Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 203/4579/17
провадження № 61-4975св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Яковлєвим Юрієм Віталійовичем, на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2018 року
у складі судді Католякіна М. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В.,
Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3
в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов мотивований тим, що під час здійснення представницьких повноважень Дніпропетровська місцева прокуратура № 3 встановила факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади
м. Дніпра квартири
АДРЕСА_1 .
Прокурору стало відомо, що 18 квітня 2017 року заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ОСОБА_3 було визнано право власності на вказану квартиру в порядку набувальної давності.
06 червня 2017 року ОСОБА_2 уклав із ОСОБА_1 договір купівлі-продажу, за яким продав йому спірну квартиру.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня
2017 року заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2017 року скасовано, а ухвалою Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська від 14 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку набувальної давності залишено без розгляду.
Посилаючись на те, що спірне майно вибуло з володіння власника на підставі судового рішення, в подальшому скасованого як незаконне, позивач просив на підставі статті 388 ЦК України витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартиру
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1267015512101).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня
2018 року позовні вимоги задоволено.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Дніпропетровської області компенсацію судових витрат у сумі 1 600,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підстав їх обґрунтованості та доведеності, і зробив висновок, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння Дніпровської міської ради поза її волею.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня
2018 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
11 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від
03 грудня 2019 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга, з урахуванням уточненої редакції, мотивована тим, що ОСОБА_2 на час відчуження спірної квартири був законним її власником
і мав законні підстави нею володіти та розпоряджатися, оскільки рішення суду набрало законної сили. У свою чергу, ОСОБА_1 не знав і не міг знати, що судове рішення, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на спірну квартиру, згодом буде скасовано, а позов - залишено без розгляду. Заявник зазначає, що звернутись до суду з вимогою про витребування майна може тільки власник такого майна. Надані позивачем докази не підтверджують належність спірної квартири і будинку в цілому громаді м. Дніпра. Суди не встановили дійсного власника спірної квартири
Доводи інших учасників справи
03 березня 2021 року Дніпропетровська місцева прокуратура № 3 подала до Верховного Суду відзив, який мотивований тим, що оскаржувані судові рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає. Доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.
24 лютого 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі № 203/4579/17 за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Яковлєвим Ю. В., на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня
2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня
2019 року до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду
у касаційному порядку справи № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20) за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Першої Львівської державної нотаріальної контори про визнання спадщини відумерлою, визнання свідоцтва про право на спадщину і договору купівлі-продажу квартири недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 203/4579/17 за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Яковлєвим Ю. В., на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня
2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня
2019 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Будинок АДРЕСА_2
до 01 жовтня 1999 року перебував на балансі ВАТ "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд".
Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 21 жовтня 1999 року № 2341 будинок був переданий на баланс Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району
м. Дніпропетровська.
29 травня 2000 року Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації видало свідоцтво про право власності, згідно з яким власником будинку стала територіальна громада в особі Дніпропетровської міської ради.
18 квітня 2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у справі