Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 688/4803/18
провадження № 61-19086св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвин Олександр Станіславович,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року в складі судді Босюка В. А. та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року в складі колегії суддів Талалай О. І., Грох Л. М., Спірідонової Т. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ "Агро-Ормс", третя особа: приватний нотаріус Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвин Олександр Станіславович та просила визнати недійсними заяву про надання згоди на відчуження нерухомого майна і договори дарування нерухомого майна, а також витребувати нерухоме майно у спільну сумісну власність подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 02 вересня 2010 року до 14 серпня 2018 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, за час якого набула з ним нерухоме майно: комплекс у складі будівлі пасічника площею 51,9 м2, будівлі охорони площею 16,2 м2, будівлі сауни площею 45,6 м2, підвалу площею 72,9 м2, будівлі альтанки площею 10,6 м2 по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0077 площею 0,2500 га у АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0076 площею 0,9460 га у АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6823384500:09:001:1216 площею 0,1040 га на території Куражинської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області.
26 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені договори дарування, згідно яких ОСОБА_2 подарував своїй матері вказане майно загальною вартістю 394 158 грн, а позивач як дружина дарувальника надала згоду на їх укладення. Її заява про надання згоди на укладення договорів дарування посвідчена приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. і зареєстрована 26 грудня 2015 року у реєстрі за № 3738.
Вказує, що нотаріус, який посвідчував заяву про надання згоди на відчуження вказаного майна, є її батьком, а тому в силу статті 9 Закону України "Про нотаріат" така дія нотаріуса є недійсною, у зв`язку з чим і за відсутності належним чином оформленої згоди на дарування майна заява і договори дарування підлягають визнанню недійсними.
07 червня 2018 року ОСОБА_3 подарувала комплекс будівель у АДРЕСА_1 та земельні ділянки з кадастровими номерами 6825582300:01:002:0077 площею 0,2500 га і 6825582300:01:002:0076 площею 0,9460 га за цією ж адресою ТОВ "АГРО-ОРМС".
Враховуючи наведене, позивачка просила:
визнати недійсною заяву про надання її згоди на дарування нерухомого майна від 26 грудня 2015 року;
визнати недійсними договори дарування нерухомого майна, укладені 26 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
витребувати із незаконного володіння ТОВ "АГРО-ОРМС" у спільну сумісну власність з ОСОБА_2 комплекс будівель у АДРЕСА_1 та земельні ділянки з кадастровими номерами 6825582300:01:002:0077 площею 0,2500 га і 6825582300:01:002:0076 площею 0,9460 га.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2019 року позовні вимоги про витребування майна з незаконного володіння залишено без розгляду на підставі заяви представника позивача.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2019 року ТОВ "Агро-Ормс" визнано неналежним відповідачем.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року, яке залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року, позов задоволено частково:
визнано недійсною заяву ОСОБА_1 про надання згоди чоловікові ОСОБА_2 на дарування комплексу будівель у АДРЕСА_1 та земельних ділянок кадастрові номери: 6825582300:01:002:0077, 6825582300:01:002:0076, 6823384500:09:001:1216, посвідчену приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. і зареєстровану 26 грудня 2015 року у реєстрі за № 3738;
визнано недійсним договір дарування комплексу у АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 26 грудня 2015 року приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. та зареєстрований у реєстрі за №3739;
визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,2500 га кадастровий номер 6825582300:01:002:0077, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 26 грудня 2015 року приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. і зареєстрований у реєстрі за № 3741;
визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,9460 га кадастровий номер 6825582300:01:002:0076, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 26 грудня 2015 року приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. і зареєстрований у реєстрі за № 3745;
в іншій частині позовних вимог відмовлено;
вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суди виходили з того, що нотаріальні дії, вчинені з порушенням вимог закону, є недійсними, а тому нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 про надання згоди на дарування чоловіком спільного майна подружжя підлягає визнанню недійсною як односторонній правочин. За відсутності належним чином оформленої згоди на відчуження спільного майна договори дарування нерухомого майна підлягають визнанню недійсними.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6823384500:09:001:1216, суди виходили з того, що ця земельна ділянка набута ОСОБА_2 у власність до укладення шлюбу з позивачем, а тому є його особистою власністю, у зв`язку з чим відсутня необхідність у наданні згоди другого з подружжя на її дарування.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подали до Верховного Суду касаційні скарги на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2016 року та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року, просять їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що нотаріус відповідно до статті 44 Закону України "Про нотаріат" під час посвідчення договорів дарування спірного нерухомого майна встановив цивільну дієздатність сторін спірних правочинів, а тому відсутні підстави для визнання їх недійсними. Вказує, що суд, визнаючи договори недійсними, не застосував правові наслідки недійсності правочинів, чим порушив вимоги статті 216 ЦК України
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що під час нотаріального посвідчення спірних договорів дарування приватним нотаріусом була встановлена цивільна дієздатність відповідачів та відповідно до умов договорів була надана нотаріально посвідчена згода позивача на відчуження спірного майна, яка не заперечує факту такої згоди та свого волевиявлення під час надання такої згоди. Вказує, що відповідно до статті 9 Закону України "Про нотаріат" нотаріальні дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними. Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), і в такому разі визнання його недійсним у судовому порядку не вимагається. Таким чином, заява ОСОБА_1 про надання згоди ОСОБА_2 на дарування спірного нерухомого майна не може бути визнана недійсною в судовому порядку.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Рух справи
Ухвалами Верховного Суду від 07 листопада 2019 року касаційні скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_2 залишено без руху, надано для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та витребувано справу з суду першої інстанції.
19 грудня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року касаційне провадження у справі № 688/4803/18 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21).
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року поновлено касаційна провадження; справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 02 вересня 2010 року до 14 серпня 2018 року перебували в зареєстрованому шлюбі.
Під час шлюбу за спільні кошти подружжя набуло у власність майно:
комплекс у складі будівлі пасічника площею 51,9 м2;
будівлі охорони площею 16,2 м2,
будівлі сауни площею 45,6 м2,
підвалу площею 72,9 м2,
будівлі альтанки площею 10,6 м2 на АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0077 площею 0,2500 га у АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0076 площею 0,9460 га у АДРЕСА_1 .
26 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені та нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. договори дарування, згідно з якими ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 майно:
комплекс у складі будівлі пасічника площею 51,9 м2,
будівлі охорони площею 16,2 м2;
будівлі сауни площею 45,6 м2;
підвалу площею 72,9 м2;
будівлі альтанки площею 10,6 м2 на АДРЕСА_1 вартістю 297048 грн. (зареєстрований 26 грудня 2015 року у реєстрі за № 3739);
земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0077 площею 0,2500 га у АДРЕСА_1 вартістю 14 525 грн (зареєстрований 26 грудня 2015 року у реєстрі за № 3741);
земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0076 площею 0,9460 га у АДРЕСА_1 вартістю 50 043 грн (зареєстрований 26 грудня 2015 року у реєстрі за № 3745).
Відповідно до пункту 11 договору дарування від 26 грудня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3739, та пунктів 5.2 договорів дарування від 26 грудня 2015 року, зареєстрованих у реєстрі за № 3741, № 3745, згода ОСОБА_1 як дружини дарувальника на укладення цих правочинів щодо майна, що є їх спільною сумісною власністю, викладена в заяві від 26 грудня 2015 року про надання згоди на дарування комплексу будівель, посвідченій приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. 26 грудня 2015 року за № 3738. Згоду передано нотаріусу разом з пакетом документів, необхідних для посвідчення договорів дарування.
Справжність підпису ОСОБА_1 на заяві про надання згоди своєму чоловіку ОСОБА_2 подарувати ОСОБА_3 спірне нерухоме майно посвідчена приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 26 червня 1985 року, ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5 .
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсною заяви про надання згоди на відчуження нерухомого майна
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).
Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою (частина перша статті 65 СК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що згода подружжя на вчинення іншим з подружжя правочину є за своєю правовою природою окремим одностороннім правочином, що має бути складений письмово, а у визначених законом випадках - нотаріально посвідчена.
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.