ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2023 року
м. Київ
Справа № 904/6900/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк": Рибкіної Н. В. (в режимі відеоконференції),
ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Сервісоліямаш" - арбітражного керуючого ОСОБА_4. (особисто)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022
у складі колегії суддів: Вечірка І. О. - головуючого, Верхогляд Т. А., Чередка А. Є.
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2022
у складі судді Соловйової А. Є.
у справі за заявою Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"
до Приватного акціонерного товариства "Сервісколіямаш"
про визнання банкрутом
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Ліквідатор Акціонерного товариства щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство звернувся до суду із заявою про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника третіх осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких, на його думку, товариство втратило свою платоспроможність через укладення в 2015 році договору поруки та не звернення до 2021 року, за наявності ознак неплатоспроможності, до суду із заявою про самоліквідацію чи визнання банкрутом.
2. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, відмовив у задоволенні заяви ліквідатора боржника з огляду на недоведення ліквідатором наявності підстав для притягнення визначених ним осіб до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:
- чи наявні підстави для покладення на визначених ліквідатором осіб субсидіарної відповідальності та стягнення з них суми субсидіарної відповідальності в розмірі визнаної судом кредиторської заборгованості боржника?
4. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення заяви ліквідатора про притягнення до субсидіарної відповідальності, виходячи з такого.
Короткий зміст і підстави наведених у клопотанні вимог
5. Господарським судом Дніпропетровської області здійснюється провадження у справі № 904/6900/20 за заявою Акціонерного товариства "СБЕРБАНК", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - АТ "Міжнародний резервний банк", скаржник) до Приватного акціонерного товариства "Сервісколіямаш" (далі - ПрАТ "Сервісколіямаш", боржник) про визнання банкрутом, відкрите ухвалою від 20.01.2021.
6. 30.12.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ліквідатора ПрАТ "Сервісколіямаш" - арбітражного керуючого ОСОБА_4 (далі - ліквідатор ПрАТ "Сервісколіямаш"/боржника ОСОБА_4.) від 24.11.2021 вих. № 02-06/82 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями у зв`язку з доведенням до банкрутства, в якій він, зокрема, просив суд:
- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства у розмірі 195 995 053,42 грн на таких осіб: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ); ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ); Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрремколіямаш" (далі - ТзОВ НВП "Укрремколіямаш"); Приватне акціонерне товариство "Дніпроспецмаш" (далі - ПрАТ "Дніпроспецмаш"); ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 );
- стягнути грошові кошти у розмірі 195 995 053,42 грн на користь ПрАТ "Сервісколіямаш" у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ "Сервісколіямаш" у зв`язку із доведенням боржника до банкрутства солідарно із таких осіб: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ТзОВ НВП "Укрремколіямаш"; ПрАТ "Дніпроспецмаш"; ОСОБА_3 .
7. В обґрунтування заяви ліквідатор ПрАТ "Сервісколіямаш" ОСОБА_4. зазначає, що вимоги ініціюючого кредитора у цій справі ґрунтуються на договорі про відкриття кредитної лінії від 22.03.2013 та договорі поруки від 27.02.2015 № 6, заборгованість за якими було стягнуто солідарно з ТзОВ НВП "Укрремколіямаш" та ПрАТ "Сервісколіямаш" рішенням постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 17.03.2016 у справі № 01/16 за позовом АТ "Сбербанк", на примусове виконання якого Господарським судом міста Києва видано наказ від 13.09.2016 у справі № 910/9992/16, який за результатом пред`явлення його до виконання не був виконаний, оскільки виконавцем не було виявлено майна боржника, на яке може бути звернено стягнення. Крім того, в межах справи про банкрутство ПрАТ "Сервісколіямаш" також не виявлено будь-якого майна.
8. За твердженням ліквідатора ПрАТ "Сервісколіямаш" ОСОБА_4. внаслідок дій/бездіяльності посадових осіб, які мали вирішальний вплив на діяльність боржника з 2015 року ПрАТ "Сервісколіямаш" втратило платоспроможність, оскільки через укладення договору поруки від 27.02.2015 № 6 в період з 2015 року почав виникати борг перед АТ "Сбербанк" (наразі - АТ "Міжнародний резервний банк"), непогашення якого стало причиною порушення справи про банкрутство. Як зазначає ліквідатор боржника ОСОБА_4, управлінські рішення посадових осіб боржника не мали на меті отримання прибутку та спричинили негативний економічний ефект для господарської діяльності підприємства, оскільки станом на момент укладення договору поруки у поручителя були відсутні активи, достатні для виконання зобов`язання. Також, загальними зборами щодо укладення договору поруки не приймалось будь-яких рішень всупереч положень статуту про необхідність погодження значних правочинів, посадовими особами: не вчинялись дії для запобігання банкрутству підприємства у період наявності боргів (2015 рік) та відсутності коштів на їх погашення; починаючи з 2017 року допускались порушення на ринку цінних паперів.
