Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 607/994/22
провадження № 61-1071св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство "Тернопільський радіозавод "Оріон",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Костів О. З., Міщій О. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Тернопільський радіозавод "Оріон" (далі - АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон") про стягнення коштів.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 30 червня 2016 року Прикарпатською універсальною товарною біржею в Тернопільській області проводився аукціон з продажу нерухомого майна, яке належало Публічному акціонерному товариству "Тернопільський радіозавод "Оріон" (далі - ПАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон"). За участь в аукціоні ОСОБА_1 сплатив реєстраційний внесок в розмірі 47,00 грн. Також позивач сплатив на рахунок Прикарпатської універсальної товарної біржі гарантійний внесок за участь в аукціоні у розмірі 49 700,00 грн.
Згідно з протоколом від 30 червня 2016 року № 7/2 переможцем аукціону став ОСОБА_1
22 липня 2016 року між ПАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого товариство продало та передало майно у спільну часткову власність ОСОБА_1, а позивач купив
і прийняв майно, а саме: частину будівлі, корпусу № 11, площею 115 кв. м, що становить 19/1000 часток від загальної площі будівлі, корпусу № 11, площею 6 096,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 1-6 кладова, площею 25,6 кв. м, 1-7 коридор, площею 8,1 кв. м, 1-8 кладова, площею 34, 9 кв. м, 2-29 кладова, площею 36,2 кв. м, 2-30 кладова, площею 13,2 кв. м; частину нежитлового приміщення, приміщення виробничого корпусу № 4, площею 14 кв. м, що становить 4/1000 часток від загальної площі нежитлового приміщення, приміщення виробничого корпусу № 4, площею 33 672,00 кв. м за адресою:
АДРЕСА_1, а саме частину технічного приміщення XXVI, площею 3 734,8 кв. м. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З. А. та зареєстрований
у реєстрі за № 2877.
Згідно з пунктом 2.1 зазначеного договору продаж вказаного нерухомого майна відповідно до протоколу аукціону з продажу майна ПАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" № 7/2 (дата проведення: 30 червня 2016 року, організатор: Прикарпатська універсальна товарна біржа в Тернопільській області) вчиняється за 497 000,00 грн, в тому числі ПДВ, з них: 49 700,00 грн сплачено як гарантійний внесок за участь в аукціоні на рахунок Прикарпатської універсальної товарної біржі в Тернопільській області, а 447 300,00 грн покупець зобов`язався сплатити до 31 липня 2016 року.
Відповідно до пункту 3.1 договору купівлі-продажу сторони погодили, що покупець зобов`язується перерахувати вказану в пункті 2.1 цього договору суму коштів на розрахунковий рахунок продавця № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 22607719.
25 липня 2016 року на виконання пункту 2.1 зазначеного договору позивач сплатив на користь відповідача 368 900,00 грн і додатково поніс витрати на суму 2 500,00 гривень у вигляді комісії за переказ готівки. 28 липня 2016 року ОСОБА_1 перерахував відповідачу залишок несплачених коштів за договором купівлі-продажу в розмірі 78 400,00 грн. Таким чином, у зв`язку із укладанням та виконанням умов договору купівлі-продажу від 22 липня 2016 року
ОСОБА_1 набув у власність частину нерухомого майна, сплативши відповідачу 497 000,00 грн.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2020 року у справі № 607/17123/19 позов AT "Тернопільський радіозавод "Оріон" до ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22 липня 2016 року, укладений між ПАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" і ОСОБА_1 .
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2021 року у справі № 607/17123/19 заяву AT "Тернопільський радіозавод "Оріон" задоволено. Припинено речове право ОСОБА_1 на придбане за вказаним договором нерухоме.
Таким чином, обидві сторони недійсного правочину здійснили його виконання, при цьому відповідач своє право на реституцію використав, його права приведено у стан, який існував до укладання та виконання договору купівлі-продажу.
На переконання ОСОБА_1, враховуючи положення частини першої статті 216 ЦК України, йому підлягає поверненню грошові кошти, сплачені ним відповідачу, у розмірі 497 000,00 грн.
ОСОБА_1 просив стягнути з АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" на його користь 497 000,00 грн отриманих коштів за правочином, який визнано недійсним.
У березні 2022 року АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" подало до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Позов мотивований тим, що на підставі судового рішення від 06 жовтня 2020 року, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22 липня 2016 року, укладений між ПАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" і ОСОБА_1, зареєстрований у реєстрі за №2877, та додаткового рішення від 13 вересня
2021 року, яким припинено право власності за ОСОБА_1 на відповідні приміщення, зокрема, частину будівлі, корпусу № 11 та частину нежитлового приміщення, приміщення виробничого корпусу № 4, державний реєстратор вніс відповідні відомості до реєстру нерухомого майна.
