання про доцільність змін, скорочення чисельності чи штату працівників. Власник, на свій розсуд, має право чисельність працівників певного фаху і кваліфікації, чисельність одних посад зменшити, здійснити збільшення працівників, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, чисельність інших посад, при цьому додержуючись правила щодо переведення звільнених працівників на іншу роботу за наявності вакантних робочих місць (посад) і за їх згодою.

Крім того, суд вважав, що роботодавцем порушено порядок звільнення працівника через неотримання попередньої згоди профспілкової організації, чим порушено вимоги статті 43 КЗпП України.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком районного суду щодо стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2022 року до Верховного Суду, КП "Морська пошуково-рятувальна служба", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкових висновків про те, що підприємство належно не виконало свого обов`язку з працевлаштування позивача, оскільки йому були запропоновані вакантні посади 17 квітня 2020 року, а звільнено його було тільки 21 квітня 2020 року, що вважає належним виконанням вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України, посилаючись на відповідну постанову Верховного Суду.

Крім того, суди не врахували, що вакантна посада програміста, на яку позивач погодився, не відповідала його освіті та кваліфікації, а від інших він відмовився.

Крім того, суди надали неправильну правову оцінку наявним у справі доказам.

Суд апеляційної інстанції не врахував норми статті 43-1 КЗпП України про те, що звільнення керівника підрозділу можливе без попередньої згоди профспілкової організації.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Степанишина А. С., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи, що її доводи є безпідставними, оскільки звільнення було проведено без дотримання норм КЗпП України. Вказує, що ОСОБА_1 не пропонувалися всі вакантні посади з дати попередження про вивільнення до дати звільнення. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Крім того, заявник просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн та суді касаційної інстанції у розмірі 13 000 грн..

Доводи особи, яка подала заперечення на відзив на касаційну скаргу

У березні 2023 року КП "Морська пошуково-рятувальна служба" подало до Верховного Суду заперечення, в яких вказує про те, що заявлені вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, є безпідставними та недоведеними.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

09 січня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 з 07 липня 2016 року працював на посаді начальника філії "Чорноморська філія" Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" на підставі наказу керівника підприємства від 06 липня 2016 року № 177-к.

18 лютого 2020 року директор КП "МПРС" видав наказ № 123-н "Про припинення діяльності філії "Чорноморська філія" КП "Морська пошуково-рятувальна служба". Як зазначено в наказі "…з метою оптимізації фінансової та економічної діяльності, у зв`язку із змінами організації виробництва і праці казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба".

18 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримав письмове попередження про звільнення з посади з підстав, визначених пунктом 1 частин першої статті 40 КЗпП України.

21 квітня 2020 року наказом керівника КП "МПРС" № 221-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника філії "Чорноморська філія" КП "МПРС" у зв`язку з "ліквідацією філії "Чорноморська філія" казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України".

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень КП "Морська пошуково-рятувальна служба" вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 363/3249/19-ц, від 25 лютого 2021 року у справі № 303/1464/20 (провадження № 61-14966св20), від 06 жовтня 2021 року у справі № 305/1001/18 та від 14 червня 2022 року у справі № 465/7570/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга КП "Морська пошуково-рятувальна служба" задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту