Постанова
Іменем України
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 753/21217/20
провадження № 61-11013св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана його представником - ОСОБА_3, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року у складі судді Коренюк А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних заяв
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна.
Позовна заява мотивована тим, що 23 листопада 2001 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. Протягом останнього часу сімейне життя між подружжям поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Вказувала, що за період перебування у шлюбі за спільні кошти ними було придбано в спільну сумісну власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль Chery Elara А-21 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 .
Посилалася на пункт 1.10 договору купівлі-продажу квартири від 22 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К. О, зареєстрованого в реєстрі за номером 1730, у якому вказано, що укладання договору здійснюється покупцем (відповідачем) за згодою дружини.
Автомобіль зареєстрований на ім`я відповідача згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 08 січня 2009 року серії НОМЕР_2 . Оскільки вона автомобілем не користується, просить в рахунок компенсації вартості її частки власності в цьому майні, яке нею оцінено за середньою ринковою оцінкою аналогічного автомобіля, стягнути з відповідача на її користь вартості, що складає 49 790 грн.
Вважала, що придбавши квартиру та автомобіль під час перебування в шлюбі, вона та відповідач набули право спільної сумісної власності на майно, оскільки згідно з вимогами законодавства України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- розірвати шлюб, зареєстрований 23 листопада 2001 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 858, укладений між нею та ОСОБА_2 ;
- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за нею право власності на частину квартири АДРЕСА_2, яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 ;
- в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію вартості частини транспортного засобу Chery Elara A21, номерний знак НОМЕР_3, в сумі 49 790,00 гривень.
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що квартира АДРЕСА_3, зареєстрована на його ім`я на праві приватної власності відповідно до рішення приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Басенко К. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 вересня 2014 року на підставі договору купівлі-продажу від 22 вересня 2014 року, набута хоча й у період шлюбу, проте лише за його особисті кошти: частина з яких позичена (150 000 грн), а частина - його заробітна плата.
Вважав, що ОСОБА_1 участі у придбанні квартири не брала, що підтверджує платіжною квитанцією від 31 жовтня 2012 року про сплату грошових коштів від його імені у порядку виконання попереднього договору купівлі-продажу квартири від 31 жовтня 2012 року, за умовами якого він мав сплати 97% вартості квартири (238 656,37 грн), розпискою про отримання в борг грошових коштів в сумі 150 000 грн, позичених у ОСОБА_4 з метою придбання ним квартири, використаних для сплати 97% вартості квартири, а також решту коштів з його заробітку (доходу), адже він працював водієм, отримував окрім заробітної плати добові на відрядження.
Зважаючи, що квартира придбана за його особисті грошові кошти, при вирішенні спору просить застосувати правові позиції Верховного Суду, викладені у справах № 383/875/17, № 199/3645/17, № 757/45050/15, № 235//9895/15, № 404/1515/16, які зводиться до того, що у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу, не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просив суд визнати квартиру АДРЕСА_3 його особистою приватною власністю, у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині поділу майна відмовити.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано шлюб, зареєстрований 23 листопада 2001 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 858, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано квартиру АДРЕСА_3, автомобіль "Сhеry", 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3, яка зареєстрована на праві приватної власності відповідно до рішення приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Басенко К. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі договору купівлі-продажу від 22 вересня 2014 року за ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_3, яка зареєстрована на праві приватної власності відповідно до рішення приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Басенко К. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі договору купівлі-продажу від 22 вересня 2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості автомобіля "Сhеry", 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, який зареєстрований 08 січня 2009 року за ОСОБА_2 у розмірі 33 200 грн, припинивши право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину автомобіля "Сhеry", 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 .
Вирішено питання щодо розподілу судових справ.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання квартири АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнання права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на частину вказаної квартири, та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, суд першої інстанції мотивував висновки тим, що це майно придбане за час перебування у шлюбі, відтак є об`єктом спільної сумісної власності, що відповідачем не спростовано.
Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача за первісним позовом щодо придбання спірної квартири за кошти, отримані в позику від ОСОБА_4, оскільки такий доказ не містить доказової інформації про цільове використання таких коштів саме для придбання квартири.
Судом враховано нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2014 року, надану нею під час укладення ОСОБА_2 договору купівлі-продажу спірної квартири від 22 вересня 2014 року, відповідно до якої ОСОБА_1 надала згоду чоловіку ОСОБА_2 на придбання спірної квартири.