26 листопада 2021 року AT "Тернопільський радіозавод "Оріон" звернулось до ОСОБА_1 з листом, в якому просили звільнити зайняті приміщенні, а саме: частину будівлі, корпусу № 11, площею 115,0 кв. м і частину нежитлового приміщення, приміщення виробничого корпусу № 4, площею 14,0 кв. м. На час звернення з позовом до суду ОСОБА_1 жодних дій не вчинив, відповідь на лист не надав. При цьому AT "Тернопільський радіозавод "Оріон" не має фактичного доступу до приміщень.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
ОСОБА_1 здавав в оренду вказані приміщення або міг це робити.
Усі приміщення та нерухоме майно, що належить AT "Тернопільський радіозавод "Оріон", які не задіяні у виробничих потребах здаються в оренду.
Таким чином, АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" вважав, що ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати товариству кошти за безпідставне збереження майна, а саме: частини будівлі, корпусу № 11, площею 115,0 кв. м, та частину нежитлового приміщення, приміщення виробничого корпусу № 4, площею
14,0 кв. м.
АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошові кошти за безпідставне збереження майна у сумі 430 724,72 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
19 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнено з АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" на користь ОСОБА_1 497 000,00 грн отриманих коштів за правочином, що визнаний недійсним.
Стягнено з АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" на користь ОСОБА_1 4 970,00 грн судового збору.
У задоволенні зустрічного позову АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що після того, як рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2020 року та додатковим рішенням цього ж суду від13 вересня 2021 року у справі
№ 607/17123/19 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22 липня
2016 року, укладений між ПАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон"
і ОСОБА_1, та припинено речове право ОСОБА_1 на спірне майно в останнього виникло право на повернення в порядку реституції сплачених за це майно коштів в розмірі 497 000,00 грн
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд послався на те, що ПАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 здавав в оренду спірне нерухоме майно не надано, як і доказів на підтвердження заявленої суми грошових коштів у розмірі 430 724,72 грн.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційну скаргу АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
19 липня 2022 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" про стягнення коштів та зустрічним позовом АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" до ОСОБА_1 про стягнення коштів закрито.
Роз`яснено ОСОБА_1 і АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон", що розгляд справи за їх позовами віднесено до юрисдикції господарського суду.
Апеляційний суд виходив з того, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 28 жовтня 1999 року, номер запису 26460170000020921. Підприємницька діяльність ОСОБА_1 станом на час виникнення спірних правовідносин, дати звернення
з позовом до суду та на час ухвалення судами судових рішень не припинена.
АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" є юридичною особою. Таким чином, учасниками цієї справи є юридична особа, а також фізична особа-підприємець ОСОБА_1, які виступають у спірних правовідносинах як суб`єкти господарювання.
Спір у цій справі виник щодо об`єкта нерухомого майна, а саме: частину будівлі, корпусу № 11, площею 115 кв. м, що становить 19/1000 часток від загальної площі будівлі, корпусу № 11, площею 6 096,8 кв. м за адресою:
АДРЕСА_1 , а саме: 1-6 кладова, площею 25,6 кв. м, 1-7 коридор, площею
8,1 кв. м, 1-8 кладова, площею 34, 9 кв. м, 2-29 кладова, площею 36, 2 кв. м,
2-30 кладова, площею 13,2 кв. м; частину нежитлового приміщення, приміщення виробничого корпусу № 4, площею 14 кв. м, що становить 4/1000 часток від загальної площі нежитлового приміщення, приміщення виробничого корпусу № 4, площею 33 672,00 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , а саме частину технічного приміщення XXVI, площею 3 734,8 кв. м, які ОСОБА_1 придбав маючи статус фізичної особи-підприємця для здійснення підприємницької діяльності згідно з договором купівлі-продажу від 22 липня 2016 року, укладеним між ПАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" і ОСОБА_1, який визнано недійсним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2020 року у справі №607/17123/19.
За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив висновок, що правовідносини, які виникли між сторонами, є господарсько-правовими, оскільки спір виник між АТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як суб`єктами господарювання.
Апеляційний суд вказав, що, оскільки суд першої інстанції не встановив правову природу спірних правовідносин, які виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушив норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи, та розглянув у порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, ухвалене ним рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Крім того, суд апеляційної інстанції відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснив позивачам, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, та право протягом десяти днів з дня отримання постанови апеляційного суду звернутися до суду з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Аргументи учасників справи
У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Черніцький І. Р. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про застосування наслідків недійсності правочину, який був визнаний недійсним судом загальної юрисдикції. Під час укладення договору купівлі-продажу та виконання його умов ОСОБА_1 діяв як фізична особа, про наявність статусу суб`єкта господарювання у договорі купівлі-продажу та розрахункових документах (квитанціях та платіжних дорученнях) не зазначав. Після укладення вказаного договору ОСОБА_1 не використовував спірні приміщення у своїй підприємницькій діяльності чи для досягнення цілей підприємницької діяльності;
фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах. Таким чином, сама лише наявність в покупця статусу фізичної особи-підприємця, не свідчить про те, що, укладаючи договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був визнаний недійсним під час розгляду справи в порядку цивільного судочинства, ОСОБА_1 діяв саме в такому статусі;