ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/18192/18
адміністративне провадження № К/9901/30948/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №640/18192/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Путник" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року (головуючий суддя Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (головуючий суддя Файдюк В.В., судді: Земляна Г.В., Мєзєнцев Є.І.),
УСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Путник" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2018 року №0039271404.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, адміністративний позов задоволено.
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №640/18192/18 за касаційною скаргою податкового органу.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою суду від 20 березня 2023 року розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 21 березня 2023 року.
Верховний Суд, на підставі фактичних обставин справи, які сторонами не заперечуються, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Путник" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Промисловий Альянс Запоріжжя" за березень та квітень 2016 року.
За результатами перевірки складено акт від 21 червня 2018 року № 622/26-15-14-04-05/30675558 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за березень та квітень 2016 року на загальну суму 183675грн., в т.ч. за березень 2016 року у сумі 69450грн., за квітень 2016 року у сумі 114225грн.
Висновки перевірки мотивовані тим, що за спірними операціями між ПП "Путник" та ТОВ "Промисловий Альянс Запоріжжя" лише оформлювалися окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій та правомірність формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого було отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2018 року №0039271404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 229594,00грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 183675грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -45919,00грн.
За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення неправомірним, Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про його скасування. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПП "Путник" за результатами фінансово-господарських операцій з контрагентом ТОВ "Промисловий Альянс Запоріжжя" правомірно сформувало витрати і податковий кредит, що підтверджується належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги операцій, та які були надані до перевірки, при цьому, чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку права на податковий кредит та права на формування витрат від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення. Суди посилались на те, що матеріалами справи підтверджено виконання сторонами правочинів, укладених між позивачем та контрагентом, контролюючим органом не обґрунтовано, що господарські зобов`язання не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені сторонами.
Вважаючи рішення судів попередніх інстанцій такими, що прийняті без врахування фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що додані до перевірки документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту в розумінні приписів податкового законодавства. Відповідач вказує, що в ході проведеної перевірки встановлено відсутність здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентом. Податковий орган зазначає, що надані рахунки-фактури та видаткові накладні виписані з порушенням встановленого порядку, оскільки в них відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; не зазначені довіреності, згідно яких здійснювалося отримання товару та реквізити відповідальної особи отримання товару, не зазначено даних особи, яка прийняла товар (вантажоодержувач). Відповідач вказує на наявність кримінального провадження та зазначає, що під час допиту засновників, директорів та бухгалтерів 13 СГ, серед яких, у тому числі, ТОВ "Промисловий Альянс Запоріжжя", встановлено, що ОСОБА_1 спростовує факт проведення вказаними підприємствами фінансово-господарської діяльності і підтверджує реєстрацію вказаних підприємств лише за грошову винагороду без мети проведення фінансово-господарських операцій. Крім того, вироком у справі №335/1232/16-к встановлено перереєстрацію ТОВ "Промисловий Альянс Запоріжжя" на підставну особу з метою прикриття незаконної діяльності; особи щодо яких винесено вирок, для відведення від себе підозри, залучили ОСОБА_1, якій за грошову винагороду запропонували стати засновником, директором та бухгалтером ТОВ "Промисловий Альянс Запоріжжя", без мети реального проведення господарської діяльності. Відповідач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних правовідносин, де Суд вказував за яких обставин господарську операцію можна визнавати такою, яка здійснена для отримання необґрунтованої податкової вигоди. На підставі викладеного, відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Натомість, позивач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про фактичне виконання правочинів, укладених між позивачем та контрагентом, яке підтверджується наданими суду належними та допустимими доказами. Позивач вказує, що кримінальні провадження та свідчення, а також вирок не можуть прийматися до увагу, враховуючи індивідуальну відповідальність платника. Відтак, позивач наполягає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому підстав для їх скасування не вбачається.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі статтею 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Визначальною ознакою господарської операції взагалі, і для цілей податкового обліку зокрема, є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків.
Формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презюмується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає принципу превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Водночас, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та право на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий не доведе зворотне.
Згідно з нормою абзацу першого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 75 КАС України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків відтворив у фінансовому звіті суми витрат та/або задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене відповідає нормі частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судами попередніх інстанцій установлено, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Промисловий Альянс Запоріжжя".
Взаємовідносини позивача (далі - покупець) з контрагентом ТОВ "Промисловий Альянс Запоріжжя" (далі - постачальник) ґрунтувалися на Договорі поставки товару від 14.03.2016 №1403161 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору на умовах, що передбачені цим Договором постачальник зобов`язується передати покупцю у власність, а останній зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар (партію товару), асортимент, кількість, ціна якого встановлюється у накладних на товар, які являються невід`ємними частинами цього договору. Право власності на товар переходить в день відвантаження товару постачальником покупцю.
На підставі Договору були виписані, зокрема, такі документи: рахунки-фактури та видаткові накладні.
Відповідно до позиції контролюючого органу, надані рахунки-фактур, видаткові накладні виписані з порушенням встановленого порядку: відсутні посади осіб відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; у видаткових накладних від 22.04.2016 № ПА-0422-01, від 25.04.16 № ПА-0425-02 та від 27.04.2016 № ПА -0427-05 не зазначені довіреності, згідно з яких здійснювалося отримання товару та реквізити відповідальної особи отримання товару. У товарно-транспортних накладних від 22.04.2016 № ПА0000040, від 25.04.2016 № ПА-0000041 та від 27.04.2016 № ПА-0000042 не зазначено даних особи, яка прийняла товар (вантажоодержувач), що не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судами відхилено вказані доводи відповідача та зазначено, що останні спростовуються наданими позивачем до перевірки та до матеріалів справи первинними документами, які мають всі обов`язкові реквізити: найменування платника податків та його контрагента, назву документа, дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис, що дає змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи викладено, суди вважали, що наявні в матеріалах справи первинні документи є достатніми для підтвердження реальності вказаних господарських операцій ПП "Путник" та ТОВ "Промисловий Альянс Запоріжжя".