1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/730/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

прокурора - Підяша О. С.

позивача - не з`явилися,

відповідача-1- Купка Н. В. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

відповідача-2 - Баранова В. І. (адвоката, в режимі відеоконференції),

відповідача-3 - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Добробут Тростянець"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 (колегія суддів: Тихий П. В. - головуючий, Терещенко О. І., Шутенко І. А.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 (суддя Кльопов І. Г.) у справі

за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади в особі Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області

до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, 2) Фермерського господарства "Добробут Тростянець", 3) ОСОБА_1,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фермерського господарства "Агро Приходько",

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди, повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратура (далі - прокурор) в інтересах держави в особі територіальної громади в особі Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - Заворсклянська сільська рада) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру), Фермерського господарства "Добробут Тростянець" (далі - ФГ "Добробут Тростянець"), ОСОБА_1, в якому просив:

- визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру від 25.05.2017 № 5007-сг, від 29.05.2017 № 5016-сг, від 25.05.2017 № 5008-сг, від 29.05.2017 № 5017-сг, від 11.04.2017 № 3765-сг, від 18.09.2015 № 1317/0/75-15-сг, від 18.09.2015 № 1291/0/75-15-сг про затвердження ОСОБА_1 проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (далі - спірні накази);

- визнати недійсними договори оренди землі: від 29.05.2017 щодо земельної ділянки площею 5,1214 га, кадастровий номер 5324081000:00:016:0022, від 29.05.2017 щодо земельної ділянки площею 13,6852 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0006, від 29.05.2017 щодо земельної ділянки площею 2,9961 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0010, від 29.05.2017 щодо земельної ділянки площею 10,0000 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0005, від 11.04.2017 щодо земельної ділянки площею 3,7472 га, кадастровий номер 5324081000:00:020:0022, від 22.09.2015 щодо земельної ділянки площею 17,1734 га, кадастровий номер 5324081000:00:015:0071, які розташовані за межами населених пунктів на території Заворсклянської сільської ради терміном на 7 років, а також договір оренди землі від 22.09.2015 щодо земельної ділянки площею 15,0000 га, кадастровий номер 5324081000:00:011:0039, що розташована за межами населених пунктів на території Заворсклянської сільської ради терміном на 21 рік (далі -договори оренди землі);

- припинити право оренди ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав;

- зобов`язати ФГ "Добробут Тростянець" передати Заворсклянській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Заворсклянської сільської ради земельні ділянки: площею 5,1214 га, кадастровий номер 5324081000:00:016:0022; площею 13,6852 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0006; площею 2,9961 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0010; площею 10,0000 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0005; площею 3,7472 га, кадастровий номер 5324081000:00:020:0022; площею 15,0000 га, кадастровий номер 5324081000:00:011:0039; площею 17,1734 га, кадастровий номер 5324081000:00:015:0071 до земель запасу (далі - спірні земельні ділянки).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні накази прийнято, а договори оренди землі укладено відповідачами з порушенням положень Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство", тому спірні накази, за твердженням прокурора, є незаконними та підлягають скасуванню, а договори оренди землі належить визнати недійсними. Прокурор зазначав, що ОСОБА_1 протягом 2015- 2017 років отримав в оренду для ведення фермерського господарства сім земельних ділянок загальною площею 67,7233 га. При цьому у 2014 та 2015 роках ОСОБА_1 отримав дві земельні ділянки загальною площею 47,1877 га на території Заворсклянської сільської ради для ведення фермерського господарства та 01.09.2015 заснував ФГ "Добробут Тростянець". Прокурор стверджував, що оскільки ОСОБА_1 є засновником ФГ "Добробут Тростянець" та вже отримав земельні ділянки для створення зазначеного господарства, то надання йому для ведення фермерського господарства ще семи окремих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані в іншому місці, суперечить положенням статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство" та статей 116, 118, 121, 123, 124, 134 Земельного кодексу України.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/730/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021, позов прокурора задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази ГУ Держгеокадастру: від 25.05.2017 № 5007-сг, від 29.05.2017 № 5016-сг, від 25.05.2017 № 5008-сг, від 29.05.2017 № 5017-сг, від 11.04.2017 № 3765-сг, від 18.09.2015 № 1317/0/75-15-сг, від 18.09.2015 № 1291/0/75-15-сг про затвердження ОСОБА_1 проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду;

Визнано недійсними договори оренди землі, укладені між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1, щодо земельних ділянок, що розташовані за межами населених пунктів на території Заворсклянської сільської ради:

- від 29.05.2017 площею 5,1214 га, кадастровий номер 5324081000:00:016:0022, терміном на 7 років;

- від 29.05.2017 площею 13,6852 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0006, терміном на 7 років;

- від 29.05.2017 площею 2,9961 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0010, терміном на 7 років;

- від 29.05.2017 площею 10,0000 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0005, терміном на 7 років;

- від 11.04.2017 площею 3,7472га, кадастровий номер 5324081000:00:020:0022, терміном на 7 років;

- від 22.09.2015 площею 15,0000 га, кадастровий номер 5324081000:00:011:0039, терміном на 21 рік;

- від 22.09.2015 площею 17,1734 га, кадастровий номер 5324081000:00:015:0071, терміном на 7 років.

Припинено право оренди ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав.

Зобов`язано ФГ "Добробут Тростянець" передати Заворсклянській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Заворсклянської сільської ради земельні ділянки: площею 5,1214 га, кадастровий номер 5324081000:00:016:0022; площею 13,6852 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0006; площею 2,9961 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0010; площею 10,0000 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0005; площею 3,7472 га, кадастровий номер 5324081000:00:020:0022; площею 15,0000 га, кадастровий номер 5324081000:00:011:0039; площею 17,1734 га, кадастровий номер 5324081000:00:015:0071 до земель запасу.

Здійснено розподіл судових витрат.

2.2. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що в 2014 та 2015 роках ОСОБА_1 з метою реалізації права на створення фермерського господарства отримав дві земельні ділянки загальною площею 47,1877 га на території Заворсклянської сільської ради для ведення фермерського господарства. 01.09.2015 ОСОБА_1 зареєстрував ФГ "Добробут Тростянець". Суд зазначив, що оскільки ОСОБА_1 є засновником ФГ "Добробут Тростянець" та вже отримав земельні ділянки для створення цього господарства, то надання йому для ведення фермерського господарства ще семи окремих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані в іншому місці, суперечить положенням статей 7, 12 Закону "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України. Враховуючи те, що громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, суд дійшов висновку, що спірні накази, якими затверджено документацію із землеустрою та передано ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, прийняті з порушенням Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство". Тому й договори оренди землі, які укладені на підставі цих наказів, визнаються судом недійсними. З огляду на викладене суд визнав обґрунтованими вимоги прокурора про зобов`язання ФГ "Добробут Тростянець" передати Заворсклянській сільській раді спірні земельні ділянки. Розглянувши доводи відповідача про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов прокурора пред`явлено у межах строку позовної давності.

2.3. Господарський суд апеляційної інстанції відхилив заяви ФГ "Добробут Тростянець" та ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, які були подані до суду апеляційної інстанції, посилаючись на частину 3 статті 267 Цивільного кодексу України та зазначивши, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Щодо заяви ФГ "Добробут Тростянець" про застосування позовної давності, поданої до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що предметом позову є вимоги, заявлені прокурором в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру, ОСОБА_1 і ФГ "Добробут Тростянець", про визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі та зобов`язання повернути спірні земельні ділянки. Суд установив, що заяву про застосування позовної давності до вимог прокурора зроблено ФГ "Добробут Тростянець", проте ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1 за вимогами, які заявлені до них (про скасування наказів та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок), такої заяви до суду не подавали. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав застосовувати строк позовної давності до вимог прокурора, заявлених до ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1, оскільки вони з відповідними заявами про застосування позовної давності не зверталися.

3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

3.1. ФГ "Добробут Тростянець" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/730/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

3.2. ФГ "Добробут Тростянець" зазначає, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/730/20 ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не застосував Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та не врахував висновки щодо її застосування, викладені у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/1101/17, від 18.04.2018 у справі № 911/916/17, від 29.05.2018 у справі № 922/2222/17. Скаржник, обґрунтовуючи свою правову позицію щодо спірних правовідносин, посилається на постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 817/1911/17, від 20.05.2020 у справі № 817/69/18, від 15.06.2021 у справі № 817/1909/17, від 01.10.2020 у справі № 120/4116/19, від 17.08.2021 у справі № 540/1590/19, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17, від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц. Крім того, ФГ "Добробут Тростянець", стверджуючи про неправильне застосування судами положень статті 261 Цивільного кодексу України, посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 464/5089/15, Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-75цс15.

