ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 754/12527/17
провадження № 51-3529 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, постановлену у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, зареєстрованої по АДРЕСА_1, проживаючої у АДРЕСА_2, раніше судимої - востаннє: за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30 вересня 2010 року за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 309 КК та на підставі статті 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, звільнена від подальшого відбування покарання 4 липня 2014 року на підставі пункту "в" статті 1, статті 3 Закону України "Про амністію у 2014 році",
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 307 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30 липня 2020 рокуОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 307 КК, та призначено їй покарання за частиною 2 статті 309 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за частиною 2 статті 307 КК - із застосуванням положень статті 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК.
Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Цим вироком також визнано винуватимОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 317 КК, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не переглядаються.
Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватою у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, у великих розмірах, вчинених повторно, а також у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та його збуті, вчинених повторно, будучи особою, що раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК, за таких обставин.
15 березня 2017 року за невстановлених досудовим слідством обставин ОСОБА_8 повторно, незаконно придбала без мети збуту наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 1,750 г, що є великим розміром, який зберігала при собі до моменту його виявлення й вилучення працівниками поліції під час її затримання цього ж дня приблизно о 17:15 на загальному коридорі шостого поверху другого під`їзду будинку АДРЕСА_3 .
Крім того, 15 червня 2017 року приблизно о 14:15 ОСОБА_8, будучи особою, що раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання по АДРЕСА_2, незаконно збула за 500 грн ОСОБА_10, котрий діяв в рамках оперативної закупки наркотичного засобу, особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,121 г, що знаходився в медичному ін`єкційному шприці, який вона незаконно придбала за невстановлених досудовим слідством обставин та незаконно зберігала з метою збуту за місцем свого тимчасового проживання.
Також, 29 червня 2017 року приблизно о 16:20 ОСОБА_8, будучи особою, що раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання по АДРЕСА_2, повторно, незаконно збула за 500 грн ОСОБА_10, котрий діяв в рамках оперативної закупки наркотичного засобу, особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,070 г, що знаходився в медичному ін`єкційному шприці, який вона незаконно придбала та зберігала з метою збуту за вказаним місцем тимчасового проживання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року вирок Деснянського районного суду м. Києва від 30 липня 2020 року щодо ОСОБА_8 змінено в порядку частини 2 статті 404 КПК, виключено з вироку суду кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 КК, повторно. У решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній прокурор ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що в свою чергу призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі засудженої, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На думку прокурора, апеляційний суд безпідставно погодився із застосуванням місцевим судом до ОСОБА_8 положень статей 69, 75 КК, при цьому не обґрунтував, яким чином наведені судом першої інстанції обставини, що пом`якшують покарання, є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК.
Натомість, в порушення вимог статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) апеляційний суд відповідних доводів апеляційної скарги прокурора належним чином не перевірив, свого рішення не мотивував та залишив вирок щодо ОСОБА_8 в цій частині без змін.
Крім того, прокурор стверджує, що всупереч частині 2 статті 439 КПК суд апеляційної інстанції проігнорував вказівки суду касаційної інстанції, надані ним після скасування попередньої ухвали апеляційного суду, та залишив наведені доводи поза увагою, чим також істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
До початку касаційного розгляду на адресу Верховного Суду надійшли заперечення захисника засудженої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на касаційну скаргу прокурора, в яких він просив залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 в повному обсязі та просила її задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 вказав на необґрунтованість доводів касаційної скарги прокурора, заперечив проти її задоволення та просив залишити ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_8 без зміни.
Інших учасників було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанційнорм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки судів попередніх інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 307 КК, та правильність кваліфікації її дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
З приводу доводів касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при перегляді в апеляційному порядку вироку місцевого суду щодо ОСОБА_8, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі засудженої через м`якість, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
При цьому, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення (частина 1 статті 69 КК).
Окрім цього, за правилами частини 1 статті 75 КК у разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_8 за частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 307 КК із застосуванням статті 69 КК, а також вирішуючи питання про можливість звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку,врахував ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, які за приписами статті 12 КК відносяться до категорії нетяжких та тяжких відповідно, обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину, а також дані про особу винної, котра позитивно характеризується за місцем проживання та працює.