ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 826/8668/17
адміністративне провадження № К/9901/7815/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/8668/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів" до Державної служби геології та надр України про визнання нечинними та скасування наказів в частині, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року (головуючий-суддя Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року (головуючий-суддя Ганечко О.М., судді: Федотов І.В., Коротких А.Ю.),
в с т а н о в и в :
У липні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів" (далі - позивач; ПрАТ ""Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів"; Товариство) звернулося до суду з даним позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:
- визнати нечинним з 18 лютого 2017 року наказ Державної служби геології та надр України від 25 жовтня 2016 року № 373 "Щодо анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 року № 2410, виданого Приватному акціонерному товариству "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів";
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не поновлення Приватному акціонерному товариству "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів" дії спеціального дозволу на користування надрами № 2410 від 26 березня 2001 року, після усунення ПрАТ "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів" порушень вимог законодавства, зазначених в п. 3 додатку 2 до наказу Державної служби геології та нар України 25 жовтня 2016 року № 373;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 11 січня 2017 року № 5 в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 № 2410, виданого Приватному акціонерному товариству "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів";
- визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України від 17 лютого 2017 року № 1/2410 в частині надання вказівки ПрАТ "Новгород- Сіверський завод будівельних матеріалів" усунути порушення у сфері надрокористування шляхом завершення переоцінки запасів крейди і суглинків Новгород-Сіверського родовища та подання в письмовій формі підтвердження факту усунення цього порушення;
- зобов`язати Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 року № 2410 ПрАТ "Новгород- Сіверський завод будівельних матеріалів" шляхом видання наказу відповідно до п. 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 25.10.2016 року № 373 "Щодо анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень", в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2001 № 2410, виданого Приватному акціонерному товариству "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів".
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 року № 5, в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2001 № 2410, виданого Приватному акціонерному товариству "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів".
Визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України від 17.02.2017 № 1/2410, в частині надання вказівки ПрАТ "Новгород- Сіверський завод будівельних матеріалів" усунути порушення у сфері надрокористування шляхом завершення переоцінки запасів крейди і суглинків Новгород-Сіверського родовища та подання в письмовій формі підтвердження факту усунення цього порушення.
Зобов`язано Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2001 р. № 2410 Приватному акціонерному товариству "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів" з моменту його припинення, а саме, з 28.11.2016 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 25 жовтня 2016 року № 373; визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 11 січня 2017 року № 5 в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 року № 2410; визнання протиправним та скасування припису Державної служби геології та надр України від 17 лютого 2017 року № 1/2410; зобов`язання Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 року № 2410 з моменту його припинення - 28 листопада 2016 року.
Зокрема, суди попередніх інстанцій зазначили, що наказ Державної служби геології та надр України від 25 жовтня 2016 року № 373 не містить обґрунтування підстав його видання, окрім формального посилання на певні норми матеріального права, що свідчить про його необґрунтованість, оскільки не встановлено заходи реагування, які, згідно з вимогами законодавства, повинні передувати застосуванню до надрокористувача заходів впливу у виді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
Посилаючись на те, що станом на час прийняття відповідачем наказу від 11 січня 2017 №5 норма пункту 25 Положення № 865 (порушення якої, на думку відповідача, допустив позивач, і, яка зазначена як підстава для встановлення строку для усунення порушень, а також зупинення дії спеціального дозволу) втратила чинність, а листи Державної Фіскальної служби України та Міністерства юстиції України від 03 червня 2016 року № 9651/5/99-99-12-02-03-16 та від 18 вересня 2013 року № 10140-0-26-13/10.2 (на які посилається відповідач), мають інформаційний характер та не є обов`язковими до застосування, суди дійшли висновку про визнання протиправним та скасування даного наказу.
Вирішуючи спір в частині вимог про визнання протиправним та скасування припису Державної служби геології та надр України від 17 лютого 2017 року № 1/2410, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження зупинення дії спеціального дозволу від 26 березня 2001 року №2410 на підставі наказу Держгеонадр України від 29 грудня 2012 року №655, а також зазначили, що ПрАТ "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів" вживало відповідних заходів для завершення переоцінки запасів крейди і суглинків Новгород-Сіверського родовища Чернігівської області.
З урахуванням положень частини четвертої статті 245 КАС України, суди дійшли висновку про зобов`язання Державної служби геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 року № 2410 з моменту його припинення - 28 листопада 2016 року.
Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій та вважаючи їх такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, Державна служба геології та надр України подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2019 року відкрито провадження у справі.
У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ ""Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Суд, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України "Про довільну систему у сфері господарської діяльності" від 06 вересня 2005 року № 2806-ІV (далі - Закон № 2806-ІV).
Згідно з частиною першою 1 статті 4-1 Закону № 2806-ІV порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (далі - Положення № 1174) є Держгеонадра, як згідно з покладеними на них завданнями, зокрема, видають в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами .
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував на те, що ПрАТ "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів" є власником спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 року № 2410 (строк дії якого продовжено з 26 березня 2011 року до 26 березня 2031 року), згідно з яким Товариство має право користування ділянкою надр з метою видобування сировини, придатної для виробництва портландцементу, вапна будівельного та крейди меленої Новгород-Сіверського родовища Чернігівської області.
Відповідно до пункту 10 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615) невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між Держгеонадрами і надрокористувачем, і містить програму робіт, яка оформляється як додаток.
07 лютого 2012 року між ПрАТ "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів" та Державною службою геології та надр України укладено угоду № 2410 про умови користування надрами з метою видобування крейди Новгород-Сіверського родовища крейди та суглинків (яка є додатком до спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 року № 2410).
