У Х В А Л А
15 березня 2023року
м. Київ
Справа № 643/5369/16
Провадження № 11-28зва23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Чумаченко Т. А., Штелик С. П.,
перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі за її позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова (далі - УПФ) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправним рішення УПФ щодо відмови їй у перерахунку пенсії державного службовця згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів";
- зобов`язати УПФ провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 81 % заробітної плати державного службовця, на підставі довідки від 11 квітня 2016 року № 8010/30-04 з 1 квітня 2015 року у зв`язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з названою постановою уряду.
Московський районний суд міста Харкова, розглянувши справу в порядку скороченого провадження, постановою від 6 червня 2016 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним рішення УПФ щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця з 1 грудня 2015 року та зобов`язав відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 81 % заробітної плати державного службовця, з 1 квітня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року УПФ поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Московського районного суду міста Харкова від 6 червня 2016 року та відкрито апеляційне провадження у справі, за наслідками якого 22 лютого 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
17 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) із заявою (присвоєно номер 64516/17). Заявниця скаржилася за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), оскільки відкриття апеляційного провадження та скасування рішення, ухваленого на її користь, порушило принцип юридичної визначеності.
20 вересня 2022 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Завалій та інші проти України" (заяви № 23342/14, 42968/15, 1686/17, 64516/17; далі - Рішення), у якому зазначив, що вже встановлював порушення принципу юридичної визначеності за подібних обставин у рішеннях у справах "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, від 3 квітня 2008 року) та "Устименко проти України" (заява № 32053/13, від 29 жовтня 2015 року). І, беручи до уваги обставини заяв, Суд не вбачає підстав для іншого висновку в цій справі. Суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження.
Отже, за висновком Суду, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції щодо всіх заявників, у тому числі й щодо ОСОБА_1 .
Рішення набуло статусу остаточного 20 грудня 2022 року.
Ухвалення Судом Рішення, на думку ОСОБА_1, є підставою для перегляду й скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (про відмову в задоволенні позову) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме у зв`язку з установленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
Частиною третьою статті 365 КАС визначено, що заява про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 363 КАС заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, може бути подано особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.