Щодо спірного автомобіля районний суд погодився з позицією ОСОБА_2 про те, що проведена позивачкою оцінка автомобіля "Сhеry" за середніми цінами на ринку за аналогічний автомобіль, не може бути застосована при поділі спірного майна. При цьому суд взяв до уваги поданий відповідачем висновок експерта від 08 березня 2021 року, оскільки він проведений саме щодо автомобіля "Сhеry", 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, який підлягає поділу. У зазначеному висновку вказано, що станом на 08 березня 2021 року вартість спірного автомобіля становить 66 400 грн.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року в оскаржуваній частині - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно вказав, що спірна квартира є об`єктом права спільної сумісної власності, а відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про те, що всі договори про купівлю квартири та перерахунок грошових коштів було здійснено ОСОБА_2, оскільки такі доводи не підтверджують придбання квартири за особисті кошти ОСОБА_2 .
Також суд відхилив доводи про те, що спірна квартира придбана за кошти, отримані в борг від ОСОБА_4, оскільки судом першої інстанції правильно відхилено як доказ розписку про отримання коштів, вказавши про відсутність в цьому документі інформації, яка б мала доказове значення.
При цьому доводи ОСОБА_2 про те, що на придбання квартири були витрачені кошти, отримані як добові на відрядження, визнано судом неспроможними з огляду на те, що відповідно до статті 121 КЗпП України добові є компенсацією при службових відрядженнях, тобто не є доходом, а мають суто компенсаційний характер.
Рішення районного суду в частині визнання автомобіля "Сhеry", 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 спільною сумісною власністю сторін в апеляційному порядку не оскаржувалося, відтак на підставі статті 367 ЦПК України апеляційним судом у цій частині не переглядалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року скасувати повністю; рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року скасувати в частині вирішення позовних вимог щодо визнання квартири АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнання права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 1/2 частину зазначеної квартири та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким визнати квартиру АДРЕСА_3 особистою приватною власністю ОСОБА_2, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині вирішення позовних вимог про визнання квартири АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнання права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 1/2 частину вказаної квартири відмовити.
Судові рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про розірвання шлюбу, визнання автомобіля "Сhеry", 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 спільною сумісною власністю сторонами не оскаржується, відтак на підставі положень статті 400 ЦПК України зазначені позовні вимоги у касаційному порядку не переглядаються.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не встановлено джерело коштів, за які було придбано спірну квартиру. При цьому суди залишили поза увагою його доводи про придбання спірної квартири за його особисті кошти.
Зазначає, що судами неправильно визначено характер добових за час перебування у відрядженнях, які були використані на придбання спірного майна. Так, добові носять гарантійний, а не компенсаційний характер, працівник має право самостійно розпоряджатися ними на власний розсуд, вони є коштами, що належать до особистої приватної власності отримувача.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Каплунова А. С. подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України, відтак скасуванню не підлягають.
Зазначає, що відповідачем не надано доказів про те, що спірна квартира придбана за кошти, які він отримував на відрядження, або за інші, належні йому особисто, кошти.
Вважає, що касаційне провадження у справі підлягає закриттю, оскільки посилання заявника на правові висновки Верховного Суду України у справах № 370/443/17, № 6-31644ск15, № 6-25963ск15, № 6-801цс16 не можуть бути підставами касаційного оскарження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 23 листопада 2001 року уклали шлюб, що підтверджується даними свідоцтва про одруження НОМЕР_4 (том 1, а. с. 10).
З огляду на попередній договір купівлі-продажу квартири від 31 жовтня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ) "Укркарго" (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона-2), сторони зобов`язуються, в строки встановлені даним попереднім договором укласти в майбутньому договір купівлі-продажу, відповідно до якого сторона-1 зобов`язується передати окрему квартиру, характеристики якої вказані в пункті 1.4 цього договору, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4, а сторона-2 зобов`язується прийняти об`єкт та належним чином оплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору сторони встановили, що виконання зобов`язання щодо укладання та виконання Основного договору, яке встановлене пунктом 1.1 розділу 1 Попереднього договору, повинно бути забезпечене. Вид та порядок забезпечення виконання вказаного зобов`язання сторони визначають у окремому договорі про забезпечення виконання зобов`язань. Вказаний договір про забезпечення виконання зобов`язань сторони укладають у простій письмовій формі та підписують одночасно з укладення цього попереднього договору.
