1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

справа № 820/622/17

касаційне провадження № К/9901/2035/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 (суддя - Панченко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 (головуючий суддя - Бершов Г.Є., судді - Катунов В.В., Ральченко І.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" до Харківського управління Офісу великих платників ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" (далі у тексті - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківського управління Офісу великих платників ДФС (далі у тексті - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2016 №0000314200.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариством не було порушено приписів чинного законодавства України стосовно подання звітності про контрольовані операції, а допущенні при складанні податкової звітності помилки самостійно виправленні платником шляхом подачі уточнюючої звітності до початку проведення перевірки, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 06.06.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017, адміністративний позов задовольнив повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки позивач самостійно задекларував контрольовані операції шляхом подання уточнюючого звіту до початку здійснення перевірки і з моменту подання такої уточнюючої інформації всі контрольовані операції у звіті задекларовані, у контролюючого органу відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Управління подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

На обґрунтування касаційної скарги, відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: положень підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, пункту 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи).

Скаржник зазначає, що позивач використав своє право на подання уточнюючого звіту про контрольовані операції, водночас такий звіт подано несвоєчасно, відтак фінансові санкції контролюючим органом застосовано до Товариства правомірно.

Вказані доводи касаційних скарг є аналогічними тим, які були викладені відповідачем у відзивах на позовну заяву та в апеляційній скарзі.

У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення і з встановленням яких він не погоджується.

Товариство надало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до нього фінансових санкцій за не включення до звіту про контрольовані операції за 2015 рік операцій по взаємовідносинам з "GLADWELL TRADING Ltd" (Республіка Кіпр) на загальну суму 12561527,36 грн та з "Alfa Trading LTD" (Малайзія) на загальну суму 8941901,46 грн, просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.03.2023 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 21.03.2023.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких мотивів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Управлінням проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань не включення до основного Звіту про контрольовані операції за 2015 рік інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції, за результатами якої складено акт від 15.08.2016 №65/28-09-42-10/33867056 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником положень підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України в частині повноти розкриття інформації у Звіті про контрольовані операції за 2015 рік, а саме: не включено контрольованих операцій по взаємовідносинам з "GLADWELL TRADING Ltd" (Республіка Кіпр) на загальну суму 12561527,36 грн; не включено контрольованих операцій по взаємовідносинам з "Alfa Trading LTD" (Малайзія) на загальну суму 8 941 901,46 грн.

На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 16.09.2016 №0000314200, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 215 034, 29 грн.

За наслідками адміністративного оскарження прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, рішеннями Офісу великих платників податків від 19.10.2016 №5841/10/28-10-10-4-33 та ДФС України від 25.01.2016 №1492/6/99-99-11-03-01-25, податкове повідомлення рішення від 16.09.2016 № 0000314200 залишено без змін, а скарги платника залишені без задоволення.

Підставою для застосування до платника штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки контролюючого органу про невключення Товариством до звіту про контрольовані операції платника за 2015 рік інформації про контрольовані операції з наведеними вище контрагентами позивача.

Судовими інстанціями також установлено, що Товариство у 2015 році здійснено експорт товарів в адресу нерезидента A.D.A. Flour Miling Limited (Кіпр) на загальну суму 5 777 718, 99 грн, на адресу нерезидента Joinstar Limited (OAE) на загальну суму 25 380 476, 88 грн OPTIMA TRADE LIMITED (OAE) на загальну суму 573 411, 44 грн, на адресу нерезидента "GLADWELL TRADING Ltd" (Республіка Кіпр) на загальну суму 12 561 527,43 грн та на адресу нерезидента "Alfa Trading LTD" (Малайзія) на загальну суму 8 941 901, 46 грн.

Платник 04.05.2016 подав до контролюючого органу звіт про контрольовані операції за 2015 рік з контрагентами A.D.A. Flour Miling Limited (Кіпр) на загальну суму 5 777 718, 99 грн, Joinstar Limited (OAE) на загальну суму 25 380 476, 88 грн, OPTIMA TRADE LIMITED (OAE) на загальну суму 573 411, 44 грн.

У подальшому позивачем 26.05.2016 на адресу відповідача направлено уточнені звітні дані про контрольовані операції за 2015 рік (звіт з позначкою "уточнюючий"), в який зазначено операції з контрагентами "Alfa Trading LTD" (Малайзія) на загальну суму 8 941 901, 46 грн та "GLADWELL TRADING Ltd" (Республіка Кіпр) на загальну суму 12 561 527, 43 грн. Зазначені обставини також відображені у акті перевірки та не спростовуються сторонами у справі.

Як вбачається із акту перевірки відповідач констатував порушення позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України в частині повноти розкриття інформації у Звіті про контрольовані операції за 2015 рік, а саме: не включено контрольованих операцій по взаємовідносинам з "GLADWELL TRADING Ltd" (Республіка Кіпр) на загальну суму 12 561 527, 36 грн; не включено контрольованих операцій по взаємовідносинам з "Alfa Trading LTD" (Малайзія) на загальну суму 8 941 901, 46 грн.

У зв`язку із чим, контролюючий орган, керуючись пунктом 120.3 статті 120 ПК України за неподання платником податків звіту про контрольовані операції застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 215 034, 29 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України визначено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.


................
Перейти до повного тексту