ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 920/167/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 (у складі колегії суддів: Чорногуз М.Г., (головуючий), Агрикова О.В., Мальченко А.О.)
та рішення Господарського суду Сумської області від 04.08.2022 (суддя Джепа Ю.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткінське підприємство "Харківенергоремонт"
про стягнення 7 746 488,63 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - Позивач, АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз") звернулося до Господарського суду Сумської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткінське підприємство "Харківенергоремонт" (далі - Відповідач, ТОВ "Шосткінське підприємство "Харківенергоремонт") про стягнення з Відповідача на свою користь 6 225 869,96 грн - основного боргу, 835 992,45 грн - інфляційних збитків, 84 766,09 грн - 3% річних та 599 860,13 грн - пені (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором розподілу природного газу (заява-приєднання від 01.01.2016 № 09420Y35ВGFP016) щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати за послуги з розподілу природного газу.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 920/167/22, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 6 225 869,96 грн - основного боргу, 835 992,45 грн - інфляційних збитків, 84 766,09 грн - 3% річних, 119 972,03 грн - пені. У частині стягнення 479 888,10 грн пені - відмовлено. Розстрочено виконання даного рішення та встановлено графік здійснення платежів.
2.2. Господарські суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими заявлені до стягнення суми. При цьому, посилаючись на приписи статей 233 Господарського кодексу України та 551 Цивільного кодексу України суди дійшли висновку про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені на 80 %.
2.3. Крім того, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та наміри Відповідача добровільно виконати рішення суду та погасити існуючу перед Позивачем заборгованість, що сприятиме ефективному виконанню судового рішення, місцевий господарський суд розстрочив виконання рішення суду на 4 місяці та встановив порядок сплати Відповідачем грошових коштів.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 479 888,10 грн та розстрочення виконання рішення суду. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в частині стягнення пені в сумі 479 888,10 грн та відмовити у розстроченні виконання рішення суду.
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №1522/18417/12-ц та від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №922/1010/16, від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 01.08.2019 у справі №922/2932/18, від 08.10.2019 у справі №922/2930/18, від 08.10.2019 у справі №923/142/19, від 09.10.2019 у справі №904/4083/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 24.06.2021 у справі №904/3177/20, від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та 03.09.2020 у справі №905/30/16.
3.3. Також, обґрунтовуючи підстави для подання касаційної скарги, заявник стверджує, що при розгляді цієї справи суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 01.01.2016 між сторонами укладений договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 09420Y35ВGFP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498.
4.2. За листопад 2021 року по грудень 2021 року Відповідачу надано послугу з розподілу природного газу (річна замовлена потужність) на загальну суму 7 725 869,96 грн, що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу.
4.3. Станом на 15.02.2022 Відповідачем сплачено заборгованість на суму 1 500 000,00 грн.
4.4. Згідно пункту 8.2 договору розподілу у разі порушення споживачем, що є непобутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
4.5. У зв`язку із невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором розподілу природного газу (заява-приєднання від 01.01.2016 №09420Y35ВGFP016) щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати за послуги з розподілу природного газу, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 6 225 869,96 грн - основного боргу, 835 992,45 грн - інфляційних збитків, 84 766,09 грн - 3% річних та 599 860,13 грн - пені.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
5.3. Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
5.4. Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
5.5. З аналізу наведених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки відповідача тощо.
5.6. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
5.7. Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України), а також принципах господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
5.8. При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.9. Як убачається з матеріалів справи, вирішуючи питання зменшення пені судами попередніх інстанцій надана оцінка відповідним аргументам і доказам сторін, враховано їх майновий стан, статус Відповідача, який здійснює свою діяльність, спрямовану на задоволення потреб населення, бюджетних установ та організацій, ступінь виконання Відповідачем своїх зобов`язань, відсутність доказів понесення Позивачем збитків внаслідок порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах.
5.10. За встановлених у цій справі обставин, при оцінці пропорційності застосованих до Відповідача заходів відповідальності також підлягають врахуванню обсяги застосування до нього таких заходів відповідальності, як стягнення 3 % річних, які є платою за користування коштами, несвоєчасно сплаченими боржником та інфляційних нарахувань, що є компенсацією за понесені збитки спричинені знеціненням грошових коштів.
5.11. Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, застосовуючи положення статей, якими передбачена можливість зменшення розміру штрафних санкцій, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази у сукупності визначив, що такі обставини є достатніми для зменшення заявленої до стягнення Позивачем пені.
5.12. Аналіз постанов Верховного Суду у справах №913/89/18, №916/65/18, №917/791/18, №922/2932/18, №922/2930/18, №923/142/19, №904/4083/18, №918/116/19, №915/2095/19, №918/289/19, №910/1199/19, №918/116/19, №913/89/18, №916/65/18, №917/791/18, №904/3177/20 на які посилається скаржник у касаційній скарзі, як в цілому, так і висновків зроблених в них свідчить, що основною ідеєю, на якій базуються як постанови, так і висновки, є те, що реалізуючи своє право на зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до положень статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, суди повинні виходити з фактичних обставин, встановлених у кожній справі на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким повинна надаватися оцінка згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто судами повинні досліджуватися конкретні обставини справи щодо ступеня виконання умов договорів, розміру заборгованості, майнового стану сторін тощо.
5.13. При цьому, наведені Позивачем у касаційній скарзі постанови Верховного Суду були прийняті за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у ній доказів), тобто вищезазначені справи і справа, яка переглядається є відмінними за істотними правовими ознаками, а наявні відмінності полягають переважно у сфері оцінки конкретних обставин та наявних у справах доказів.
5.14. В такий спосіб, доводи Скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків, які викладені у вищезазначених постановах Верховного Суду відхиляються судовою колегією, оскільки висновки судів про наявність підстав для зменшення розміру пені у справі №920/167/22 не суперечать наведеним висновкам Верховного Суду про те, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.