ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 753/14633/18
провадження № 51-587км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018100020006707 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Фастівці Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2017 року за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2019 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Верховний Суд постановою від 05 листопада 2020 року скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та призначив новий розгляд у цьому суді.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Верховний Суд постановою від 10 листопада 2021 року скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та призначив новий розгляд у цьому суді.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Вирок місцевого суду скасовано, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 31 травня 2018 року приблизно о 02:00 на АДРЕСА_2, умисно, таємно, за допомогою невстановлених предметів від`єднав від стіни будинку зовнішні елементи складових частин 3-х кондиціонерів та заволодів ними, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на суму 10 849 грн.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор указує на те, що висновки апеляційного суду про недоведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, є безпідставними і не ґрунтуються на зібраних у провадженні доказах. Стверджує, що судом апеляційної інстанції всупереч вимогам закону, не було прийнято до уваги, та визнано недопустимими докази - висновок спеціаліста від 25 липня 2018 року та протокол огляду місця події від 31 травня 2018 року. Зазначає про те, що суд визнаючи ці докази недопустимими не звернув уваги на те, що висновок спеціаліста є документом у якому було визначено вартість викраденого майна, при цьому визначення розміру вартості викраденого майна у даному випадку не потребувало спеціальних знань, а тому призначення експертизи було не обов`язковим. Також, видача ОСОБА_6 викрутки відбувалось не в умовах його фактичного затримання за підозрою у вчиненні злочину, а в умовах застосування до нього превентивного заходу. Наголошує, що суд апеляційної інстанції безпосередньо не дослідивши докази у провадженні, а саме протоколи слідчих експериментів визнав їх недопустимими, давши їм іншу оцінку ніж суд першої інстанції, що є порушенням вимог процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу та просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами,
які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При скасуванні чи зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено і в чому саме полягають ці порушення.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати вирок і закрити кримінальне провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Приймаючи рішення про скасування обвинувального вироку суду першої інстанції та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд апеляційної інстанції дотримався зазначених вимог.