Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 754/204/21
провадження № 61-1246св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Національної поліції у місті Києві, Управління Державної казначейської служби України у Деснянському районі міста Києва,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУ НП у місті Києві), Управління Державної казначейської служби України у Деснянському районі м. Києва про стягнення моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами.
Позовну заяву мотивовано тим, що 05 березня 2020 року дільничним офіцером поліції Деснянського управління поліції ГУ НП у місті Києві старшим лейтенантом Коутним П. В. було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 серії АПР18
№ 355328 про те, що 05 березня 2020 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, вчинив психологічне насильство щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3, 2011 року народження, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Вказував, що працівниками поліції Деснянського управління поліції ГУ НП
у місті Києві йому була завдано тілесних ушкоджень, після яких він був змушений знову додатково лікувати свій колінний суглоб для того, щоб зменшити больові відчуття, від яких він страждав.
13 травня 2020 року постановою Деснянського районного суду міста Києва в адміністративній справі № 754/4147/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня
2020 року у справі № 640/7584/20 визнано протиправним та скасовано терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 005408, складений 05 березня 2020 року дільничним офіцером поліції Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві старшим лейтенантом Коутним П. В.
Зазначав, що моральну шкоду йому завдано складенням протоколу про адміністративне правопорушення, неправомірним терміновим заборонним приписом, безпідставними заявами працівників поліції про затримання, встановлення фактичної заборони на побачення та спілкування з дочкою, ОСОБА_4, через що він зазнав страждань, при цьому він останній раз бачився із дочкою 17 січня 2020 року через те, що колишня дружина
ОСОБА_5 перешкоджала його побаченням з дочкою, тау зв`язку
з протиправною забороною зі сторони ОСОБА_5 користуватися житлом.
Також йому завдано моральну шкоду, принижено честь та гідність шляхом створення відповідачем у ОСОБА_4 негативного враження про батька, як про правопорушника, дії якого, начебто, направлені на завдання шкоди її життю та здоров`ю, і відповідно, життю та здоров`ю її матері ОСОБА_5 .
Вказував, що здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосовувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи були понесені особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 26 травня 2022 року у складі судді Гринчак О. І. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ НП у місті Києвіна користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивача двічі неправомірно притягнуто до відповідальності, зважаючи на строки тривалості провадження у справі про адміністративне правопорушення та
в адміністративній справі, враховуючи негативні наслідки позбавлення ОСОБА_1 можливості спілкуватися з дочкою та можливості користуватися власним житлом, перешкоджання у здійсненні права власності на квартиру, дотримуючись вимог розумності та справедливості,
з огляду на принцип диспозитивності, суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у сумі 200 000,00 грн.
Щодо витрат, пов`язаних із залученням експерта, суд вважав, що такі підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 8 000,00 грн.
Матеріалами справи підтверджуються витрати на правову допомогу у сумі
8 000,00 грн, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, суд вважав, що 3 200,00 грн буде співмірною сумою за надання адвокатських послуг, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року апеляційну скаргу ГУ НП у місті Києві задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 травня 2022 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що строк перебування ОСОБА_1 під судом (строк, протягом якого ОСОБА_1 підданий до адміністративної відповідальності) станом на час прийняття Деснянським районним судом міста Києва постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення становить 2 місяці та 8 днів. Мінімальний розмір моральної шкоди, згідно із вимогами статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", становить 13 400,00 грн.
Разом з тим, враховуючи фактичні обставини справи, тривалість моральних страждань, яких зазнав ОСОБА_1, та негативні наслідки, які настали для ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням його прав, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважав, за необхідне визначити розмір морального відшкодування у сумі 10 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду
від 12 грудня 2022 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 травня 2022 року.
Надходження справи до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 09 березня 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не встановив фактичних обставин справи, не дослідив усіх наданих доказів та не надав їм правової оцінки у сукупності, застосував формальний підхід до вирішення справи, не дослідив та не надав правової оцінки протиправному протоколу, терміновому заборонному припису поліції.
Також суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що тимчасовий заборонний припис та протокол про адміністративне правопорушення,
а також відкриття кримінальної справи було складено співробітниками поліції в той час, коли він знаходився у лікарні і йому надавали допомогу від отриманого фізичного ушкодження, завданого співробітниками поліції.
Суд апеляційної інстанції стягнув моральну шкоду у розмірі лише
10 000,00 грн, що є меншою навіть суми мінімального відшкодування
(13 400,00 грн), встановленого законодавством.
Апеляційний суд помилково відхилив висновок експерта - психолога ОСОБА_7 від 30 листопада 2020 року.
Апеляційний суд прийняв до розгляду апеляційну скаргу ГУ НП
у місті Києві, яка подана із пропуском строку на апеляційне оскарження без вимог його поновити.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 посилається на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 01 липня 2020 року у справі № 138/96/17 (провадження № 61-17718св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березня 2023 року Управління Державної казначейської служби України
у Деснянському районі міста Києва подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 березня 2020 року дільничним офіцером поліції Деснянського управління поліції ГУ НП у місті Києві старшим лейтенантом Коутним П. В. складено терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_1 серії АА № 005408, яким встановлено, що ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3, 2011 року народження. Зазначеним терміновим заборонним приписом щодо ОСОБА_6 вжито захід у виді зобов`язання залишити місце проживання і перебування постраждалої особи строком на 9 діб: з 16 год. 15 хв. 05 травня 2020 року до 16 год. 15 хв. 13 травня 2020 року.
Також 05 березня 2020 року дільничним офіцером поліції Деснянського управління поліції ГУ НП у місті Києві старшим лейтенантом Коутним П. В. було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, серія АПР18 № 355328, про те, що 05 березня 2020 року
об 11 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 вчинив психологічне насильство щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3, 2011 року народження, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 13 травня
2020 року у справі № 754/4147/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 05 червня
2020 року у справі № 640/7584/20 задоволено позов ОСОБА_1 до дільничного офіцера поліції Деснянського управління поліції ГУ НП у місті Києві старшого лейтенанта Коутного П. В., третя особа - ОСОБА_5,
в інтересах ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису. Визнано протиправним та скасовано терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА
№ 005408, складений 05 березня 2020 року дільничним офіцером поліції Деснянського управління поліції ГУ НП у місті Києві старшим лейтенантом Коутним П. В.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог