ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 909/1199/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю представниці позивача - Довбуш-Вербіцької Н.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гоя Михайла Івановича
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області
(суддя - Неверовська Л. М.)
від 17.02.2022
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Галушко Н.А., судді - Желік М.Б., Орищин Г.В.)
від 14.06.2022
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"
до Фізичної особи-підприємця Гоя Михайла Івановича
про повернення орендованого майна,
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гоя Михайла Івановича (далі - ФОП) про повернення орендованого майна.
2. Позов обґрунтований невиконанням орендарем обов`язку повернути орендне майно після повідомлення його листом про дострокове розірвання договору.
Фактичні обставини справи, установлені судами
3. 01.02.2021 сторони уклали договір оренди комерційної нерухомості №26Е000-95/21 від 01.02.2021 (далі - договір)
4. На виконання договору за актом прийняття-передання майна від 01.02.2021Товариство (орендодавець) передало ФОП (орендар) в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване в м. Надвірна Івано-Франківської області по вул. Мазепи, 1, а саме: нежитлові приміщення на 2-му поверсі загальною площею 192,6 кв. м для здійснення комерційної діяльності (ремонт побутової техніки, кавових апаратів, роздрібна торгівля непродовольчими товарами).
5. Договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 11.11. договору).
6. Сторони погодили, що договір може бути достроково розірваний орендодавцем або орендарем в односторонньому порядку з будь-яких підстав за умови направлення іншій стороні письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 90 календарних днів до дати його розірвання (пункт 11.6.2 договору).
7. 07.06.2021 орендодавець надіслав орендарю лист №09-18/195, в якому повідомив про дострокове розірвання договору з 07.09.2021 у зв`язку з виробничою необхідністю та просило звільнити орендоване приміщення.
8. ФОП після вказаного строку орендоване майно позивачу не повернув.
9. 26.10.2021 Товариство надіслало лист №105-вих-80D910-80b913-2021 з вимогою повернути орендоване майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
10. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, позов задоволено. Зобов`язано ФОП звільнити нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Надвірна, вул. Мазепи, 1 загальною площею 192,6 кв. м та повернути його Товариству по акту приймання-передачі. Стягнуто з ФОП на користь Товариства 2 270,00 грн судового збору.
11. Суд першої інстанції, керуючись частиною третьою статті 291 ГК України, частиною другою статті 653 ЦК України, частиною першою статті 785 ЦК України, дійшов висновку, що договір є розірваним з 07.09.2021 в односторонньому порядку орендодавцем, що передбачено договором, тому орендар зобов`язаний повернути орендне майно.
12. Відповідач оскаржив рішення до суду апеляційної інстанції, заперечуючи факт отримання листів про дострокове розірвання договору та повернення майна. Також відповідач вказував, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач має право та можливість односторонньої відмови від договору з підстав, які не були визначені та погоджені сторонами в договорі.
13. Суд апеляційної інстанції погодився з цим висновком, але з інших підстав. Для обґрунтування свого рішення суд додатково посилався на норми статті 764 ЦК України, статті 284 ГК України щодо наслідків продовження користування орендним майном після закінчення строку договору.
14. Суд апеляційної інстанції виснував, що позивач діяв добросовісно, у відповідності з договором і законом, повідомив відповідача про дострокове розірвання договору, припинення орендних правовідносин, відсутність підстав продовжувати його дію. Оскільки строк дії договору закінчився, орендодавець відмовився продовжувати його дію, то орендар має обов`язок повернути орендоване приміщення позивачу.
15. Заперечення відповідача, що фіскальний чек про відправку листа-попередження про розірвання договору оренди не є належним доказом у справі, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки відповідно до пункту 11.6.2 договору для розірвання договору достатньо лише підтвердження направлення письмового повідомлення орендарю, а не отримання орендарем такого повідомлення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
16. 31.10.2022 відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
17. Скаржник визначає підставами касаційного оскарження судових рішень пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
18. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник зазначає, що суди неправильно застосували норми статей 15, 16 ЦК України, статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постановах від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 та постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 753/2187/17, від 18.09.2019 у справі № 916/1921/18, зокрема, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
19. Скаржник вважає, що вимоги щодо необхідності повернути орендоване майно є безпідставними та передчасними, оскільки договір оренди є чинним, а висновок судів щодо його розірвання зроблено без урахування, що такі дії, як надсилання "листа-попередження" не передбачено умовами договору (пунктом 11.6.2.), і орендар заперечував проти такого розірвання.
20. Скаржник зазначив також, що суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.09.2019 у справі № 916/1921/18, що вимога про повернення майна може бути вирішена виключно після вирішення питання щодо розірвання договору. У справі, що переглядається, така вимога не заявлялась, надсилання "листа - попередження" не передбачено договором та суперечить пункту 13.3 договору, яким передбачено, що усі зміни і доповнення до цього договору оформляються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише за умови, якщо складені в письмовій формі та підписані обома сторонами, суди не навел обґрунтованих підстав для розірвання договору.
21. Скаржник визначив також пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, як підставу касаційного оскарження судових рішень, оскільки суди не застосували норми статей 525, 526, 629, частини першої статті 654 ЦК України, статті 188 ГК України щодо порядку розірвання господарського договору, який не був дотриманий орендарем.
22. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник також визначив пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди не залучили до участі у справі третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача ФОП Куравську М.В., яка використовує орендоване приміщення на підставі договору про співробітництво (партнерство) № 01/03/2021 від 01.03.2021, тому вирішення питання про розірвання договору впливає на її права (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України).
Позиція інших учасників справи
23. 19.01.2023 Товариство подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти вимог касаційної скарги.
24. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:
- для розірвання договору на підставі пункту 11.6.2. достатнім є направлення письмового повідомлення, а не доказу отримання, як стверджує скаржник. Пункт 13.5 договору (щодо порядку повідомлення) стосується лише розділу 14 договору (реквізити сторін), а пункт 11.6.2. - саме дострокового розірвання договору;
- доводи скаржника, що йому не було відомо про дострокове розірвання договору необґрунтовані, оскільки у листі від 14.07.2021 останній вказував, що отримав лист про дострокове розірвання;
- аргумент скаржника, що вимога про повернення майна є похідною від вимоги про розірвання майна є необґрунтованим, оскільки право на одностороннє розірвання договору передбачено у договорі. Товариство скористалося цим правом, тому договір було розірвано до звернення до суду. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 916/1921/18 є безпідставним, оскільки у вказаній справі умови договору не передбачали можливість дострокового розірвання;
- твердження скаржника, що ухвалені рішення впливають на права третьої особи, яку не було залучено до участі у справі (ФОП Куравська М.В.) є безпідставним, оскільки такі обставини не були предметом дослідження під час розгляду справи в попередніх інстанціях, а скаржник не заявляв клопотання про її залучення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
25. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.
26. Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
27. Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
28. Частина перша статті 615 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.
29. Згідно з частинами першою та другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
30. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина стаття 188 ГК України).