Пунктом 9 Положення № 1174 визначено, що Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
З метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Держгеонадра України здійснюють державний геологічний контроль, механізм проведення якого регулюється Порядком здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 № 1294 (далі - Порядок № 1294) та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Судами встановлено, що на виконання доручення Прем`єр-міністра України Яценюка А. П. від 06 лютого 2016 року № 3237/1/1-16, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) опрацювало депутатське звернення ОСОБА_1 від 29 січня 2016 року № 270/16-19 щодо перевірок суб`єктів господарювання у сфері природоохоронного законодавства, у зв`язку з чим на підставі пункту 6 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року № 1294, наказом Держгеонадр від 21 червня 2016 року № 193 було затверджено план проведення перевірок користувачів надр на III квартал 2016 року.
Для проведення планової перевірки Державною службою геології та надр України прийнято наказ від 23 червня 2016 року №194 "Про проведення перевірок користувачів надр у III кварталі 2016 року".
Наказом Державної служби геології та надр України від 20 липня 2016 року № 215 внесено зміни до плану проведення перевірок надрокористувачів та наказів від 21 червня 2016 року № 193 та від 23 червня 2016 року № 194, згідно з яким до переліку надрокористувачів, щодо яких будуть здійснюватися заходи державного нагляду (контролю) було включено ПрАТ "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів".
Як вбачається з матеріалів справи наказом Державної служби геології та надр України від 25 жовтня 2016 року №373 "Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 року № 2410, виданого ПрАТ "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів".
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюються Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).
Правовою підставою зупинення дії спецдозволу в оскаржуваному наказі відповідач зазначає підпункти 1,4 пункту 22 Порядку № 615, відповідно до яких дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС, зокрема, у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.
Вказана норма містить вичерпний перелік підстав зупинення дії спецдозволу на користування надрами, а також органів, уповноважених самостійно або за поданням, ініціювати вчинення зазначеної в ній дії.
Як було зазначено вище невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами (пунктом 10 Порядку № 615).
Умовами пункту 6.4 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 07 лютого 2012 № 2410, яка є додатком до спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 № 2410, передбачено, що Держгеонадра безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами має право, зокрема: зупинити дію дозволу у випадках, передбачених пунктом 22 Порядку.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спірний наказ не містить обґрунтування підстав його видання, окрім формального посилання на певні норми матеріального права, що свідчить про його необґрунтованість, оскільки не встановлено заходи реагування, які, згідно з вимогами цієї норми, повинні передувати застосуванню до надрокористувача заходів впливу у виді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
За таких обставин, з урахуванням положень частини другої статті 9 КАС України, суди обґрунтовано визнали протиправним та скасували наказ Державної служби геології та надр України від 25 жовтня 2016 року № 373 "Щодо анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 року № 2410, виданого приватному акціонерному товариству "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів".
В частині вимог про визнання вказаного наказу нечинним судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що встановлені статтями 5, 245, 264 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними, разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин, так, зокрема, вимога про визнання нечинним акту може стосуватися лише нормативно-правового акту, а про визнання протиправним індивідуального акту. При цьому вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.
Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акту, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акту визнання його нечинним.
Встановивши, що наказ Державної служби геології та надр України від 25 жовтня 2016 року № 373 за своєю природою не є нормативно правовим актом, а є актом індивідуальної дії, суди дійшли правильного висновку, що такий не підлягає визнанню нечинним.
Стосовно вирішення спору про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 11 січня 2017 року № 5 в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 року № 2410, виданого ПрАТ "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів", колегія суддів зазначає наступне.
Листом Державної служби геології та надр України від 11 січня 2017 року повідомлено Товариство про те, що наказом Держгеонадра України від 01 вересня 2016 року № 287 надрокористувачу надано термін для проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865. Оскільки у встановлений термін матеріалів, які б підтверджували проведення експертизи, надрокористувач не надав Держгеонадрами розглянуто питання щодо зупинення дії дозволу від 26 березня 2001 року № 2410 на підставі наказу від 11 січня 2017 року № 5.
Як вбачається зі змісту вказаного наказу відповідно до підпункту 1 пункту 22 Порядку № 615, пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 № 865 (далі - Положення № 865) та з урахуванням пропозицій Комісії з питань надрокористування (протокол від 29 грудня 2016 року №7/2016) зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 26 березня 2001 року № 2410 та надано термін до 01 лютого 2017 року для усунення порушень.
Отже, правовою підставою зупинення дії спецдозволу в оскаржуваному наказі відповідач зазначив підпункт 1 пункту 22 Порядку № 615, пункт 25 Положення № 865, а також пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 29 грудня 2016 року №7/2016).
Як було зазначено вище, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС, зокрема, у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр (підпункт 1 пункту 22 Порядку № 615).
Згідно із статтею 45 Кодексу про надра для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.
Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання статті 45 зазначеного Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 затверджено Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.
Пунктом 25 Положення № 865 (у редакції, чинній до 26 березня 2008 року) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.
Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" внесені зміни до пункту 25 Положення № 865 та викладено його у наступній редакції: "Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:
коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;
коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці".
У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність з 12 січня 2011 року.
Відповідно до положень пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06 вересня 2005 року, - визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.
З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 зміни та доповнення до Положення № 865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення № 865 не відновлювалась.
Часткове відновлення чинності пункту 25 Положення № 865 відбулось лише у грудні 2017 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1108 "Про внесення зміни до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин", якою в пункті 25 Положення № 865 були передбачені підстави проведення повторної експертизи та оцінка запасів родовищ корисних копалин.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, за загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою, та до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.