Постанова
Іменем України
17 березня 2023 року
м. Київ
справа № 350/636/21
провадження № 61-4823св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Спаська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2022 року в складі судді Пулика М. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року в складі колегії суддів: Василишин Л. В., Фединяка В. Д., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Спаська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області, в якому просив визнати недійсним заповіт, складений у селі Липовиця Рожнятівського району Івано-Франківської області, посвідчений 18 квітня 2014 року сільським головою Липовицької сільської ради Рожнятівського району Дранчуком Я. Ф., зареєстрований у реєстрі за № 15, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_5 заповів на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, та застосувати наслідки недійсності правочину.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився апеляційний суд, мотивована тим, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 подано особою, а саме ОСОБА_6, яка не мала повноважень на ведення справи, оскільки позовна заява підписана на підставі довіреності, без надання доказів, що остання є адвокатом чи законним представником ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
27 травня 2022 року ОСОБА_1, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 222 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року у цій справі, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначає, що суди помилково ототожнили поняття "підписання та подання позовної заяви" з поняттям "представництво в суді". Так, ЦПК України розмежовує ці поняття та передбачає, що право на підписання та подання позовної заяви має право позивач, його представник, або інша особа, якій законом надано право звертатися до суду, у той час як право на представництво в суді має безпосередньо заявник, законний представник заявника або адвокат. Наведене свідчить про те, що звернення позивача до суду через представника за довіреністю, якою передбачено право на подання позову, відповідає вимогам процесуального законодавства та не є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
При цьому ухвалою суду першої інстанції від 14 травня 2021 року відкрито провадження у цій справі. В ухвалі зазначено, що позовна заява від імені ОСОБА_1 подана за дорученням ОСОБА_6, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження, встановлених статтями 185, 186 ЦПК України, не встановлено. Тобто суд першої інстанції своєю ухвалою надав правову оцінку дорученню.
Звертає увагу, що твердження суду про те, що звернення з позовною заявою в його інтересах здійснено представником ОСОБА_6 ґрунтується на припущеннях, оскільки з відповідним позовом до суду в його інтересах звертався адвокат Німак М. Я., з яким ОСОБА_6, на підставі нотаріально посвідченої довіреності, укладений договір про надання правової допомоги.
Тобто повноваження ОСОБА_6, як особи, яка уповноважена на укладення договору з адвокатом, підтверджені довіреністю від 01 квітня 2019 року, а повноваження адвоката Німака М. Я. засвідчувалися договором про надання правової допомоги від 08 квітня 2021 року та ордером, які містяться в матеріалах справи.
Крім того, заявник зазначає про те, що залишення позовної заяви без розгляду породжує в подальшому підстави для повторного залишення позову без розгляду, у зв`язку із закінченням процесуальних строків звернення до суду, що, в свою чергу, порушує право позивача на справедливий судовий розгляд, захист судом порушених прав та інтересів.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У серпні 2022 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила закрити касаційне провадження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 касаційної скарги не підписував та відповідно не подавав її до суду.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження є абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України.
У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про відмову від касаційної скарги та закриття касаційного провадження в зазначеній цивільній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У квітні 2021 року ОСОБА_6, як представник ОСОБА_1, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Спаська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності заповіту.
На підтвердження своїх повноважень як представника ОСОБА_6 до позовної заяви додала довіреність, посвідчену 01 квітня 2019 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Григорець В. М., згідно з якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_6 представляти його інтереси, у тому числі, у всіх судах будь-якої ланки, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", з правом подання позову до суду, з усіма процесуальними правами та обов`язками, які надано законом позивачу. Довіреність видана строком на три роки і дійсна до першого квітня дві тисячі двадцять другого року, якщо не буде припинена раніше, без права передоручення наданих довіреністю повноважень третім особам (а. с. 25).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2021 року відкрито провадження у цій справі та постановлено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 08 червня 2021 року на 10:30 год. (а. с. 46).
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення позовної заяви позивачу, мотивуючи його тим, що позовна заява підписана особою, яка не мала права звертатися до суду в інтересах ОСОБА_1 .
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо вирішення клопотання ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги та закриття касаційного провадження
У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про відмову від касаційної скарги та закриття касаційного провадження в зазначеній цивільній справі.
Заявник вказує, що на підставі пункту 1 частини першої статті 396 ЦПК України та частини четвертої статті 398 ЦПК України відмовляється від касаційної скарги і просить касаційне провадження у справі закрити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.