3.3. 24.01.2022 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення ФГ "Добробут Тростянець", в яких скаржник просить під час касаційного розгляду справи врахувати правові позиції Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19.

3.4. У відзиві від 31.01.2022 на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/730/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. ГУ Держгеокадастру зазначає, що оскаржувані у справі судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги ФГ "Добробут Тростянець" є обґрунтованими.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу, направленому до Верховного Суду 31.01.2022, прокурор зазначає про безпідставність доводів, наведених у касаційній скарзі. На думку прокурора, висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/1101/17, від 18.04.2018 у справі № 911/916/17, від 29.05.2018 у справі № 922/2222/17, від 03.11.2021 у справі № 817/1911/17, на які посилається скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними із правовідносинами у цій справі. Прокурор, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 22.12.2018 у справі № 910/4715/16, зазначає, що позов прокурора заявлено у межах строку позовної давності. За таких обставин прокурор просить касаційну скаргу ФГ "Добробут Тростянець" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що наказами ГУ Держгеокадастру (яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 є правонаступником Головного управління Держземагентства у Полтавській області) надано дозволи ОСОБА_1 на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду семи земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, а саме: від 02.07.2014 № 1256-сг, від 20.07.2015 № 372/0/75-15-сг, від 16.07.2015 № 372/0/75-15-сг, від 20.07.2015 № 373/0/75-15-сг, від 02.07.2014 № 1257-сг, від 02.07.2014 № 1259-сг, від 02.07.2014 № 1258-сг. Ділянки розташовані за межами населених пунктів Заворсклянської сільської ради.

4.2. У подальшому ГУ Держгеокадастру прийнято накази від 25.05.2017 № 5007-сг, від 29.05.2017 № 5016-сг, від 25.05.2017 № 5008-сг, від 29.05.2017 № 5017-сг, від 11.04.2017 № 3765-сг, від 18.09.2015 № 1317/0/75-15-сг, від 18.09.2015 № 1291/0/75-15-сг, якими затверджено документацію із землеустрою, розроблену на підставі наказів ГУ Держгеокадастру, та передано в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки державної власності загальною площею 67,7233 га, розташовані за межами населених пунктів Заворсклянської сільської ради для ведення фермерського господарства.

Усі спірні накази ГУ Держгеокадастру прийняті на підставі клопотань ОСОБА_1 та доданих до них документів.

4.3. Між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1 укладено сім договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 67,7233 га, що розташовані за межами населених пунктів Заворсклянської сільської ради, а саме:

- від 29.05.2017 щодо земельної ділянки площею 5,1214 га, кадастровий номер 5324081000:00:016:0022, терміном на 7 років;

- від 29.05.2017 щодо земельної ділянки площею 13,6852 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0006, терміном на 7 років;

- від 29.05.2017 щодо земельної ділянки площею 2,9961га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0010, терміном на 7 років;

- від 29.05.2017 щодо земельної ділянки площею 10,0000 га, кадастровий номер 5324081000:00:004:0005, терміном на 7 років;

- від 11.04.2017 щодо земельної ділянки площею 3,7472 га, кадастровий номер 5324081000:00:020:0022, терміном на 7 років;

- від 22.09.2015 щодо земельної ділянки площею 15,0000 га, кадастровий номер 5324081000:00:011:0039, терміном на 21 рік;

- від 22.09.2015 щодо земельної ділянки площею 17,1734 га, кадастровий номер 5324081000:00:015:0071, терміном на 7 років.

4.4. Право оренди за всіма зазначеними договорами оренди зареєстровано із внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

4.5. Суди зазначили, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 з метою реалізації права на створення фермерського господарства вже отримав дві земельні ділянки загальною площею 47,1877 га на території Заворсклянської сільської ради для ведення фермерського господарства (договори оренди від 22.12.2014 та від 07.08.2015).

4.6 Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 заснував ФГ "Добробут Тростянець", яке зареєстроване 01.09.2015.

4.7. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для визнання незаконними та скасування спірних наказів ГУ Держгеокадастру, визнання недійсними договорів оренди землі, зобов`язання ФГ "Добробут Тростянець" передати земельні ділянки Заворсклянській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Заворсклянської сільської ради.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2022 (у складі колегії суддів: Багай Н. О. - головуючий, Берднік І. С., Дроботова Т. Б.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "Добробут Тростянець" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 і рішення Господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/730/20, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 08.02.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2022 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "Добробут Тростянець" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 і рішення Господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/730/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1830/19.

