ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/3550/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Дерлі І. І.,
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом - Король І. О.,
відповідача-1 за первісним позовом - Деледивка С. Г.,
відповідача-2 за первісним позовом - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ЛОО"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 (судді: Тищенко А. І. - головуючий, Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбання"
до: 1. Приватного підприємства "ЛОО",
2. Головного управління Держгеокадастру у Київській області
про скасування державної реєстрації та запису про державну реєстрацію права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки
та за зустрічним позовом Приватного підприємства "ЛОО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбання"
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Надбання" (далі - ТОВ "Надбання", Позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "ЛОО" (далі - ПП "ЛОО", Відповідач-1) та Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Управління, Відповідач-2) у якому просило:
- скасувати державну реєстрацію та запис про державну реєстрацію права власності ПП "ЛОО" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3220883200:02:004:0015 (реєстраційний номер об`єкта 2228623932208, номер запису про право власності 39319476), яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Гірська сільська рада;
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що ПП "ЛОО" незаконно зареєструвало право власності на земельну ділянку площею 2 га, оскільки частина із вказаної земельної ділянки розміром 1 га була відчужена Закритому акціонерному товариству "Надбання" (далі - ЗАТ "Надбання"), правонаступником якого є Позивач, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.03.2007, укладеного між ЗАТ "Надбання" та Відповідачем-1.
1.3. У свою чергу, у січні 2021 року ПП "ЛОО" звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до ТОВ "Надбання" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.03.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., зареєстрованого в реєстрі за № 1263, укладеного між ПП "ЛОО" та ЗАТ "Надбання".
1.4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПП "ЛОО" не відчужувало на користь ЗАТ "Надбання", правонаступником якого є Позивач, земельну ділянку, а спірний правочин суперечить нормам статті 638 Цивільного кодексу України та статті 55 Закону України "Про нотаріат", що свідчить про наявність підстав для визнання його недійсним згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.09.2021 у справі №911/3550/20 відмовлено повністю у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог.
2.2. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що при укладенні договору купівлі-продажу від 27.03.2007 сторони в належній формі не досягли згоди з такої істотної умови договору як його предмет, а нотаріальне посвідчення та державна реєстрація не нівелює відповідного правового недоліку спірного правочину, у зв`язку з чим, на думку суду першої інстанції, даний договір є неукладеним, а отже, відсутні підстави для визнання його недійсним.
В частині первісних позовних вимог місцевий суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Надбання" не доведено наявності у нього прав і законних інтересів в розрізі заявлених позовних вимог, а відтак обставини порушення прав Позивача як власника спірної земельної ділянки, покладені в основу первісного позову, є безпідставними.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2021 у справі №911/3550/20. Первісний позов задоволено повністю. Скасовано державну реєстрацію права власності ПП "ЛОО" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3220883200:02:004:0015 (реєстраційний номер об`єкта 2228623932208, номер запису про право власності 39319476), яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада. Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
2.4. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до внесення змін у Земельний кодекс України щодо заборони відчуження частини земельної ділянки (тобто, до 01.05.2009) законодавством України не заборонялось власнику земельної ділянки продавати її частину, яка перебувала у його приватній власності. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторонами було узгоджено всі істотні умови спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки (зокрема його предмет), вказаний правочин укладено у письмовій формі, нотаріально посвідчено та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів, отже, він є укладеним і створює для сторін відповідні права та обов`язки, а Відповідачем-1 не доведено обставин недійсності зазначеного договору. При цьому апеляційний суд зазначив про відсутність підстав для застосування передбачених статтею 267 Цивільного кодексу України наслідків спливу строку позовної давності до вимог за зустрічним позовом, враховуючи відмову у задоволенні вказаного позову.
Що стосується первісного позову, то суд апеляційної інстанції виходив з того, що ПП "ЛОО" мало право зареєструвати за собою право власності лише на ту частину земельної ділянки, яка не була відчужена, оскільки право власності Відповідача-1 на іншу частину вказаної ділянки, що була відчужена, припинилось. Таким чином, державна реєстрація права власності за ПП "ЛОО" на спірну земельну ділянку у цілому (площею 2 га) порушує право власності Позивача на її частину (площею 1 га), придбану згідно з договором купівлі-продажу від 27.03.2007. Тому наявні підстави для скасування державної реєстрації права власності ПП "ЛОО" на спірну земельну ділянку площею 2 га. При цьому апеляційний суд зазначив, що оскільки наявність в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 2 га унеможливлює присвоєння кадастрового номеру Позивачу на земельну ділянку площею 1 га, яка є частиною вказаної ділянки та була придбана ЗАТ "Надбання" (правонаступником якого є ТОВ "Надбання") на підстав договору купівлі-продажу від 27.03.2007, вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі також є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі ПП "ЛОО" просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 16, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, статей 2, 4, 11, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 14, 15 Закону України "Про оренду землі", викладених в постановах від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 06.04.2021 у справі №915/1890/19, від 02.06.2021 у справі № 904/48/20, від 23.06.2020 у справі №906/516/19, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 08.05.2018 у справі №757/45133/15-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Надбання" просить залишити її без задоволення у повному обсязі, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
3.4. 13.02.2023 від ПП "ЛОО" надійшли додаткові пояснення, в яких Відповідач-1 просить задовольнити його касаційну скаргу, скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
3.5. У письмових поясненнях Позивач повторно просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення у повному обсязі, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
3.6. Від ПП "ЛОО" також надійшли додаткові пояснення, в яких Відповідач-1 повторно просить задовольнити його касаційну скаргу, скасувавши постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 та залишивши в силі рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2021 у цій справі.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "ЛОО" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі №911/3550/20 та призначено здійснити її розгляд у судовому засіданні 14.09.2022.
