Постанова
Іменем України
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 235/2890/20
провадження № 51-1817км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Донецького апеляційного суду від 18 січня 2022 року в кримінальному провадженні № 12020050410000811 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоторецького Красноармійського району Донецької області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2020 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
2. Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 10 квітня 2020 року приблизно о 09:00, знаходячись біля домоволодіння на АДРЕСА_1, під час конфлікту на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків із ОСОБА_7 умисно наніс їй один удар рукою в ліву тім`яно-потиличну частину голови, спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження.
3. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 19 січня 2021 року зазначений вирок стосовно ОСОБА_6 залишено без змін.
4. Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року вищевказану ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. Оскарженою ухвалою Донецького апеляційного суду від 18 січня 2022 року вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від
04 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_6 скасовано та закрито кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 в суді і вичерпанням можливості їх отримання.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
6. У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду стосовно ОСОБА_6 з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Мотивує тим, що суд безпідставно визнав недопустимими доказами постанову слідчого про призначення судово-медичної експертизи та висновок цієї експертизи лише з тих підстав, що, на думку ОСОБА_6, вони містять суперечності. Також не погоджується з висновком апеляційного суду про визнання доказів у кримінальному провадженні недопустимими через те, що наявна в матеріалах справи постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні не підписана керівником прокуратури. Вважає, що відсутність такого підпису на вказаній постанові не свідчить про відсутність факту призначення процесуальними керівниками прокурорів прокуратури ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також відсутність у них відповідних процесуальних повноважень, адже відомості про них були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), тоді як КПК не вимагає, щоб кожне рішення, яке приймається у зв`язку з розслідуванням справи, викладалось у формі постанови. Зауважує, що матеріали справи містять копію такої постанови, а її оригінал з підписом керівника прокуратури було надано стороною обвинувачення разом із запереченнями на апеляційну скаргу сторони захисту на вирок стосовно ОСОБА_6, однак суд апеляційної інстанції належної оцінки їй не надав.
Позиції інших учасників судового провадження
7. У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
8. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
9. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
11. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ст. 370 КПК України). Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
12. Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, тому, безумовно, повинна відповідати вимогам ст. 370 КПКУкраїни.
13. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
14. При постановленні оскарженої ухвали апеляційний суд вищевказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався .
15. Так, приймаючи рішення про скасування попередньої ухвали суду апеляційної інстанції від 19 січня 2021 року в цьому кримінальному провадженні, якою обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_6 було залишено без змін, Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2021 року з посиланням на правові висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2021 року (справа № 754/7061/15) зазначив, що за змістом статей 36, 37, 110 КПК України рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, обов`язково повинно прийматися у формі постанови, яка має міститися у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК України вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.