У пункті 2.1.2 договору визначено, що розмір суми основного договору (вартість об`єкта), разом з податком на додану вартість, визначається сторонами у момент укладення основного договору за наведеною в договорі формулою.
Згідно з пунктом 2.1.3 договору сторони проводять розрахунок у момент укладення Основного договору.
Пунктом 2.3 договору визначено, що сторони погодили, що суми коштів, які вносяться стороною-2 за договором забезпечення, зараховуються, як відповідна частина оплати за Основним договором (том 1, а. с. 89-90).
У договорі про забезпечення зобов`язань № 97/1/4/45 від 31 жовтня 2012 року, укладеному між ТОВ "Укркарго" (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона 2) зазначено, що сторони уклали цей договір для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін з Попереднім договором щодо укладення та виконання договору купівлі-продажу, та забезпечення виконання таких зобов`язань, сторона-2 сплачує стороні-1 суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 цього договору. Вказана сума коштів буде, після її належної сплати стороною-2 за даним договором, зарахована до платежів за основним договором у момент укладення такого основного договору.
Згідно з пунктом 2.2.1 договору сторона-2 зобов`язується сплатити стороні-1 суму коштів, яка у національній валюті України на день укладення цього договору становить 238 656,37 гривень, в тому числі ПДВ 20% - 39 776,06 гривень (97% - 35,356 кв. м). Решту коштів сторона-2 зобов`язується сплатити при укладенні основного договору, тобто (3% - 1,094 кв. м), що становить у національній валюті 7 384,50 гривень.
Відповідно до пункту 2.2.2.1 договору платіж здійснюється протягом 2 днів з дня підписання цього договору у розмірі 238 656,37 гривень, як оплата 35,356 кв. м об`єкту (том 1, а. с. 89-92).
У договорі купівлі-продажу квартири від 22 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ "Укркарго" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) визначено, що продавець зобов`язується продати нерухоме майно, зазначене у пункті 1.2 цього договору, а покупець зобов`язується купити нерухоме майно і сплатити за нього обговорену в пункті 2.1 цього договору грошову суму.
Згідно з пунктом 1.2 за цим договором відчужується квартира АДРЕСА_3 загальною площею 36,7 кв. м .
Пунктом 1.10 визначено, що укладення цього договору здійснюється покупцем за згодою дружини ОСОБА_1, яка викладена у заяві.
Згідно з пунктом 2.1 договору продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється на суму 246 040,87 гривень (том 1, а. с. 16-19).
За даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 27131042 від 22 вересня 2014 року, квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 (том 1, а. с. 20-21).
Відповідно до довідки № 04-03/1 від 10 березня 2021 року, виданої Централізованою бібліотечною системою Голосіїівського району м. Києва, ОСОБА_1 прийнята на роботу в бібліотеку № 15 для дітей Централізованої бібліотечної системи Голосіївського району міста Києва з 01 жовтня 2001 року на посаду бібліотекаря 2 категорії.
З 19 квітня 2004 року переведена на посаду завідувача сектору бібліотеки № 15 для дітей.
З 12 листопада 2012 року переведена на посаду головного бібліотекаря цієї ж бібліотеки, на якій працює по теперішній час (том 1, а. с. 66).
Згідно з довідкою про результати розгляду зверення ОСОБА_6, виданою ДОП Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції (далі - ГУ НП) у місті Києві Буряком Дмитром, убачається, що 15 жовтня 2020 року до чергової частини Дарницького управління поліції ГУ НП у місті Києві надійшло звернення ОСОБА_1 про те, що прийшовши до квартири АДРЕСА_3, двері квартири зачинені, а в квартирі горить світло. Є підозра, що до квартири незаконно проникли. Як пояснила ОСОБА_7 квартира належить її чоловікові ОСОБА_2, який систематично знаходиться у відрядженні і тому змінив замки до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 67).
У договорі купівлі-продажу житлового будинку від 19 жовтня 2013 року зазначено, що ОСОБА_8 передала у власність ОСОБА_9 житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 . Продаж вчиненно за 19 869,00 гривень (том 1, а. с. 68-69).