Постанова
Іменем України
22 березня 2023 року
місто Київ
справа № 741/713/20
провадження № 61-10128св22
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Макіївська об`єднана територіальна громада в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у червні 2020 року звернулася до суду з позовом до Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , у якому просила визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальної контори або приватного нотаріуса Носівського нотаріального округу заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, тривалістю у три місяці.
Позивач обґрунтовувала свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3, який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Після його смерті залишилась спадщина, яка складається із земельної ділянки, площею 5, 20 га, що розташована на території Степовохутірської сільської ради з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На час смерті батько проживав із своєю матір`ю ОСОБА_4, яка відмовилася від спадкування після смерті сина, бажаючи, щоб спадщину прийняла позивач. У 2017 році ОСОБА_4 померла.
У ОСОБА_3 є рідний брат ОСОБА_2, який на спадщину не претендує.
Зазначила, що поважними причинами пропуску строку прийняття спадщини є те, що протягом строку для прийняття спадщини вона мала вагітність, яка була ускладнена різними хворобами, через що не могла пересуватись, неодноразово перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина, проте пологи пройшли із ускладненнями і їй була проведена операція. Проживала одна, має статус матері одиначки.
Стислий виклад заперечень відповідачів
Макіївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, яка залучена до участі у справі внаслідок заміни неналежного відповідача - Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області - на належного, позов визнала, просила його задовольнити.
ОСОБА_2 позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що лише неналежний стан здоров`я в незначний період не можна ототожнювати із терміном "тривала хвороба". Звернув увагу, що позивач не надала обґрунтовану постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Заява ОСОБА_4 про відмову від обов`язкової частки у спадщині не може мати юридичних наслідків, оскільки така заява може мати місце лише у випадку спадкування за заповітом. Після смерті ОСОБА_3 його мати ОСОБА_4 не відмовлялася від усієї спадщини, відповідної заяви не писала.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 24 травня 2022 року Носівський районний суд Чернігівської області відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виснував, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не є поважними, тобто такими, що були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, а тому у задоволенні позову потрібно відмовити.
Постановою від 07 вересня 2022 року Чернігівський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2022 року скасував, постановив нове рішення.
Суд задовольнив позов ОСОБА_1, визначив ОСОБА_1 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тривалістю у три місяці.
Відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відмовляючи у задоволенні позову до ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції зазначив, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки його мати ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 . Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини після смерті свого сина ОСОБА_3, про що свідчить подана нею заява від 03 березня 2015 року до органу місцевого самоврядування - Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області, яка зареєстрована в реєстрі та посвідчена посадовою особою, що відповідає положенням Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11 листопада 2011 року № 3306/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1298/20036.
Щодо доводів відповідача про те, що мати відмовилася тільки від обов`язкової частки у спадщині, а не від усієї спадщини, у зв`язку з чим вона прийняла спадщину та набула спадкових прав на спірну земельну ділянку, на яку претендує позивач, то суд апеляційної інстанції зауважив, що закон не передбачає відмови від прийняття частини спадщини, зокрема лише від обов`язкової частки (стаття 1268 ЦК України), а надає спадкоємцю право прийняти спадщину або не прийняти її в цілому.
Задовольняючи позов у частині вимог до територіальної громади, апеляційний суд виснував, що ОСОБА_1 довела свої позовні вимоги щодо поважності причин пропуску шестимісячного строку для звернення до нотаріуса, відповідач позов визнав і визнання позову не суперечить закону та не порушує права й інтереси інших осіб.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 10 жовтня 2022 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року, залишити в силі рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2022 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник, наполягаючи на тому, що оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції ухвалив з неправильним застосуванням норм матеріального права, визначив як підстави касаційного оскарження цього судового рішення те, що:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 686/22510/19, згідно з якими поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Заявник зазначив, що поважних причин незвернення до нотаріуса у шестимісячний строк позивач не навела.
Також звернув увагу, що матеріали справи не містять постанови нотаріуса про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, що свідчить про передчасність відкриття провадження у справі.
Щодо заяви матері ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_3, то заявник стверджує, що ОСОБА_4 не відмовлялася від спадкування після смерті сина від всієї спадщини, а лише від обов`язкової частки, а тому вона прийняла спадщину. Додатково заявник наголошує, що таку заяву не було подано нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а тому немає жодних юридичних наслідків.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Макіївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області подала заяву, у якій висловила позицію, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а тому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.
Від ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 21 жовтня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
За правилами частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1, разом з ним на день смерті проживала та була зареєстрована його мати ОСОБА_4 (баба позивача).
За життя ОСОБА_3 на підставі державного акта про право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЧН № 032443, що виданий 22 січня 2003 року, на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 5, 20 га, що розташована на території Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішенням від 22 липня 2011 року у справі № 2-377/11 Носівський районний суд Чернігівської області позбавив ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася.
Мати спадкодавця ОСОБА_4 03 березня 2015 року подала заяву, що затверджена секретарем Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області та зареєстрована в реєстрі за № 9, про те, що вона відмовляється від прийняття обов`язкової частки у спадщині, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, на отримання свідоцтва про право на спадщину вона не претендує.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, спадщину після її смерті прийняв син ОСОБА_2 .
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 у шлюбі не перебуває. Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження відомості про батька дитини ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, записані відповідно до частини першої статті 135 СК України. Відповідно до довідки КЛПЗ "Ніжинський міський пологовий будинок" від 02 червня 2020 року № 8 вагітність ОСОБА_1 була ускладнена загрозою передчасних пологів та пологи 26 травня 2015 року пройшли з ускладненнями.
Право, застосоване судом
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.