ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/6044/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022
у справі № 904/6044/21
за позовом Селянського (фермерського) господарства "СТРІЛЕЦЬ"
до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1
про скасування наказу та скасування запису в державному реєстрі речового права
В С Т А Н О В И В:
Селянське (фермерське) господарство "СТРІЛЕЦЬ" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - Держгеокадастр, відповідач) про скасування наказу № 4-906/15-18-СГ від 26.03.20218 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" та запису про державну реєстрацію припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 1222386800:01:002:0298, площею 51га ОСОБА_2 на підставі державного акту на право постійного користування ДП від 27.10.1998.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 позов задоволений повністю.
05.05.2022 Держгеокадастр подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення з клопотаннями про відновлення строку на подання апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху. З огляду на не усунення відповідачем недоліків скарги ухвалою апеляційного суду від 30.06.2022 апеляційну скаргу Держгеокадастру повернуто відповідачу.
04.10.2022 до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Держгеокадастру, в якій просив скасувати рішення господарського суду, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 (колегія суддів: Іванова О.Г. - головуючий, Березкіна О.В., Дармін М.О.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Судове рішення мотивовано тим, що прокурором не доведено підстав для представництва інтересів держави в особі Держгеокадастру у даній справі.
Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду .
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що впродовж тривалого часу Держгеокадастром самостійно не вживалися заходи по оскарженню рішення місцевого господарського суду, зокрема відповідачем не було вчинено жодної процесуальної дії для виконання ухвали апеляційного суду від 25.05.2022 про залишення апеляційної скарги без руху. Вказані обставини свідчать про бездіяльність вказаного органу та неналежне здійснення ним повноважень щодо захисту інтересів держави. Отже, прокурор належним чином довів підстави для представництва інтересів держави в особі Держгеокадастру, тоді як апеляційний суд допустив порушення норм статей 4, 53, 55 ГПК України.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.02.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою та, зокрема надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 13.03.2023.
13.03.2023 до Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу без змін. Вказує на те, що Держгеокадастр реалізував свої процесуальні права під час розгляду справи в суді першої інстанції та скористався процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, тобто належним чином здійснював свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржувану ухвалу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина друга). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1, 2 частини третьої). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1- 3 частини четвертої).
Згідно з частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження бездіяльності Держгеокадастру прокурором надано: лист Дніпропетровської обласної прокуратури від 07.09.2022 № 15/1-922вих-22 з вимогою про надання Держгеокадастром інформації про вжиття заходів щодо оскарження рішення суду у справі № 904/6044/21 в апеляційному порядку; лист Держгеокадастру від 08.09.2022 № 10-4-0.62-3858/2-22, яким повідомлено Дніпропетровську обласну прокуратуру про подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 у цій справі, відмову у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, повернення апеляційної скарги внаслідок несплати судового збору та відсутність фінансування для цілей сплати судового збору; лист Дніпропетровської обласної прокуратури від 30.09.2022 з повідомленням відповідача про здійснення обласною прокуратурою представництва інтересів держави в особі Держгеокадастру шляхом апеляційного оскарження рішення господарського суду у цій справі.
Указані обставини, за твердженням прокурора, свідчать про бездіяльність Держгеокадастру щодо захисту порушених інтересів держави.
Апеляційний суд зазначив, що наведене не свідчить про те, що вказаний орган не здійснює та не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідною апеляційною скаргою, тобто прокурором не доведено неможливості та небажання відповідачем самостійного звернення до суду в інтересах держави та відповідно бездіяльності Держгеокадастру.
Верховний Суд погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
У розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).