05.10.2022 Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/1830/19 ухвалено постанову, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 09.01.2023.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.01.2023 № 29.3-02/113 у зв`язку з відпусткою судді Берднік І. С. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 917/730/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.01.2023 справу № 917/730/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2023 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "Добробут Тростянець" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 і рішення Господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/730/20, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 07.02.2023.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 03.02.2023 № 29.3-02/263 у зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 917/730/20.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2023 справу № 917/730/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуючий, Суховий В. Г., Чумак Ю. Я.

Ухвалами Верховного Суду від 07.02.2023 та від 21.02.2023 оголошено перерви у судових засіданнях з розгляду касаційної скарги ФГ "Добробут Тростянець" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 і рішення Господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/730/20.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 03.03.2023 № 29.3-02/600 у зв`язку з перебуванням судді Сухового В. Г. на лікарняному призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 917/730/20.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2023 справу № 917/730/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

Ухвалою Верховного Суду від 07.03.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ФГ "Добробут Тростянець" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 і рішення Господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 у справі № 917/730/20 до 09.03.2023.

З урахуванням зупинення провадження за касаційною скаргою ФГ "Добробут Тростянець", а також у зв`язку з необхідністю призначення проведення повторних автоматизованих розподілів судової справи № 917/730/20 ця справа розглядається в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і розгляду касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ФГ "Добробут Тростянець" необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

5.3. Предметом позову у справі є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Заворсклянської сільської ради про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру, визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1, зобов`язання ФГ "Добробут Тростянець" повернути земельні ділянки Заворсклянській сільській раді. Підставою позовних вимог є порушення відповідачами вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство" під час прийняття спірних наказів ГУ Держгеокадастру, укладення договорів оренди землі, оформлення речових прав на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень.

5.4. Відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів враховує висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, оскільки провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1830/19.

Щодо позовних вимог прокурора про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру

5.5. У справі № 917/730/20, що розглядається, суди попередніх інстанцій з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України зазначили, що громадянин може використати право на отримання земельної ділянки державної власності один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах, а фермерське господарство після державної реєстрації має право отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин, з метою створення фермерського господарства. Оскільки ОСОБА_1 є засновником ФГ "Добробут Тростянець" та отримав земельні ділянки для створення зазначеного господарства, то суди дійшли висновку, що надані йому для ведення фермерського господарства ще сім окремих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, які розташовані в іншому місці, суперечить зазначеним правовим нормам.

Задовольняючи вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування спірних наказів ГУ Держгеокадастру, суди виходили з того, що прийняття рішення про затвердження Матьосі М. І. проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та про передачу їх в оренду створили передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів. Тому суди дійшли висновку, що ця обставина є підставою для скасування спірних наказів ГУ Держгеокадастру.

5.6. Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 зазначила, що позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність наказів ГУ Держгеокадастру без заявлення вимог про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення, за умови їх невідповідності закону, не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані. Подібні висновки також викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18.

5.7. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 зауважила, що вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги не призвело би до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, а тому ця вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

5.8. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування спірних наказів ГУ Держгеокадастру та прийняти у цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні цих позовних вимог, оскільки зазначені позовні вимоги не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсними договорів оренди землі

5.9. За змістом статті 22 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

5.10. Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

5.11. Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

5.12. Частинами 1, 3 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

5.13. Відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

В той же час згідно із частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на травень 2017 року) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34 (для сінокосіння і випасання худоби), 36 (для городництва) та 121 (зокрема, для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства, для ведення садівництва) цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

5.14. Відповідно до частин 2, 3 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

5.15. Отже, стаття 123 Земельного кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу. Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

5.16. Разом з тим Верховний Суд зазначає, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України "Про фермерське господарство", який є спеціальним нормативно-правовим актом.

5.17. Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

5.18. Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття спірних наказів та укладення договорів оренди) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

5.19. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом (частини 2, 4 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство").

5.20. Таким чином, спеціальний Закон України "Про фермерське господарство" визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 Земельного кодексу України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

5.21. Отже, при вирішенні спору про правомірність надання та використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок, визначений статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" як спеціальною щодо статті 123 Земельного кодексу України. Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

5.22. За змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною 1 статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом із тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-2902цс15, від 11.05.2016 у справі № 6-2903цс15, від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16 та постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 924/863/17, від 14.11.2018 у справі № 314/3881/15-ц, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.


................
Перейти до повного тексту