1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

справа № 280/1010/19

адміністративне провадження № К/9901/26187/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №280/1010/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ "Гідроспецбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року (головуючий суддя Стрельнікова Н. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (головуючий суддя Білак С.В., судді: Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.),

УСТАНОВИВ:

ТОВ "ЗВ "Гідроспецбуд" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2018 №0018701402, №0018711402.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020, адміністративний позов задоволено частково.

Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2019, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі №280/1010/19 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу податкового органу.

До суду надійшла заява відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником.

Ухвалою суду від 20.03.2023 розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 21.03.2023.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні з урахуванням положень статті 343 КАС України.

Розглянувши заяву відповідача про заміну правонаступником, враховуючи приписи статті 52 КАС України, якою встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, - суд вбачає підстави заяву відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником задовольнити.

Верховний Суд, на підставі фактичних обставин справи, які сторонами не заперечуються, з`ясував наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Запорізькій області у період з 07.11.2018 по 13.11.2018 на підставі направлення від 07.11.2018 №2681, наказу від 25.10.2018 №3626 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ "Гідроспецбуд" з питань, що викладені в запереченнях на акт документальної планової виїзної перевірки від 11.09.2018 №535/08-01-14-02/30082302 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

У результаті проведеної перевірки складено акт від 20.11.2018 №717/08-01-14-02/30082302, в якому встановлені наступні порушення:

п.44.1, п.44.2 ст.44, р.ІІ пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, р. ІІІ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 2308141грн.;

п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 2ʼ 515ʼ 101грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 27.11.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0018701402, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3ʼ 143ʼ 876,25грн., з яких податкові зобов`язання 2ʼ 515ʼ 101грн. та 628775,25грн. штрафні санкції;

№0018711402 щодо збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2ʼ 838ʼ 273,25грн., з яких податкові зобов`язання 2308141грн. та 530132,25грн. штрафних санкцій.

В адміністративному порядку вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Не погоджуючись з прийнятими податковим органом рішеннями, Товариство звернулось до суду з позовом про їх скасування.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що Товариство не погоджується із спірними податковими повідомленнями-рішеннями та висновками контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Будторг-1", ПП "Промресурс-інструмент", ТОВ "Євровектор 2016". Як вважає позивач, податкових порушень ТОВ "ЗВ "ГІДРОСПЕЦБУД" не вчиняло, а висновки та факти, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що під час перевірки встановлено непідтвердження реальності постачання товару та надання послуг.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов частково. Визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.11.2018 №0018701402, №0018711402. Вимогу позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.

Задовольняючи позов суди виходили з того, що всупереч вимогам статей 9, 77 КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Як вважали суди, приймаючи податкові повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У свою чергу, позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган оскаржив їх у касаційному порядку. Як вказує відповідач, оскаржувані судові рішення винесені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статей 134, 135, 198 ПК України та норм процесуального права, зокрема: статей 72, 76, 90, 211, 242 КАС України. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач викладає обставини, встановлені актом перевірки. Як вважає відповідач, наданими позивачем документами не підтверджується реальність господарських операцій з контрагентами, а тому висновки акту перевірки та прийняті на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам податкового законодавства. Відповідач зазначає, що у ході проведеної перевірки виявлено відсутність здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентами, посилаючись на наявну податкову інформацію стосовно контрагентів та досліджені під час перевірки первинні документи. На думку відповідача, судами неналежно досліджені та оцінені докази, обставини справи встановлені неповно, що зумовило прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам законності та обґрунтованості. Відповідач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних правовідносин. На підставі викладеного, відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, з якого слідує, що Товариство вважає доводи податкового органу необґрунтованими, вказує, що зміст касаційної скарги фактично відтворює акт перевірки без аргументації або спростування наведених позивачем доводів. Як зазначає позивач, долучені до адміністративної справи первинні документи містять необхідну інформацію для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами. З урахуванням зазначеного, позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередньої інстанції - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та доводів відповідача, податковий орган вважав, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Будторг-1", ПП "Промресурс-інструмент", ТОВ "Євровектор 2016" оскільки відсутнє підтвердження джерела походження за відповідні періоди товарно-матеріальних цінностей та послуг, які документально оформлено ТОВ "ЗВ "Гідроспецбуд".

У цій справі судами встановлено, що між ТОВ "ЗВ "ГІДРОСПЕЦБУД" та ПП "Промресурс-інструмент" укладено наступні договори: на постачання дизельного палива від 01.11.2015 №011115, на постачання товарно-матеріальних цінностей від 01.09.2015 №0910915 (на постачання послуги "Проект виконання будівельних робіт").

Підпунктом 1.1. цього Договору на постачання дизельного палива від 01.11.2015 №011115 передбачено, що Постачальник зобов`язується на умовах встановлених цим Договором поставити, а покупець прийняти та сплатити дизельне пальне. Сплачене покупцем дизельне пальне залишається в резервуарах постачальника на відповідальному зберіганні до повної вибірки покупцем сплаченої партії.

Судами вказано, що позивачем надані первинні документи по взаємовідносинам ТОВ "ЗВ "ГІДРОСПЕЦБУД" та ПП "Промресурс-інструмент", а саме: прибуткові накладні, накладні про внутрішнє переміщення матеріалів, подорожні листи власних вантажних автомобілів, маршрутні листи вантажного автомобіля (разом із зазначенням кілометражу та витратами палива на постачання), приходні накладні, акти приймання-передачі дизельного пального, акти списання товару, звіти щодо витрат палива, рапорти про витрати дизельного пального, договори з контрагентами для виконання робіт на об`єктах яких використовувалося паливо. Здійснення поступових оплат в безготівковій формі підтверджується доданими до позову виписками з банківського рахунку.

На виконання договору на постачання товарно матеріальних цінностей від 01.09.2015 №0910915 (на постачання послуги "Проект виконання будівельних робіт") позивачем додані: акти звіряння, приходні ордери, оборотно-сальдові відомості, накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, маршрутні листи автомобіля, акти списання товару, накладні на внутрішнє переміщення матеріалу

Після підписання накладної на отримання будівельних матеріалів від контрагента позивачем оприбутковувався товар та у разі необхідності переміщувався на об`єкт виконання робіт власним транспортом.

Будівельні матеріали використовувалися позивачем для діяльності з виконання будівельних робіт да договорами №11/12/2014 від 23.12.2014 на виконання будівельних робіт між ТОВ "ЗВ "ГІДРОСПЕЦБУД" та ТОВ "Шахтспецстрой"; договором №051115 від 05.11.2015 між ТОВ "Центр Гідроізоляції і покрівлі" та ТОВ "ЗВ "ГІДРОСПЕЦБУД" на виконання робіт з реконструкції ущільнень температурних швів глухої греблі Дніпровської ГЕС-1 філії "Дніпровська ГЕС" ПАТ "Укргідроенерго".

Щодо отримання послуг із складання проекту будівельних робіт, то для проведення будівельних робіт на ПАТ "Запоріжсталь" за договором №20/2016/2431 від 20.08.2016 та робіт за договором підряду №280416 від 28.04.2016 на ТОВ "ЮРОКЕЙП ЮКРЕЙН І", між ТОВ "ЗВ "ГІДРОСПЕЦБУД" та ПП "ПРОМРЕСУРС-ІНСТРУМЕНТ" було укладено договір на складання проекту будівельних робіт з ПП "ПРОМРЕСУРС-ІНСТРУМЕНТ".


................
Перейти до повного тексту