9. Розмір субсидіарної відповідальності ліквідатор боржника ОСОБА_4 визначив у сумі кредиторської заборгованості, що визнана у справі про банкрутство - 195 995 053,42 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
10. Ухвалою від 06.06.2022 Господарський суд Дніпропетровської області відмовив у задоволенні заяви ліквідатора боржника ОСОБА_4. від 24.11.2021 № 02-06/82 про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ "Сервісколіямаш" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТзОВ НВП "Укрремколіямаш", ПрАТ "Дніпроспецмаш", ОСОБА_3 та солідарне стягнення з них на користь ПрАТ "Сервісколіямаш" 195 995 053,42 грн.
11. Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведення ліквідатором ПрАТ "Сервісколіямаш" ОСОБА_4. наявності умов та підстав для притягнення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТзОВ НВП "Укрремколіямаш", ПрАТ "Дніпроспецмаш" субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ "Сервісколіямаш" та стягнення з них визначеної суми субсидіарної відповідальності.
12. Ухвала місцевого господарського суду мотивована, зокрема, таким:
- ліквідатором не доведено наявності підстав для застосування визначеної частиною шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) відповідальності за не звернення діючого на момент набрання чинності КУзПБ керівника боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство з огляду на те, що не доведено та не надано доказів того, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів на момент обіймання посади ОСОБА_2 призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;
- визначені ліквідатором особи не можуть нести відповідальність за дії, обов`язковість яких не була передбачена чинним законодавством на момент зайняття ними посад;
- обставини доведення до банкрутства можуть бути встановлені виключно у кримінальному провадженні, а притягнення до відповідальності відбуватись на підставі обвинувального вироку суду;
- ліквідатором не надано будь-яких доказів вчинення будь-ким із визначених ним осіб умисних з корисливих мотивів дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору;
- надана ліквідатором заява та додані до неї документи не відповідають вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерством економіки України від 19.01.2006 № 14;
- дії з укладення договору поруки від 27.02.2015 № 6 були вчинені боржником за шість років до відкриття провадження у справі про банкрутство та відповідно, знаходяться поза періодом, за який здійснюється визначення ознак дій з доведення до банкрутства;
- твердження ліквідатора щодо не вчинення посадовими особами боржника дій для запобігання банкрутства товариства у період наявності боргів (2015 рік) та відсутності коштів на їх погашення, не можуть бути підставою для задоволення заяви ліквідатора, у якій не зазначено визначених осіб у якості осіб, які мають нести відповідальність;
- арбітражний керуючий, у випадку наявності сумнівів у незаконності договору поруки мав право звернутись із позовом про визнання такого правочину недійсним, чого він не здійснив. Арбітражним керуючим також не вчинялись дії із звернення із відповідним позовом про визнання недійсним договору поруки, в тому числі і з підстав відсутності погодження загальних зборів засновників;
- чинне законодавство не покладає на кінцевого бенефіціарного власника обов`язку з контролю за укладанням правочинів юридичними особами, на які такий бенефіціарний власник здійснює вплив;
- ліквідатором не надано будь-яких доказів та не доведено того, що до стійкої неплатоспроможності ПрАТ "Сервісколіямаш" призвело те, що посадовими особами починаючи з 2017 року допускались порушення на ринку цінних паперів, не розкрито регулярну річну інформацію про емітента у 2018 році, що мало наслідком застосування НКЦПФР штрафних санкцій до товариства та внаслідок цього відкриття виконавчих проваджень в межах яких накладено арешти на рахунки, обтяження на активи та інші передбачені законом заходи з огляду на те, що підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство стала заява АТ "Сбербанк". Також не доведено, яким чином накладення арештів на кошти боржника вплинуло на погіршення його платоспроможності;
- ліквідатором документально не наведено та не надано документів, які б підтверджували: надання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій; призначення керівниками на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи; створення і підтримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам; використання і розпорядження ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 документообігу, який не відображає реальних господарських операцій; отримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження); використання і розпорядження ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів; відмови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від стягнення дебіторської заборгованості боржника, сума якої могла повністю або частково задовольнити кредиторські вимоги; вчинення керівниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 та бенефіціарним власником ОСОБА_3 інших нераціональних управлінських рішень та дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці та, які вплинули на виробничу, торгівельну або іншу статутну діяльність товариства, чим була суттєво збільшена кредиторська заборгованість боржника;
- ненадання ліквідатором обґрунтованих доказів за поданою заявою не створило достатніх підстав щодо відмежування винних дій при субсидіарній відповідальності від звичайних дій суб`єкта господарювання, у цьому випадку керівників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та бенефіціарного власника ОСОБА_3, які належать до звичайних ризиків підприємницької діяльності, що можуть створювати настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів для задоволення вимог кредиторів;
- ліквідатором не надано документального обґрунтування наявності причинно-наслідкового зв`язку між рішеннями, розпорядженнями чи наказами ПрАТ "Дніпроспецмаш" чи ТзОВ НВП "Укрремколіямаш" або прийнятими кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_3, або колишніми керівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діями/бездіяльністю і неплатоспроможністю боржника та відсутністю у нього майна для задоволення вимог кредиторів, а відповідно і не доведено об`єктивну сторону правопорушення в межах справи про банкрутство.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 16.11.2022 постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2022 у справі № 904/6900/20 залишив без змін.
14. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, що ознаки доведення до банкрутства, які є обов`язковими для покладення на ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТзОВ НВП "Укрремколіямаш", ПрАТ "Дніпроспецмаш" субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ "Сервісколіямаш", не підтверджені достатніми та допустимими доказами, що є підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора про притягнення до субсидіарної відповідальності, визначених ним в цій заяві осіб.
15. Водночас, суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок місцевого господарського суду, що обставини доведення до банкрутства можуть бути встановлені виключно у кримінальному провадженні, а притягнення до відповідальності відбуватись на підставі обвинувального вироку суду.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
16. 03.01.2023 АТ "Міжнародний резервний банк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2022 у справі № 904/6900/20, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви ліквідатора боржника ОСОБА_4. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на осіб, визначених в цій заяві.
Рух касаційної скарги
17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/6900/20 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023.
18. Ухвалою від 25.01.2023 Верховний Суд задовольнив заяву судді Пєскова В. Г. про самовідвід у розгляді справи № 904/6900/20, з урахуванням чого автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/6900/20 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Картере В. І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2023.
19. 26.01.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги; поновив АТ "Міжнародний резервний банк" строк на касаційне оскарження; касаційну скаргу АТ "Міжнародний резервний банк" залишив без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору.
20. Ухвалою від 21.02.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 904/6900/20 за касаційною скаргою АТ "Міжнародний резервний банк"; призначив розгляд касаційної скарги на 09.03.2023; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.03.2023.
21. У судове засідання 09.03.2023 з`явився представник АТ "Міжнародний резервний банк" (в режимі відеоконференції) та ліквідатор ПрАТ "Сервісоліямаш" ОСОБА_4., які надали пояснення щодо поданої касаційної скарги у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(АТ "Міжнародний резервний банк" )
22. АТ "Міжнародний резервний банк" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зазначаючи, зокрема таке:
- суд першої інстанції помилково застосував положення статті 58 Конституції України та дійшов висновку щодо відсутності підстав для поширення на правовідносини приписів часини шостої статті 34 КУзПБ щодо строку у який боржник має звернутись із заявою про порушення справи про банкрутство;
- місцевий господарський суд не взяв до уваги, що управлінські рішення посадових осіб боржника не мали на меті отримання прибутку та спричинили негативний економічний ефект для господарської діяльності товариства;
- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що з дати укладення договору поруки від 27.02.2015 до порушення справи про банкрутство генеральним директором чи загальними зборами товариства не вчинялися будь-які дії для отримання прибутку і виконання правочину. Крім того, засновниками та керівниками боржника не вжито заходів для запобігання банкрутства боржника та з моменту виникнення ознак банкрутства не вчинено дій з ініціювання провадження у справі про його банкрутство;
- суди не врахували, що бездіяльність колишніх посадових осіб ПрАТ "Сервісколіямаш" щодо попередження банкрутства та вчасного прийняття рішення про ліквідацію згідно ЦК України та/або звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство призвела до неможливості погашення заборгованості перед банком та до визнання боржника банкрутом;
- суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що бездіяльність учасників банкрута, а саме ТзОВ НВП "Укрремколіямаш" та ПрАТ "Дніпроспецмаш", ОСОБА_3 (кінцевий бенефіціарний власник) вбачається у відсутності вчинення контролю за діями виконавчого органу, не вжитті жодних дій для поновлення господарської діяльності ПрАТ "Сервісколіямаш" чи для її припинення шляхом самоліквідації або процедури банкрутства;
- суд першої інстанції не взяв до уваги, що за період діяльності з 2015 року посадові особи ПрАТ "Сервісколіямаш" вчиняли дії внаслідок яких у підприємства утворилась заборгованість у загальному розмірі 195 млн грн, боржник втратив змогу здійснювати діяльність та отримувати прибуток. Такі дії вчинено в інтересах кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ "Сервісколіямаш" та ТзОВ НВП "Укрремколіямаш" - ОСОБА_3, оскільки він був заінтересованим в отриманні кредиту банку боржником на господарську діяльність якого (в тому числі використання коштів) він має вирішальний вплив. Договір поруки укладено одночасно із укладенням договору про внесення змін від 27.02.2015 № 4 до договору кредитної лінії; договором про внесення змін (пункт 1.2) передбачено продовження кредитної лінії на нові періоди. Зазначені дії/бездіяльність призвели до банкрутства ПрАТ "Сервісколіямаш";
- оскарженою постановою суду апеляційної інстанції позбавлено АТ "Міжнародний резервний банк" права на захист порушених прав кредитора, вирішення спору судом, отримання законного та обґрунтованого рішення;
- судом апеляційної інстанції порушено принцип "jura novit curia" надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
23. Від учасників справи відзиви, письмові пояснення на касаційну скаргу АТ "Міжнародний резервний банк" не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
24. Вирішуючи наведене в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо підстав покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його банкрутства
25. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
26. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
27. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
28. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
29. Згідно із абзацом першим частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
30. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 КУзПБ).
31. Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
32. Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.
33. Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).
34. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).
35. Тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.