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду вказаної касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 911/3550/20 та призначено здійснити її розгляд 21.09.2022.
4.3. Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2022 зупинено провадження у справі №911/3550/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №914/2350/18(914/608/20) та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду. Зупинено дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 911/3550/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
4.4. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 поновлено провадження у справі №911/3550/20 та визначено дату судового засідання з розгляду касаційної скарги Приватного підприємства "ЛОО" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у зазначеній справі - 22.02.2023.
4.5. Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду наведеної касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 911/3550/20 та призначено здійснити її розгляд 15.03.2023.
4.6. Ураховуючи наведене, у тому числі зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №914/2350/18(914/608/20), справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
5. Обставини, встановлені судами
5.1. Господарськими судами встановлено, що 27.03.2007 між ЗАТ "Надбання" (покупець) та ПП "ЛОО" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1. якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність та зобов`язується оплатити наступну земельну ділянку:
- земельна ділянка площею 1 гектар, місце розташування якої визначається згідно з кадастровим планом, що є невід`ємною частиною цього договору, яка є частиною земельної ділянки площею 2 гектара кадастровий номер 3220883200:02:004:0015, що знаходиться в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області та належить продавцю на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 663140, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області 22.09.2006 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.09.2006 за № 5274, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010632300017;
- цільове призначення земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства;
- склад угідь - рілля.
Згідно з п. п. 9. - 13. договору додатком до нього є кадастровий план земельної ділянки, виготовлений ТОВ "Фірма "Лідо".
Земельна ділянка передається продавцем та приймається покупцем у момент укладення цього договору.
Цей договір є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку, що є предметом цього договору.
Право власності на земельну ділянку виникає у покупця на підставі цього договору, після одержання ним документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку - державного акта на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Цей договір вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
5.2. До позовної заяви Позивачем долучено копію вказаного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В. за реєстровим № 1263 разом з копією кадастрового плану.
5.3. Водночас, в матеріалах справи також наявні належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу та кадастрового плану з відміткою про посвідчення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В. від 27.03.2007 за реєстровим № 1263, які були надані на вимогу суду першої інстанції Київським державним нотаріальним архівом.
5.4. ТОВ "Надбання", яке створено шляхом перетворення ЗАТ "Надбання", є повним правонаступником прав і обов`язків останнього, в підтвердження чого Позивачем до позовної заяви додано копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.10.2014, а також статуту ТОВ "Надбання" (нова редакція).
5.5. Звертаючись з позовом до суду, ТОВ "Надбання" зазначило, що ПП "ЛОО" зареєструвало за собою право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3220883200:02:004:0015 (реєстраційний номер об`єкта 2228623932208, номер запису про право власності 39319476, дата державної реєстрації 17.11.2020), а підставою для такої реєстрації вказало договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.09.2006 за № 5274 та дублікат договору купівлі-продажу земельної ділянки, що має силу оригіналу, серія і номер 1-341, виданий 19.10.2020, видавник: Державний нотаріус Державного нотаріального архіву Гуль Л. О.
5.6. На підтвердження наведених обставин Позивачем надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №234769783 від 30.11.2020.
5.7. Вважаючи, що ПП "ЛОО" мало право зареєструвати право власності лише на ту частину земельної ділянки, яка не була відчужена, тобто вказана державна реєстрація є незаконною, а наявність в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 2 га унеможливлює присвоєння кадастрового номеру Позивачу на земельну ділянку площею 1 га, якає є частиною зазначеної земельної ділянки, ТОВ "Надбання" звернулося з цим позовом до суду.
5.8. У свою чергу ПП "ЛОО" також звернулося до суду із зустрічним позовом, вважаючи, що договір купівлі-продажу від 27.03.2007 є недійсним, у тому числі, оскільки у ньому не визначено предмет як істотну умову, а відтак у ТОВ "Надбання" за вказаним правочином не виникло права власності на земельну ділянку площею 1 га, яка є частиною земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 3220883200:02:004:0015.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
6.2. Перевіряючи висновки господарських судів попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначає, що провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2350/18(914/608/20), а тому колегія суддів відповідно до частини четвертої статті 300 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20).
6.3. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
6.4. Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
6.5. Відповідно до частин першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
6.6. Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, особа, звертаючись до суду, вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
6.7. Відповідно до положень частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
6.8. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
6.9. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.