ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/4642/21
адміністративне провадження № К/990/33249/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 640/4642/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України, в особі Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України,
про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Войніканіс-Мирського Яна Сергійовича
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 серпня 2022 року, прийняте у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів: Собківа Я.М., Файдюка В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в особі Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач, ЦЕКК), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ЦЕКК від 22 січня 2021 року №2.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає рішення ЦЕКК від 22 січня 2021 року №2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не погоджується із рішенням відповідача від 2 липня 2020 року № 2 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, на підставі якого відповідачем прийнято оспорюване у цій справі рішення, як таким, що, на думку позивача, прийнято відповідачем усупереч чинному законодавству з порушенням вимог абзаців першого-третього підпункту 2 пункту 11 розділу VI, абзаців другого-третього підпункту 3 пункту 11 розділу VI, абзацу другого підпункту 4 пункту 11 розділу VI, пункту 13 розділу VI Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів (далі - Положення №301/5), а тому наполягає, що рішення, прийняте на підставі протиправного, на його переконання, рішення, не може бути законним та підлягає скасуванню. При цьому, позивач повідомив, що відповідність вимогам законодавства рішення відповідача від 2 липня 2020 року № 2 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є предметом судового розгляду у справі № 640/18335/20 за його позовом. Позивач уважає, що цю обставину мав урахувати відповідач та відкласти прийняття оспорюваного рішення від 22 січня 2021 року №2 про анулювання свідоцтва судового експерта до вирішення по суті справи № 640/18335/20.
2.1. Поряд із цим позивач наполягав, що рішенням відповідача від 2 липня 2020 року № 2 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не встановлено строк, протягом якого позивач повинен пройти повторну атестацію, у чому позивач убачає порушення принципу юридичної визначеності у контексті чіткості строків та порядку проходження повторної атестації.
3. У поданому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зокрема, наполягав на тому, що на підставі вимоги пункту 12 розділу V Положення №301/5 свідоцтво судового експерта ОСОБА_1 підлягало анулюванню у зв`язку з непроходженням фахівцем, відносно якого застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва, протягом встановленого строку повторної атестатії. Крім того, відповідач звернув увагу, що рішення ЦЕКК від 2 липня 2020 року № 2 щодо притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва на 6 місяців на час виникнення спірних правовідносин було чинним та у судовому порядку не скасовано.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.
4. Рішенням ЦЕКК від 27 травня 2020 року №1 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
5. Рішенням ЦЕКК від 2 липня 2020 року №2 відповідно до розділу VI Положення №301/5 притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва № 1953 за експертними спеціальностями: 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій на 6 місяців, зобов`язано позивача пройти підготовку за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію.
6. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до Окружного адміністративного суду міста Києва.
6.1. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
7. Протягом встановленого рішенням ЦЕКК строку судовий експерт ОСОБА_1 повторну атестацію в ЦЕЕК не пройшов. До кваліфікаційної палати ЦЕКК документи щодо атестації судового експерта ОСОБА_1 не надходили.
8. Рішенням ЦЕКК від 22 січня 2021 року №2 відповідно до пункту 12 розділу V Положення №301/5 у зв`язку з непроходженням судовим експертом ОСОБА_1. протягом встановленого шестимісячного строку призупиненої дії свідоцтва повторної атестації анульовано свідоцтво № 1953 судового експерта ОСОБА_1 за експертними спеціальностями: 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, 11.3 - дослідження документів фінансово- кредитних операцій.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пунктом 12 розділу V Положення №301/5 передбачено, що свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта з певного виду експертної спеціальності підлягає анулюванню у разі непроходження фахівцем, відносно якого застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва, протягом встановленого рішенням дисциплінарної палати ЦЕКК строку повторної атестації. Оскільки, за висновком судів попередніх інстанцій, термін спливу призупинення дії свідоцтва закінчувався 2 січня 2021 року і у цей термін ОСОБА_1 до кваліфікаційної палати ЦЕКК щодо проходження атестації не звертався, тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірне рішення відповідача є обґрунтованим та відповідає обставинам справи.
10.1. При цьому, суди попередніх інстанцій відхилили аргументи позивача щодо невизначеності рішенням ЦЕКК від 2 липня 2020 року №2 строку, протягом якого позивач зобов`язаний пройти підготовку та повторну атестацію, а також порядку їх проходження - під час шестимісячного строку призупинення дії свідоцтва чи після закінчення цього строку, та зазначили, що позивачу було надано 6 місяців для проходження атестації.
ІV. Касаційне оскарження
11. 28 листопада 2022 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу представника позивача - адвоката Войніканіс-Мирського Я.С. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
12. На обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження представник позивача зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції, ухвалюючи судові рішення, неправильно застосували норми матеріального права, а суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 30 серпня 2022 року у справі № 640/27721/20, а саме: щодо застосування пункту 22 статті 92 Конституції України, який полягає у тому, що підстави (засади) юридичної відповідальності мають врегульовуватися виключно законами України, а не нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
12.1. Так, покликаючись на правовий висновок Верховного Суду, викладений у наведеній справі, заявник касаційної скарги наполягає, що непритягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у порядку, визначеному пунктом 22 статті 92 Конституції України, спричинює відсутність у ЦЕКК права приймати рішення про анулювання свідоцтва судового експерта, виданого позивачу.
13. Крім того, представник позивача у касаційній скарзі зазначає, що Шостим апеляційним адміністративним судом справу розглянуто за відсутності учасників справи, які не були повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання.
13.1. У зв`язку із цим скаржник наполягає, що Шостий апеляційний адміністративний суд не надсилав позивачу повістку про виклик у судове засідання, призначене на 31 жовтня 2022 року, рекомендованим листом і в матеріалах справи відсутня розписка позивача про отримання повістки. При цьому, ані ОСОБА_1, ані його представник не подавали письмової заяви з проханням надсилати тексти повісток у цій справі електронною поштою.
13.2. Також скаржник звертає увагу на те, що у день засідання, 31 жовтня 2022 року, о 7:00 год у Києві було оголошено повітряну тривогу, а о 10:02 год - було оголошено про відбій повітряної тривоги, при цьому судове засідання було призначено на 10:10 год. Оскільки повітряна тривога закінчилася лише за 8 хв до початку судового засідання, яких недостатньо для того, щоб учасники справи встигли з`явитися у судове засідання, тому скаржник наполягає, що суд апеляційної інстанції, нехтуючи конституційною засадою, яка визначена статтею 3 Конституції України, а також незважаючи на безпекову ситуацію в Україні та наявні загальновідомі об`єктивні обставини нез`явлення на судове засідання, необґрунтовано та безпідставно, на переконання скаржника, розглянув справу в порядку письмового провадження.
14. Касаційна скарга містить клопотання про розгляд справи за участі позивача та/або його представника.
15. 14 грудня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника позивача у зв`язку із доведенням наявності підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, та витребувано із Окружного адміністративного суду м. Києва матеріали справи № 640/4642/21.
15. До Верховного Суду 27 грудня 2022 року надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу представника позивача, в якому відповідач, спростовуючи доводи касаційної скарги, просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
15.1. Доводи відзиву на касаційну скаргу відтворюють позицію відповідача у судах попередніх інстанцій. Додатково відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог частини п`ятої статті 308 КАС України правомірно, на думку відповідача, не розглядав підстави позову (щодо застосування 92 Конституції України), що не були заявлені позивачем в суді першої інстанції та переглянув справу і перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції по суті підстав позову, заявлених у суді першої інстанції.
15.2. Щодо доводів скаржника про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, відповідач зазначає, що згідно з відомостями підсистеми Електронний Суд 12 жовтня 2022 року та 17 жовтня 2022 року на адресу електронної пошти позивача та відповідача направлено відповідно ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року про відкриття апеляційного провадження та призначення розгляду справи і повістку (повідомлення) про призначення справи № 640/4642/21 до розгляду. Наведені обставини, на думку відповідача, спростовують твердження скаржника щодо неналежного повідомлення про розгляд апеляційної скарги позивача та, відповідно, неможливість розгляду справи за відсутності її учасників.
16. Відзив на касаційну скаргу містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі представника відповідача.
17. 8 лютого 2023 року справа № 640/4642/21 надійшла до Верховного Суду.
V. Позиція Верховного Суду
18. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. Частиною першої статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
21. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
21.1. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
21.2. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
21.3. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
22. Згідно з частинами першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
23. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги представника позивача, Верховний Суд виходить з такого.
24. Однією з підстав для відкриття касаційного провадження стало твердження представника позивача щодо безпідставності розгляду судом апеляційної інстанції цієї справи у порядку письмового провадження.
25. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
26. Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
27. За змістом частини першої статті 8 КАС України, всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
28. Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
29. Розгляд цієї справи здійснено судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні за участю учасників справи.
30. Колегія суддів звертає увагу, що процесуальним законом встановлено для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.