Постанова
Іменем України
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 547/23/21
провадження № 61-18309св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Оболонська сільська рада об`єднаної територіальної громади,
третя особа - приватний нотаріус Семенівського районного нотаріального округу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Трембач Неля Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2021 року у складі судді Самойленко Л. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 липня 2021 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Оболонської сільської ради об`єднаної територіальної громади, третя особа - приватний нотаріус Семенівського районного нотаріального округу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Трембач Н. В., про визнання права власності в порядку спадкування.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) від 06 квітня 1997 року серії ПЛ № 0283079 ОСОБА_2 належала земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Наріжанське", розміром 2,3 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області.
Заповіт ОСОБА_2 не складала. Інших спадкоємців у неї немає.
При зверненні до приватного нотаріуса Семенівського районного нотаріального округу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Трембач Н. В. для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду, оскільки вона не надала належним чином оформленого документа, що підтверджує право власності ОСОБА_2 на земельну частку (пай).
ОСОБА_1 вважала, що вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом спільного проживання на час відкриття спадщини.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на статті 1258, 1261, 1268, 1270, 1274 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) від 06 квітня 1997 року серії ПЛ № 0283079.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК Української РСР).
ОСОБА_1, як племінниця ОСОБА_2, не входить до жодної з черг спадкування за законом, передбачених ЦК Української РСР, тобто не є спадкоємцем померлої і не наділена правом на спадкування її майна.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2021 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто спадщина відкрилася до 01 січня 2004 року, а ОСОБА_1 не входить у коло спадкоємців, передбачених нормами ЦК Української РСР, оскільки цим Кодексом не було передбачено спадкоємців третьої, четвертої та п`ятої черг.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 липня 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 523/3522/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій невірно застосували вимоги статті 549 ЦК Української РСР до спірних правовідносин, оскільки вона фактично вступила в володіння спадковим майном.
Також суди попередніх інстанцій не застосували вимоги статті 1296 ЦК України до спірних правовідносин.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зокрема те, що ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 підтверджує свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, видане 19 лютого 1963 року Наріжанською сільською радою Семенівського району Полтавської області, свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, видане 05 лютого 1983 року Наріжанською сільською радою Семенівського району Полтавської області, посвідка про народження серії НОМЕР_3, посвідка про народження серії НОМЕР_4 (а. с. 7-10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5, видане 08 квітня 1996 року Наріжанською сільською радою Семенівського району Полтавської області (а. с. 11).
Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) від 06 квітня 1997 року серії ПЛ № 0283079 ОСОБА_2 належала земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Наріжанське", розміром 2,3 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області (а. с. 13).
Згідно з витягом з технічної документації нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 63 315,07 грн (а. с. 14).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 23 листопада 2020 року № 384/02-24 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала на АДРЕСА_1 . Разом з нею в будинку була зареєстрована її племінниця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт ОСОБА_2 не складала (а. с. 15).
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 11 грудня 2020 року вбачається, що у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Семенівського районного нотаріального округу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Трембач Н. В. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом на майно ОСОБА_2 . Однак їй було відмовлено в оформленні спадкових прав у зв`язку з відсутністю належним чином оформленого відповідно до законодавства, яке діяло до 06 березня 2013 року, правовстановлюючого документа на земельну частку (пай) (а. с. 16).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.